Лікувальна тактика при гострому апендициті

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 43Следующая ⇒

Усі хворі з встановленим гострим апендицитом мають абсолютні показання до оперативного лікування (окрім пацієнтів з апендикулярним інфільтратом).

1. Діагноз гострого апендициту встановлено — виконують екстрену операцію.

2. Діагноз гострого апендициту сумнівний — проводять динамічне спостережен ня за хворим протягом 4–6 год (за цей період пацієнта неодноразово оглядає лікар хірург, виконують лабораторне дослідження в динаміці, за потреби — додаткові інструментальні дослідження і залучають для консультації суміжних фахівців).

За підтвердження в процесі спостереження діагнозу гострого апендициту виконують невідкладну операцію.

Якщо під час динамічного спостереження діагноз гострого апендициту не підтверджено, але й не виключено, вступає в дію правило Коупа: хворий підлягає операції.

Якщо діагноз гострого апендициту виключено, потрібне уточнення причин больового синдрому.

Консервативне лікування показане виключно у випадках апендикулярного інфільтрату, встановленого до чи під час операції. Воно включає:

– обмежений руховий режим;

– повноцінну висококалорійну дієту з виключенням продуктів, багатих на клітковину;

– місцеве лікування — холод на праву здухвинну ділянку за наявних локальних ознак подразнення очеревини (0,5–1,5 доби), після усунення останніх — тепло (гріл ка, УВЧ);

– комплексну антибактеріальну терапію (парантеральна краще), спрямовану на пригнічення товстокишкової флори (цефтум, аміцил, кімацеф, аксеф);

– дезінтоксикаційну інфузійну терапію (осмотерапія, стимуляція діурезу в перші дні);

– стимуляцію захисних сил організму.

За позитивного результату настає поступове розсмоктування апендикулярного інфільтрату (в середньому через 1–2 тиж). За цей період обсяг консервативного лікування адекватно зменшують, і після усунення клінічних ознак хворого випису ють із стаціонару з рекомендацією обов’язкового виконання алендектомії у плано вому порядку з приводу вторинного хронічного апендициту через 2–4 міс.

Підготовка до операції:

1. Гоління операційного поля.

2. Спорожнення сечового міхура.

3. Премедикація.

4. Промивання шлунка (в разі виконання операції під наркозом).

Знеболювання під час виконання апендектомії (перевагу варто віддавати загальному знеболюванню):

1. Внутрішньовенне знеболювання (найчастіше).

2. Ендотрахеальне знеболювання:

– у хворих з надлишковою масою тіла;

– при перитоніті;

– за підозри на деструктивний апендицит;

– у дітей;

– у хворих з порушеною психікою;

– у вагітних.

3. Місцеве знеболювання — новокаїнова інфільтраційна анестезія (за неможливості застосувати загальне знеболювання).

Хірургічні методи лікування гострого апендициту:

1. Апендектомія відкритим методом (доступ у правій здухвинній ділянці або нижньосерединна лапаротомія).

2. Апендектомія відеолапароскопічним методом.

3. Розкриття апендикулярного абсцесу: пошарове розсікання черевної стінки в ділянці абсцесу та розкриття гнояка екстраперитонеально (апендектомію не вико нують).

Ускладнення можуть виникнути на будь якому етапі апендектомії. Так, під час доступу до червоподібного відростка найчастішим ускладненням є ушкодження стінки кишки. Для кожного етапу апендектомії властиві певні ускладнення:

1) зісковзування лігатури з кукси брижі червоподібного відростка і виникнення кровотечі;

2) зісковзування лігатури з кукси червоподібного відростка й інфікування черевної порожнини;

3) проколювання стінки купола сліпої кишки під час накладання кисетного шва для занурення кукси відростка;

4) ушкодження стінки кишки та великих судин під час апендектомії, яку виконують в умовах інфільтрату.

Залишення тампона в черевній порожнині після апендектомії показане в разі:

1) виявлення під час втручання не встановленого до операції апендикулярного інфільтрату;

2) сумніву щодо повної зупинки кровотечі, що виникла під час операції (виконують тампонаду судин клубової ділянки);

3) якщо хірург не впевнений в повному видаленні червоподібного відростка (коли він видаляється частинами);

4) вираженого запального процесу в заочеревинній клітковині (в разі заочеревинного розташування червоподібного відростка);

5) розвитку апендикулярного абсцесу, який було розкрито під час операції, і за неможливості повної санації клубової ділянки.

Післяопераційний період у хворих, яким було виконано апендектомію, зазвичай перебігає без будь яких ускладнень.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману