Підготовка координатної сітки для побудови графіків залежності надлишкового тиску та відстані від епіцентру вибуху

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Підготовка координатної сітки для побудови графіків залежності надлишкового тиску у фронті ударної хвилі ∆ Р_фта відстані від епіцентру ядерного вибуху R виконується наступним чином. Для цього необхідно вибрати масштаб і, відповідно до нього, нанести масштабні лінії для ∆ Р_фі для R. Як правило, напрямок масштабних ліній і масштаб вибираються виконавцем на його розсуд. При виконанні даної роботи, з метою спрощення контролю, масштаб вибирається таким, коли в 1 см по лінії ∆ Р_ф 10 кПа, а по лінії R 1 км, їх максимальні значення дорівнюють відповідно 100 кПа і 15 км.

2.2. Побудова графіку залежності надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і відстані від епіцентру ядерного вибуху потужністю g1 = 1мт

Про те, який вибух розглядається, повітряний чи наземний, виконавець вибирає згідно його варіанту вихідних даних (додаток 3). Відповідно до варіанту №9 (вибух наземний) таблиця 1 набуває вигляду

Наносимо координати точок на масштабну сітку, з’єднуємо ці точки плавною кривою і одержуємо у такий спосіб образне представлення характеристики зниження надлишкового тиску у фронті ударної хвилі з відходом фронту від епіцентру вибуху.

Рис. 2.2 Залежність надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і відстані від епіцентру ядерного вибуху потужністю 1 мт

2.3. Побудова графіку залежності надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і відстані від епіцентру ядерного вибуху потужністю g2 = 2,2 мт

Таку залежність зручно представляти у вигляді таблиці і, потім, графіком. Для цього:

- відновлюєм таблицю ∆Р_ф, кПа і R, км (див. пункт 2.2) і добудовуєм до неї ще одну строку, перетворивши її до вигляду

- перетворюємо закон подібності вибухів до вигляду ;

- вираховуємо значення і потім, послідовно, приймаючи ∆Р_ф 10, 20, 30 … 100 кПа, підставляючи у закон подібності відповідні значення R₁ для вибуху потужністю g₁ обчислюємо відповідні значення R₂ для ядерного вибуху потужністю g₂.

Наприклад, якщо g₁=1мт, а g₂ = 1,9 мт, то = . Для ситуації, коли ∆Р_Ф = 10 кПа, відстань від епіцентру першого вибуху буде складати R = 11,1 км (див. таблицю). Такий же тиск у фронті ударної хвилі ядерного вибуху потужністю g₂ = 1,9 мт буде мати значення на відстані Rg₂ = км.

Для наступної ситуації, коли ∆Р_ф = 20 кПа, відстань від епіцентру вибуху потужністю g₁ складає 7,0 км. Зважаючи на це Rg₂ = км.

Послідовно повторюючи такі дії для положень, коли ∆Р_ф = 30, 40, 50 … 100 кПа, одержувані результати заносимо у таблицю

Трансформуємо значення першої і третьої строчок таблиці у точки на координатній сітці, з'єднуємо ці точки плавною кривою і, у такий спосіб, одержуємо графік залежності надлишкового тиску і відстані від епіцентру ядерного вибуху потужністю g₂ = 1,9 мт (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Залежність надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і відстані від епіцентру ядерного вибуху потужністю ● - g₁ = 1 мт, × -g₂ = 1,9мт

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте