Походження, сутність і види грошей

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 20Следующая ⇒

З питання про походження грошей існує дві концепції: раціоналістична і еволюційна.

Раціоналістична концепція пояснює походження грошей угодами між людьми, які переконалися у тому, що для пересування вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти.

Еволюційна концепція походження грошей доводить, що гроші з'явилися крім волі людей в результаті тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виділився особливий товар, що виконував роль грошей. Вперше цю теорію висунув К. Маркс, заслуга якого в розвитку теорії грошей полягає у тому, що він довів їх товарне походження.

Розвиток обміну проходить тривалий шлях зміни наступних форм вартості: простій, або випадкової; повної, або розгорненої; загальної; грошової.

Проста, або випадкова, форма вартості відповідала ранньому ступеню обміну між общинами, коли він носив випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому, що протистоїть йому товарі.

Ця форма має два полюси виразу вартості товару. На першому полюсі — товар, що виражає свою вартість, тобто товар, що виконує активну роль (він знаходиться у відносній формі вартості). На другому полюсі — товар, який служить матеріалом для виразу вартості першого товару, він виконує пасивну роль і знаходиться в еквівалентній формі.

Еквівалентна форма вартості має ряд особливостей, а саме:

споживна вартість товару-еквівалента служить формою прояву своєї протилежності вартості товару;

конкретна праця, що міститься в товарі-еквіваленті, служить формою прояву своєї протилежності — абстрактної праці;

приватна праця, витрачена на виробництво товару-еквівалента, служить формою прояву своєї протилежності — суспільної праці.

Повна, або розгорнена форма вартості пов'язана з розвитком обміну, викликаного першим крупним суспільним розподілом суспільної праці — виділенням землеробських племен і племен скотарства. У зв'язку з цим в обмін включаються численні предмети суспільної праці, а кожен товар, який знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безлічі товарів-еквівалентів. Істотний недолік даної форми полягає у тому, що у зв'язку з безліччю товарів-еквівалентів вартість кожного з них не одержує закінченого виразу.

Загальна форма вартості пов'язана з подальшим розвитком товарного виробництва і обміну, що привело до виділення з товарного світу окремих товарів, які виконують на місцевих ринках роль головних предметів обміну (сіль, хутра, худоба і ін.). Особливість цієї форми вартості полягає у тому, що роль загального еквівалента ще не закріпилася за одним товаром, а у різний час її поперемінно виконували різні товари.

Грошова форма вартості характеризується виділенням в результаті подальшого розвитку обміну одного товару на роль загального еквівалента, яка із створенням світового ринку закріпилася за благородними металами — золотом, сріблом — через їх природні властивості.

Таким чином, гроші - це специфічний товар, який є загальним еквівалентом.

Гроші відомі з Х ст. до н.е. У своїй еволюції гроші виступають у вигляді металевих (мідних, срібних і золотих), паперових, кредитних, електронних грошей.

Металеві гроші діляться на повноцінні і неповноцінні.

Повноцінні — це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. Вони виконують всі функції грошей і є загальним еквівалентом.

Неповноцінні гроші – форма грошей, цінність яких визначається не вартістю металу, з якого вони виготовлені, а набувається в обігу. Неповноціннігроші спочатку чеканилися як розмінна (білонна) монета повноцінних грошей, їх номінальна вартість була вищою вартості металу, що міститься в них. Через високу швидкість обігу і стирання неповноцінні монети при золотому стандарті чеканили з срібла і недорогоцінних металів. В даний час розмінні монети чеканяться з різних сплавів і алюмінію.

Паперові гроші є знаками, або представниками неповноцінних грошей. Упровадження в обіг паперових грошей пройшло величезний шлях від випуску перших монет (Лідія — VII в. до н. е.) до перших паперових грошей (Китай — XII в. н. е., Європа і Америка — XVII—XVIII в. н. е.).

Кредитні гроші -це неповноцінні гроші, які виникаютьі функціонують на основі кредитних відносин у суспільстві. Вони з'являються не з обігу, як товар — гроші в докапіталістичній формації, а з виробництва, з кругообігу капіталу. Отже, не гроші виступають у формі грошового капіталу, а грошовий капітал — у формі кредитних грошей.

Кредитні гроші пройшли наступну еволюцію: вексель, банкнота, чек.

Електронні гроші — це гроші на рахунках комп'ютерної пам'яті банків, розпорядження якими здійснюється за допомогою спеціального електронного пристрою.

Функції грошей

У процесі реалізації своєї сутності як загального еквівалента гроші виконують п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світові гроші.

Функція грошей як міри вартості. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість всіх інших товарів. При металевому обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і срібло), які і самі володіли вартістю, і ідеально виражали вартість товарів. Формою прояву вартості товару є його ціна. З функцією грошей як міри вартості, пов’язане поняття масштабу цін. Зі зникненням золота зі сфери грошового обігу і переходом до паперово-грошових систем масштаб цін втрачає свій початковий економічний зміст і вживається як спосіб вираження вартості товару в грошовій одиниці країни.

Функція грошей як засобу обігу. Товарний обіг включає дві зміни форм вартості: продаж одного товару і купівлю іншого. У цьому процесі гроші виконують роль посередника в обміні двох товарів: Т — Г — Т. На відміну від бартеру процес купівлі-продажу розпадається на два самостійних акта: Т-Г і Г-Т. Такий розрив має позитивне значення для розвитку обміну: виникає можливість продавати товар тому, хто його потребує. З іншого боку такий розрив може призвести до кризи збуту товарів, інфляції.

Функція грошей як засобу нагромадження. Нагромадження грошей як скарбу було виразом надлишку продуктів у простих товаровиробників. Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реальні гроші — золото і срібло. У розвиненому виробництві в ролі тезавранта виступає не тільки золото в злитках, але і ювелірні вироби, предмети розкоші, майно. Сьогодні золото разом з кредитними грошима використовується державою для створення централізованих золотовалютних резервів країни, зосереджених в центральних банках.

Функція грошей як засобу платежу. Гроші, виконуючи функцію засобу платежу, мають свою специфічну форму руху, відмінну від форми руху грошей як засобу обігу. Це можна зобразити таким чином:

Т — Г — Т — функція грошей як засобу обігу;

Т – З; З – Г - функція грошей як засобу платежу,

де З – зобов'язання при покупці.

Функція світових грошей. Ця функція грошей виникла в докапіталістичних формаціях, але одержала повний розвиток із створенням світового ринку. Світові гроші – це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Еволюція світових грошей має наступні етапи розвитку:

1. Паризькою угодою 1867 р. єдиною формою світових грошей було визнано золото.

2. Першу міжнародну угоду було підписано в Генуї в 1922 р., коли фунт стерлінгів і долар США було оголошено еквівалентами золота і введено в міжнародний обіг.

3. Другу угоду було укладено в 1944 р. в Бреттон-Вудсі (США). Основою валютних паритетів інших національних одиниць було визнано долар США, розмінний на золото за офіційною ціною (35 дол. за тройську унцію).

4. Відповідно до угоди країн — членів МВФ для регулювання сальдо платіжних балансів і заміни національних валют в січні 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка) було створено Ямайську валютну систему, в центрі якої знаходиться міжнародна рахункова валютна одиниця — спеціальні права запозичення (Special Draving Rigt— SDR). З 1 січня 1999 р. «корзина валют» SDR визначається вартістю чотирьох валют: долара США, євро, японської ієни, англійського фунта стерлінгів.

Гроші, як специфічний товар, володіють наступними властивостями: портативність; довговічність; однорідність; ідентифікація; стабільність купівельної спроможності.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности