Соціальні та соціально-психологічні проблеми безробітних. Які б міри допомоги населенню ви б використовували.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

За досить короткий термін, що втратив роботу людина може перетворитися на декаліссірованную особистість: опустилася, які спилися, що втратила соціальні зв'язки

Розвиток особистості в умовах безробіття характеризується суттєвим порушенням психоемоційної та вольової сфери; тим часом, інтелектуальні, комунікативні властивості та властивості міжособистісної взаємодії потерпають значно менше.

В умовах безробіття суттєво погіршуються показники у більшості опитаних, що свідчить про особливості деградації особистісної сфери людини в екстремальних умовах.

Актуальною стає необхідність вироблення ефективних психологічних програм-тренінгів з корекції хибних настановлень, стереотипів поведінки безробітних. Ефективними можуть бути програми усвідомлення i розвитку здібностей дитини, що обумовлюють її пристосування до будь-якої соціальної ситуації

Основні напрями поліпшення соціального захисту безробітних. Кабінету Міністрів та місцевим органам влади:

* забезпечити істотне збільшення масштабів надання населенню (не тільки безробітним, а й тим, хто звертається до центрів зайнятості ще до втрати роботи) профорієнтаційних та консультаційних послуг;

* розширити масштаби професійної підготовки та перепідготовки безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця;

* забезпечити поширення громадських робіт у соціальній сфері;

* істотно збільшити масштаби надання допомоги на відкриття власної справи шляхом організації попередньої підготовки та дальшого супроводу, надання консультаційних послуг у перші роки самостійної діяльності;

* використовувати сучасні методи інформування працедавців щодо пропозиції робочої сили, а населення - щодо попиту на неї.

Вопрос

можна виділити фактори, що визначають культову уразливість індивіда. До таких відносяться: період розвитку, ситуація, особиста біографія, психологічна схильність.

Проходження основних етапів психосоціального розвитку й відповідних їм криз припускає ріст імовірності залучення в культи. Психопатологія тягне її носіїв у культи (як і до релігії в цілому). З іншого боку, «секти» можуть провокувати схильність до психічних захворювань. Трансові культи, що практикують стани медитації, трансу, містичного екстазу особливо небезпечні й одночасно привабливі для істериків У цілому ж справжня релігійність протистоїть психічній нестійкості. Суттєво для залучення й сприятливе сприйняття образів і моделей, що відповідають, у термінології К. Г. Юнга, архетипам аніми й анімуса (транскрипція найдавнішого вчення про инь і Ян

В особистості чоловіка архетипу аніми співзвучні образи вічної жіночності, Софії, Богородиці, Церкви, релігійної групи й релігійної родини. Архетип анімуса в надрах жіночої психіки відповідає батьківському початку, Логосу, силі, що визначає зміст. Він проектується в символіці Христа, Дон Жуана. Архетип же старого мудреця проявляється в образах пророка, учителя, гуру. Сприйняття конкретного явища інтенціонально визначається і якостями, що виходять із позачасових глибин архетипу. Культовому лідерові, наприклад, індивід «архетипічно» схильний приписувати такі характеристики, як зрілість, мудрість і духовність

Поняття «секта» ще не має чіткого наукового визначення в соціології й психології, хоча в міжнародній практиці зустрічається досить часто для того, щоб вважатися цілком устояним юридичним терміном. У соціальному аспекті сектою можна назвати організацію або групу осіб, замкнених у своїх вузьких інтересах (у тому числі й культових), що не збігаються з інтересами суспільства, що прямо суперечать їм

У психологічному аспекті тоталітарна секта, або деструктивний культ, - це авторитарна ієрархічна організація (релігійна, філософська, політична, психотерапевтична, освітня, комерційна та ін.), що практикує облудне вербування й контроль свідомості своїх послідовників, що будується навколо харизматичного лідера, який й використовує у своїй діяльності різні психотехніки в комбінації з гіпнозом, впливом, викликає психологічну дестабілізацію особистості, відключає критичне мислення (що вводить людину в змінений стан свідомості), здійснює загальний (тотальний) контроль над усіма без винятку сторонами життя адепта, складає практики, правила поведінки, норми спілкування і т.д., що суперечать нормам етики й моралі, прийнятим у суспільстві.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману