Профілактично-лікувальні заходи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5

Профілактика МА ділиться на заходи загального порядку і індивідуальні. Заходи загального порядку включають боротьбу з поліпрагмазією, зміна порядку роботи аптечних установ, підвищення якості ЛЗ, що випускаються чи продаються, налагодження в установах охорони здоров”я методів раннього виявлення і профілактики МА, їх ретельний облік, заборона використання ЛЗ у якості консервантів, проведення роз”яснювальної роботи серед населення.

Індивідуальна профілактика МА повинна здійснюватися безпосередньо особами, що приймають ЛЗ. Хворі повинні уявляти собі всю небезпеку ЛЗ і притримуватися певних заходів попередження ускладнень фармакотерапії. В цьому їм повнні допомагати медпрацівники.

Лікування МА. ЛікуванняМА являє собою вкрай складне завдання. Мова йде, по-суті, про симптоматичне лікування (невідкладна допомога при анафілактичному шоку описана окремими протоколом).

Що стосується шкірних проявів ЛА, то їх лікування проводиться у відповідності з принципами лікування алергічних захворювань шкіри. Аналогічно підходять і до ліквідації проявів лікарського алергічного риніту і явищ бронхоспазму. З точки зору патогенетичного підходу, можна вважати, що при ліквідації наслідків алергічних реакцій 1 типу за Джеллом і Кубсом ефективними будуть антигістамінні препарати і системні ГКС, 2-3 типу – системні ГКС, 4 типу – ГКС у вигляді мазей і (при необхідності) системні ГКС. При виникненні МА до препаратів, які неможливо замінити (інсулін при цукровому діабеті, протитуберкульозні препарати при туберкульозі), можна спробувати застосувати десенситизацію виключно у спеціалізованих установах.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

Всі прояви МА, окрім життєво небезпечних, слід лікувати амбулаторно. Ретельна реєстрація випадків МА, інформування хворого повинні виключити можливість повторного виникнення МА.

П Р О Т О К О Л

Надання медичної допомоги при полінозі.

Коди МКХ-10:

J30.1 Алергічний риніт, що викликаний пилком рослин.

J30.2 Інші сезонні алергічні риніти.

1 .Визначення.

Поліноз – це алергічне захворювання переважно слизових оболонок (в першу чергу носа, кон’юнктиви очей), яке обумовлене гіперчутливістю до пилку рослин, концентрація яких в повітрі періодично стає причинно значущою.

Риніт є основним проявом полінозу (див. протокол щодо алергічного риніту). Другим за частотою симптомом є кон'юнктивіт, значно менш частими є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова БА, дерматит, eнтерит. Описані випадки пилкової інтоксикації, мозкові явища типу епілепсії, синдром Менєра, а також вісцеральні ураження -печінки, серця, легень (еозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо у дівчат), сечовивідних шляхів.

В залежності від строків палінації рослин виділяють:

весняні полінози, обумовлені пилкуванням дерев,

весняно-літні полінози, обумовлені пилком лучних та злакових трав,

літньо-осінні полінози, що обумовлені пилком бур’янів.

В різних регіонах України структура рослин, що може викликати поліноз, а також строки їх пилкування можуть дещо відрізнятися.

Полінози можуть бути обумовлені також сенсибілізуючим впливом спор та гифів грибів. В цьому випадку поліноз може мати інтермітуючий характер (строки викиду спор грибів в Україні є невизначеними).

Діагностика.

Обов’язкові обстеження.

1.Збирання скраг, анамнезу (сезонне виділення з носа, його закладення; свербіння очей, носа, що погіршується за межами приміщення, обтяжена спадковість щодо алергії).

2. Огляд алерголога (уточнення скарг і анамнезу з метою виключення неалергічних захворювань носа і очей).

3.Шкірне тестування (прик-тест) набором мікст-алергенів з наступним дообстеженням відповідною групою алергенів (уточнення етіологічного фактору).

4.Огляд отоларинголога (виключення неалергічних захворювань носу, ускладнень).

5.Огляд офтальмолога (виключення неалергічних захворювань очей, ступеню їх ураження).

Додаткові обстеження.

1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).

2.В окремих випадках - провокаційні (назальні, очні) проби з алергенами, до яких випали сумнівно-позитивні шкірні проби:

а) з суб’єктивною реєстрацією погіршення носового дихання, або почервоніння кон’юнктиви ока);

б) з реєстрацією підвищення назального опору за допомогою риноманометрії, або зміни офтальмологічної картини за допомогою обстеження щільовою лампою.

3. При наявності, в період пилкування рослин, скарг з боку інших органів і систем (шкіри, сечовивідних шляхів, серця, нервової системи, тощо) консультація відповідних фахівців і відповідне інструментальне і лабораторне дообстеження.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману