Історичні аспекти розвитку виробництва меблів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Термін “меблі” походить (від латинського mobilis - пересувний, такий, що легко рухається), один з основних видів облаштування приміщень, а також садів, парків і вулиць. Скільки існує суспільство - стільки ж існують меблі. Меблі оточують людину в абсолютно всіх сферах її діяльності.

Перші меблі з'явилися ще за часів первісно - общинного ладу З розкопок стародавніх цивілізацій до нас дійшли елементи меблів тих часів, які вже тоді нерідко відрізнялися зручністю, якістю і красою обробки. Довгий час єдиним матеріалом для виготовлення меблів було дерево, тому до наших днів майже не дійшли твори античних майстрів. Значна частина старовинних меблів, що збереглися до наших днів, налічує декілька століть. Проте, саме з епохи відродження різьблення по дереву, і відповідно обробка дерев'яних меблів, набули статус високого класичного мистецтва. Найбільше розповсюдження набув даний вид діяльності в Європі, західній частині Азії. Це обумовлено великою кількістю лісів на даних територіях. Крім того, відкриття нових земель і налагодження морських торгових зв'язків з ними, дало можливість стабільно поставляти деякі цінні породи дерев, які не росли в помірному кліматі Європи.

З середньовічної епохи до наших днів дійшли зразки меблів знатті, заможних представників суспільства. Особливу цінність мають меблі зроблені з цінних порід дерев. Ці меблі, в основному, відполіровані і покриті прозорим лаком, тому особливо красиві, а узори текстури деревини додають їм унікальності і природності.

Епоха відродження залишила особливий слід в формуванні асортименту меблів того часу. Витонченість і гармонійність домінують у всіх цих виробах - творах мистецтва, нагадуючи про назву епохи. Різьбленням, поєднанням різних порід деревини та обробкою лаком досягався ефект, що вражає уяву сучасних поціновувачів та розбурхує фантазію. В ті часи ідеально рівні поверхні столів також були усіяні узорами. Майстри тієї епохи вкладали свою фантазію і майстерність в кожний свій виріб, наділяючи його силою і витонченістю справжньої краси.

Найдавніші з відомих нам зразків меблів були знайдені в Єгипті в царських похованнях III століття до нашої ери. Це уламки скриньок з чорного дерева, інкрустованих слоновою кісткою, малахітом і бірюзою. Також були знайдені і перші табурети. Вони були зроблені з дерева, а ніжки у вигляді копит тварин вирізані з цілих слонячих кісток. Стародавні єгиптяни є “авторами” ліжок і стільців.

Перші меблі були твердими, але досить функціональними, а єгипетські фараони прикрашали свої меблі коштовностями і складним різьбленням.

Греки були невибагливі в побуті. Вони придумали скрині, які служили одночасно лежанками і лавами.

В палацах і заміських віллах знатті в стародавньому Римі меблі відрізнялися високим рівнем різьблення, інкрустацією, позолотою і кольоровою емаллю та були розкішними. У прагненні до розкоші римляни використовували і нові матеріали для меблевого виробництва – бронзу і кольоровий мармур, з якого робили лави і столи з мозаїчними стільницями. Римські ремісники для своїх будинків створювали зручні і недорогі меблі, сплетені з вербової лози.

Значно пізніше стільців, столу і ліжка створилася шафа. Вона прикрашалася банями, колонами і навіть дерев’яною скульптурою. Зручна для використання в різних цілях, шафа стала засновником цілої меблевої «династії». Пізніше виник буфет з скляними дверцятами, книжкова шафа та інші оригінальні меблеві вироби.

Йшов час. З’являлися нові стилі в архітектурі і дизайні інтер’єру і кожний з них або змінював вже існуючі елементи меблів, або створював щось абсолютно нове. Бароко «приніс» канапе і шезлонг, рококо з його любов’ю до дзеркал – трюмо і стіл для туалету – трельяж. Модерн «придумав» крісло без підлокітників і із спинкою у вигляді половинки раковини. Меблі видозмінювалися: то спрощувались, то ускладнювались, залежно від тенденцій моди. З’явилися стілець без спинки – пуф, без спинки ж, але з подушками – диван-канапа. Секретери, серванти, комоди і стелажі – це варіанти перетворення шафи.

Крім архітектурних стилів, меблі дуже «залежали» і від країни, де вони створювалися. У Франції – витончені і декоративні, в Німеччині – міцні з рясним скульптурним декором, що демонстрував достаток господаря, в Скандинавії – зручні і функціональні. Раціональність форм таких меблів з благородного дерева поєднувалася з майстерним і тонким декором.

Цілком окремо і незалежно від європейських впливів розвивались інтер’єри Сходу. Вони представлені плетеними виробами з очерету, шнурків або шкіри. Меблі виготовлялися з темного, майже чорного дерева. Це були: ширми і пуфи, лавки, що вставлялися одна в одну, маленькі столики.

У двадцятому столітті бурхливо розвивається хімія, а поява нових синтетичних матеріалів і пластмаси сприяє розвиткові меблевій індустрії. 60-і роки характеризується появою пластмасових тонконогих столів і стільців, меблів з штучних деревинних матеріалів тощо. Подальший розвиток меблевої індустрії приводить до появи гарнітурів, які відрізняються своєю практичністю.

Сучасний асортимент меблів характеризується різноманітністю стилів, використанням різних сировинних матеріалів та рівнем якості.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману