Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним або цереброваскулярним ризиком

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 34 из 38Следующая ⇒

У випадках гострої церебральної ішемії аспірин знижує ризик нових судинних подій впродовж 2-4 тижнів (ВР 0,78, 95% ДI 0,76-0,80) завдяки запобіганню чотирьох повторних інсультів і п'яти смертей від судинних проблем на 1000 пацієнтів, які отримали лікування. [515]

Після епізоду гострої коронарної ішемії (нестабільної стенокардії, інфаркта міокарда без підйому сегмента ST [NSTEMI], інфаркта міокарда з підйомом сегмента ST [STEMI]) подвійна антитромбоцитарна терапія, яка включала клопідогрель і аспірин, показала зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту, смертності через 14 днів з 10,1% до 9,2% (P=0,002) при інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST [випробування Clopidogrel and Metoprolol in Myocardial Infarction Trial (COMMIT)] [504] і з 6,4% до 4,5% (P=0,03) впродовж понад 8 місяців у пацієнтів з інфаркта міокарда без підйому сегмента ST [Clopidogrel in Unstable Angina to Prevent Recurrent Events (CURE)]. [505]

У пацієнтів з ГКС, у яких планувалося застосування ранньої інвазивної стратегії, подвійна антитромбоцитарна терапія з застосуванням інгібіторів P2Y12 (тікагрелор або прасугрель) на додаток до аспірину була більш ефективною, ніж з застосуванням клопідогрелю і аспірину. При призначенні тікагрелора впродовж 12 місяців частота кінцевих точок, які включали смерть від судинних причин, інфаркт міокарду або інсульт, була 9,8% порівняно з 11,7% у тих пацієнтів, які отримували клопідогрель (СР 0,84, 95% ДI 0,77-0,92; P=0,001). Не було виявлено значущої різниці у частоті важких кровотеч між двома групами. [501-503]

При призначенні прасугрела первинні точки ефективності були у 9,9% пацієнтів порівняно з пацієнтами, які приймали клопідогрель (СР 0,81, 95% ДI 0,73-0,90; P=0.001). Ризик важких кровотеч збільшувався на фоні застосування прасугрела. [501]

Аспірин є найбільш вивченим препаратом, який застосовується для довгострокової вторинної профілактики після інфаркту міокарда, інсульту або ураженні периферичних артерій. У метааналізах 16 випробувань, які включали 17 000 пацієнтів, було виявлено, що призначення аспірину асоціювалося з серйозними судинними подіями у 6,7% пацієнтів на рік у порівнянні з 8,2% пацієнтів у групі контролю. Загальний ризик інсульту був 2,08% на рік проти 2,59% (P=0,002) і коронарних подій 4,3% на рік проти 5,3% (P=0.0001). Призначення аспірину асоціювалося з 10% зниженням загальної смертності (ВР 0,90, 95% ДI 0,82-0,99), і також асоціювалося зі значним збільшенням частоти важких кровотеч, проте, успіх застосування аспірину переважував ризик кровотечі.

Рекомендації щодо антитромботичної терапії

У пацієнтів з інфарктом міокарда, інсультом або хворобою периферичних артерій в анамнезі клопідогрель досліджувався у порівнянні з аспірином у випробуванні Clopidogrel versus Aspirin in Patients at Risk of Ischaemic Events (CAPRIE), [509] яке показало незначну перевагу клопідогрелю, частота серйозних судинних подій була 5,32% на рік при застосуванні клопідогрелю проти 5,83% при застосуванні аспірину (P=0,043). Кровотечі були трохи частіше при застосуванні аспірину.

Подвійна антитромбоцитарна терапія клопідогрелем плюс аспірин порівняно з клопідогрелем у пацієнтів з транзиторною ішемічною атакою та ішемічним інсультом асоціювалася зі збільшенням важких кровотеч у випробуванні Management of Atherothrombosis with Clopidogrel in High-risk Patients with Recent Transient Ischaemic Attack or Ischaemic Stroke (MATCH), [510] і не рекомендується при церебральній ішемії.

У пацієнтів з попереднім некардіоемболічним ішемічним інсультом подвійна антитромбоцитарна терапія дипіридамолом і аспірином показала перевагу перед аспірином. [511] У таких пацієнтів пероральні антагоністи вітаміну К не показали переваги перед монотерапією аспірином, але їх застосування асоціювалося з вищим ризиком кровотеч. [512,513]

У пацієнтів з транзиторною ішемічною атакою або ішемічним інсультом пряме порівняння дипірдамолу плюс аспірин з клопідогрелем моно [508] показало аналогічну частоту повторних інсультів, включаючи геморагічний інсульт (916 проти 898; СР 1,01, 95% ДI 0,92-1,11). Спостерігалася більша частота важких геморагічних подій на фоні комбінації дипіридамолу і аспірину (4,1% проти 3,6%). Смерть від інсульту, інфаркту міокарда, судинних подій траплялася у 13,1% в обох групах. Обидві схеми можуть вважатися еквівалентними.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману