Присяга вояків Галицької Армії

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Присягаємо торжественно Всемогучому Богу повинуватися вірно і слухняно Західно-Українській Народній Республиці, Її Верховній Владі, Її Правительству, Її Армії, як також всім Її отаманам та всьому Її Начальству, Їх поважати і захищати, Їх прикази і припоручення у всякій службі виконувати, проти вся­кого ворога, хто-небудь ним був би і де тільки воля її Верховної Влади вимагатиме, на водах, на сушах, у воздусі, в день і в ночі, у боях, наступах, сутичках і всякого рода підприємах, словом на кождому місці, в кожду пору, в кождім случаю хоробро і муж­ньо боротися, наших військ, прапорів і оружя в ніякому случаю не покидати, з ворогом ніколи в найменші порозуміння не вхо­дити, завсігди так вестися, як сього воєнні закони вимагають та як чесним воїнам ліцює і в сей спосіб в чести жити і умирати.

Так нам, Боже, допоможи - Амінь.

Затверджено постановою Української Національної Ради.

Львів, дня 13 падолиста 1918.

Литвин М.Р., Науменко К.Є.Історія ЗУНР.- Львів,1995.- С.145.

Із спогадів учасника Листопадового 1918 р. повстання у Львові Д. Паліїва

Біля 11-ої години ночі розійшлися старшини до своїх частин. Виступ був назначений на 4-ту годину ра­но. О 4-ій год. мали відділи вирушити з касарень з ме­тою обсадження поодиноких об'єктів в місті.

В Народнім Домі¨ запанувала тиша. У великій шкільній салі на другому поверсі осталось шість старшин, штаб -Вітовський, Бубела, Горук, Гнатевкч, Цьокан і я.

Таку ніч переживається тільки раз в життю. П’ять годин ожидання. Але не тих звичайних годин. Кожна мінута здавалася тоді роком, година - століттям. Шість стар­шин і чотири чи п'ять молоденьких гімна­зистів- розвідників. І чотири револьвери - вся зброя, що находилася в нас для евентуальної нашої оборони. Панувала апатична тиша. Тільки час від часу входили до салі молоденькі гімназисти і приносили вісти з міста. Звіти їх не були веселі: в польськім "Академічнім Домі" незвичайний рух, в польськім "Соколі" збираються Поляки, на вулиці Шептицьких замічено підводу з оружжям, ескортовану Поляками. І все що якийсь час прихо­дили ті неструджені хлопчики й приносили такі грізні вістки. А від них кожному з нас хмарилось обличчя. По­ляки довідалися про наш виступ і приготовляються, щоб йому перешкодити. Ця думка переходила в певність і збільшувала наш неспокій.

1400 жовнірів на цілий Львів... Біля третьої години пішов пор. Цьокан до ма­дярських курінів з відозвами на мадярській мові, які видруковано попереднього дня. Пішов переконувати Ма­дярів, щоби заховали нейтральність. Чи згодяться вони на цю пропозицію?<…>

Вернув Цьокан. Говорив з командантами курінів і ті запевнили, що остануть нейтральними. Наче частина тягару усунулась з плечей...

Година 4.15: вбіг у салю пор. Белей з Команди двірця Підзамче. З сльозами в очах говорив, що його люде кільканадцять старушків з 50-го вартового куріня не хочуть його слухати; він їх вговорював, просив, та вони бояться '"бунтуватись". Прийшов просити помочі: накричали на нього, приказали вертатися і за всяку ціну обсадити двірець. Пішов... Невже ж це по­чаток невдачі?...

Година 4.40. З надвору чути гамір. Рівночасно входить старшина й голосить: два скоростріли й 50 лю­дей -з 19 п[олку] стр[ільців] стоять на подвір’ї. Не сон це? Ні! Стоять, на подвір’ю поважні з святочними обличчями з заквітчаними зеленю шапками українські революційні жовніри.

Входить післанець 15-го п[олку] п[іхоти]. Голосить, що все відбулось як слід, касарні обсаджені, відділи вислано згідно з наказом. Ще якийсь час вбігають все нові гінці й приносять самі гарні вісті. Обсаджені касарні куріня 41-го п[олку] п[іхоти], магістрат, Намісництво, Корпусна Команда, почта, Цитаделя - все без ніякої перешкоди! Вбігає підстаршина з поліції і просить прислати поміч для розоруження неукраїнської частини поліції. Висила­ють відділ 15-го п.п.

Шишка О. Слідами листопадових боїв. - Львів,1993.-С.69-70.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология