Запроектовані заходи протипожежної профілактики

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображенні у відповідних посадових документах.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:

- можливість паління, застосування відкритого вогню та

побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця для зберігання та допустима кількість сировини;

- порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з пожежної безпеки;

- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

- дії працівників у разі виявлення пожежі.

У багатоповерхових лікувально-профілактичних закладах палати для важкохворих та дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Не допускається розміщувати палатні відділення, пологові, операційні, процедурні кабінети у підвальних та на цокольних поверхах. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід має складати не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи та проходи.

Подача кисню хворим має здійснюватися централізовано, з установленням балонів за межами будівлі лікувального закладу в прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту.

В лабораторіях, на постах відділень, в кабінетах лікарів та старших медичних сестер допускається зберігання у спеціальних негорючих шафах, що замикаються, не більше 3 кг медикаментів і реактивів, які відносяться до категорії легкозаймистих та горючих речовин.

У будівлях лікувально-профілактичних закладів не допускається:

- розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не

пов’язані з лікувальним процесом або здавати в оренду під інше призначення;

- здійснювати подачу кисню в лікарняні палати за допомогою

гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з’єднаннях;

- прокладати кисне проводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також

під будівлями і спорудами;

- влаштовувати топкові отвори для печей в лікарняних палатах;

- застосовувати настільні гасові лампи.

Зазвичай, пожежі виникають з вини людини, але інколи відбуваються від електричних розрядів блискавки, статичної електрики та стихійного лиха.

Причини електричного характеру:

1. неправильний монтаж, неправильна експлуатація, а також під час запуску обладнання, або після ремонту;

2. іскріння в електричних машинах та апаратах;

3. струми короткого замикання, які нагрівають провідники до високої температури, що може призвести до запалювання їх ізоляції;

4. неприпустимі електричні перевантаження проводів та обмоток електричних машин та апаратів;

5. погані електричні контакти в місцях з’єднання провідників, коли внаслідок великого перехідного опору виділяється велика кількість теплоти.

Причини неелектричного характеру:

1. куріння в недозволених приміщеннях;

2. самозаймання чи самозапалювання деяких матеріалів;

3. наявність в приміщеннях горючого пилу і волокон;

Пожежу легше попередити, ніж погасити, тому обов’язковим є запроваджування заходів протипожежної профілактики:

- дотримуватися вимог протипожежної безпеки, норм при проектуванні споруд, при влаштуванні електропроводів і обладнання, опалення, вентиляції та освітлення;

- правильна експлуатація обладнання, проведення протипожежного інструктажу для працівників та службовців;

- влаштування захисту від блискавки в споруді;

- своєчасні профілактичні огляди, ремонти і випробовування обладнання;

- заборона куріння в невстановлених місцях.

ВСТУП

Даний дипломний проект виконаний відповідно до завдання, технічного паспорту та загального вигляду приладу.

Розвиток медичної техніки чітко пов’язаний із загальним прогресом науки і техніки. Виникнення нових напрямів у діагностиці й лікуванні створює передумови для пошуків і запровадження нових технічних засобів, які дають змогу з більшою ефективністю здійснювати заходи щодо оздоровлення організму.

Сучасна функціональна діагностика володіє різноманітнішими інструментальними методами дослідження. Одним із найпоширеніших методів дослідження є електрокардіографія. Щорічно в Україні проводять десятки мільйонів електрокардіографічних досліджень. Електрокардіографія як метод вивчення біоелектричних потенціалів постійно вдосконалюється, в його основі лежить реєстрація електричних потенціалів серця, що виникають при його скороченнях спроектованих на поверхню тіла.

Сучасні електрокардіографи вирізняються високою технічною досконалістю, вони дають змогу здійснювати як одно-канальне, так і багатоканальне записування електрокардіограми (ЕКГ). В останньому випадку синхронно реєструється декілька електрокардіографічних відведень, що значно скорочує час дослідження. Одно-канальні електрокардіографи – це невеликі портативні прилади, їх використовують, коли хворого необхідно обстежити на місці (нещасний випадок на виробництві або на вулиці, дома при тяжкій хворобі і т.д.)

В наш час в практичній кардіології застосовуються декілька систем стандартизованих відведень, в яких проводиться запис електрокардіограми, крім цього в залежності від мети кардіологічного досліду вимагається різна лінійна розгортка сигналу, і різна чутливість записуючого пристрою.

В даному дипломному проекті я охарактеризую службове призначення, будову, принцип роботи та проведу аналіз існуючих аналогів електрокардіографа одно-канального моделі ЕКІТ.

Висновки

В даному дипломному проекті була зроблена спроба вивчити основні характеристики та фізичні перетворення, основні складові елементи та деталі даного приладу - електрокардіографа.

В ході виконання дипломного проекту я користувалась медичною літературою, довідниками, держстандартами, розвила навички виконання і оформлення розрахунково-пояснювальної записки, складальних креслень з правильною простановкою розмірів.

При виконанні дипломного проекту я ознайомилась із будовою і принципом дії приладу для дослідження серцево-судинної системи, його призначенням і областю застосування. Також ознайомилась з основними напрямками розрахунків медичних приладів.

В даній роботі розглянута особливість та досконалість, недоліки та переваги даного приладу порівняно із аналогами, області його застосування.

Література

1.Технічний паспорт апарата електрокардіографа ЕК1Т-05.

2. А. Р. Ливенсон “Електро-медицинская аппаратура”, М.1981

3. В. И. Безак “Медицинский инструментарий и аппаратура”, 1969

4. Н. М. Ливенцев, А. Р. Ливенсон “Елекромедицинская аппаратура”, 1974

5. Г. С. Стеценко і інші “Медична техніка”, Л. 2002

6. “Американская техника и промышленность”, 1978

7. Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. – К.: Вища школа, изд-во при Киев. ун-те, 1983. – 240 с.

8. Марголін Г.Г., Розрахунки деталей та вузлів радіоапаратури. – Харків: Енергія, 1991. – 235 с.

9. Терещук Р.М., Справочник радиолюбителя. – К.: Наукова думка, 1982. – 671 с.

10. Справочник технолога. Под ред. Малова. М.: Машиностроение, 1988.

11. Энциклопедический справочник. Конструкционные материалы. М.: Советская энциклопедия, 1964.

12. Левин И.Я. Справочник конструктора точных приборов. М.: Машиностроение, – 1967.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману