Найбільша алгебраїчна різниця ухилів, що сполучаються

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 8Следующая ⇒

Таблиця 6.4

Довжина перехідних кривих, м

1. Кут перетинання колій у шляхопроводі 90°, 60°, 45°, 30°.

2. Колії, що перетинаються у шляхопроводі, повинні бути у плані прямими. Колії, що проходять у шляхопроводі по верху, повинні у поздовжньому профілі розташовуватись на горизонтальній площадці.

3. При проектуванні розв'язок у вузлах довжина елементів поздовжнього профілю не менше 200 м.

4. Радіус вертикальної кривої у поздовжньому профілі на лініях: I категорії – 15000 м; II і III категорій – 10000 м.

5. Вертикальні криві повинні розміщатися поза перехідними кривими, пролітними будовами шляхопроводів і стрілочними переводами. Найменша відстань від точки перелому профілю до цих елементів визначається довжиною тангенса вертикальної кривої:

де - радіус вертикальної кривої, м; - алгебраїчна різниця ухилів, ‰.

6. Параметри станцій вузла.

Сортувальна станція.

Довжини елементів сортувальної системи Довжина пасажирської технічної станції

Пасажирська станція	Вантажні станції	Пост

Пасажирська технічна станція

7. При проектуванні шляхопроводних розв’язок крутизна ухилу елементів поздовжнього профілю у прямій не більше керівного.

8. При русі у кривій на підйом виконується зменшення керівного ухилу на величину . Тоді

де – керівний ухил, ‰.

– радіус кривої у плані, м.

Отримане за формулою значення слід округлити з точність до 0,1 (десятих) у меншу сторону.

9. При русі поїздів лише на спуск крутизна ухилу елементу поздовжнього профілю не більше 12‰ на лініях І категорії, 15‰ на лініях ІІ категорії, 20‰ на лініях ІІІ категорії.

10. Різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі 7,5 м при куті перетинання колій 60° і більше, 8,5 м при меншому куті.

11. Висота верхньої будови колії 0,7... 0,9 м.

12. Мінімальна робоча відмітка для насипу 0,6 м.

13. Відстані між осями колій – 1 мм.

ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНУ ТА ПРОФІЛЮ (М 1:10000) ВАРІАНТІВ ОДНІЄЇ З РОЗВ’ЯЗОК

Вихідні дані для проектування шляхопровідної розв’язки варто навести у вигляді табл. 7.1, яка у прикладі має наступний вигляд.

Таблиця 7.1

Вихідні дані

Примітка: 1. Таблиця заповнюється на підставі довідкових даних розділу 6.

У прикладі ‰.

Порядок проектування шляхопроводної розв’язки
(докладні ілюстрації див. у додатку Б).

1. Перенести з генеральної схеми вузла на аркуш паперу у масштабі 1:10000 фрагмент місцевості, на якому розташовується розв’язка, що проектується. Перенести положення підходів і поста.

2. Визначити мінімальну довжину підходу верхньої колії для можливості реалізації допустимих ухилів у профілі за формулою:

, (7.1)

де – різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі, м;

– зменшений керівний ухил, ‰;

– половина мінімальної довжини елементу поздовжнього профілю.

У прикладі при м (табл. 7.1)

м.

3. Накреслити осі колій, що йдуть у шляхопроводі по низу (у прикладі колії І і ІІ), на всьому протязі від поста до крайньої точки відповідного підходу (т. А на рис. 7.1). Накреслити осі колій, що відхиляються, – біля поста.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры