Економічні методи визначення цін.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 31Следующая ⇒

Метод питомих показників використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризується наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. При такому методі спочатку розраховується питома ціна Ц_з:

, (4.1),

де, Ц_б – ціна базисного виробу, П_б – величина параметра базисного виробу.

Потім розраховується ціна нового виробу Цн:

Ц_Н=Ц_З х П_Н; (4.2),

де П_Н – значення основного параметра нового виробу у відповідних одиницях виміру.

Цей метод можна застосовувати для обґрунтування рівня й співвідношення цін невеликих параметричних груп продукції, що мають нескладну конструкцію й характеризуються одним параметром. Він украй недосконалий, оскільки ігнорує всі інші споживчі властивості виробу, не враховує альтернативні способи використання продукції, а також повністю ігнорує попит та пропозицію.

Метод регресійного аналізу застосовується для визначення залежності зміни ціни від зміни техніко-економічних параметрів, що відносяться до такого товару, а також для побудови й вирівнювання ціннісних співвідношень:

Ц = f(X1,X2,...Xn), (4.3)

Де, X1, Х2...n – параметри виробу.

Кількісна залежність між змінами результативного (Ц) і факторних (Xn) визначається на основі методу регресійного аналізу. При цьому можуть бути отримані різні рівняння регресії:

лінійне: ; (4.4)

степеневе: ); (4.5)

параболічне: , (4.6)

Якщо ціни на вже включені в параметричний ряд вироби були отримані таким–таки методом, то грубо порушується одна з умов застосування регресійного аналізу, а саме умова незалежності спостережень. Проте такий метод може досить успішно застосовуватися у ринковій економіці. Фірма може використати рівняння регресії під час встановлення первісної, „пробної” ціни на свою нову модель.

Баловий метод. Полягає у тому, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється певне число балів, підсумовування яких дає певну оцінку техніко-економічного рівня виробу. Ціна на новий виріб за таким методом розраховується так:

1) Спочатку визначається ціна одного бала:

, (4.6)

де, Ц_б –ціна базового виробу,

Бб_і – балова оцінка і-го параметра базового виробу,

Vі – вагомість параметра.

2)визначається ціна нового виробу:

(4.7)

де Б_н – балова оцінка і-го параметра нового виробу.

Цей метод застосовується при обґрунтуванні цін у тому випадку, коли важливо оцінити надійність роботи, зовнішній вигляд товару та ін.. Його застосування пов’язане з більшою кількістю суб’єктивізму.

Метод агрегатний полягає у підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартості оригінальних вузлів, витрат на зборку й нормативного прибутку.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров