Загальні принципи й правила роботи практичного психолога

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 17Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Специфіка діяльності практичного психолога визначає важливість і необхідність дотримання принципів, основою яких є відповідальність і зобов'язання в професійних взаєминах з іншими людьми. У багатьох країнах світу існують етичні кодекси психолога, що регулюють його професійну діяльність. Порушення стандартів і вимог, що становлять дані кодекси, може призвести до позбавлення психолога ліцензії, диплома, права на надання психологічних послуг і ведення приватної практики.

На жаль, у нашій країні дотепер не розроблено чітко сформульованих прав і обов'язків, які визначали б міру відповідальності психолога-практика при рішенні професійних завдань. Цей факт відображає слабкість і недієздатність вітчизняних професійних співтовариств психологів на відміну, наприклад, від Американської асоціації психологів, готової надати теоретичну, методологічну, методичну допомогу, захист інтересів своїх членів у державних, судових і інших організаціях, а також уважно контролююче дотримання прийнятого нею "Етичного кодексу". Проблема вітчизняної практичної психології полягає не тільки в роз'єднаності психологів і у відсутності єдиного формалізованого переліку принципів, що регулюють професійну діяльність, але й у тім, що в нашій країні ще немає детально розроблених процедур видачі ліцензій на здійснення приватної психологічної практики, а також не визначена форма й проведення державного контролю в цій сфері. Це призводить до того, що в практичній психології в сфері психологічного впливу й корекції зустрічаються не тільки непрофесіонали й дилетанти, але й просто шарлатани.

Етика роботи психолога ґрунтується на загальнолюдських моральних цінностях. Передумови вільного й всебічного розвитку особистості і поваги до неї, зближення людей, створення справедливого гуманного, процвітаючого суспільства є визначальними для діяльності психолога. Етичні принципи й правила роботи психолога формулюють умови, при яких зберігаються й установлюються його професіоналізм, гуманність його дій, повага до людей, з якими він працює, реальна користь від його зусиль.

Треба відзначити, що спроби сформулювати основні етичні й професійні принципи роботи практичного психолога неодноразово здійснювалися у вітчизняній психології. Досить назвати роботи Дубровіної, Століна, Альошиної, Бурменської, Бодальова. Кожний з авторів указує на якісь специфічні функції й принципи діяльності психолога-практика в окремих галузях і напрямках психологічної служби.

У підручнику «Загальна психодіагностика», що вийшов за редакцією Бодальова й Століна, коротко сформульовані 10 основних, що відповідають міжнародним, професійно-етичних стандартів психодіагностичної роботи психологів:

– відповідальність;

– компетентність;

– етична і юридична правочинність;

– кваліфікована пропаганда психології;

– конфіденційність;

– благополуччя клієнта;

– професійна кооперація;

– інформування клієнта про цілі обстеження;

– морально-позитивний ефект дослідження.

Узагальнюючи названі принципи роботи практичного психолога, важливо виділити саме ті, реалізація яких є обов'язковою для психолога-професіонала. Серед цих принципів важливо відзначити наступні:

повага фундаментальних прав гідності людини. Психолог поважає право кожного на приватне життя, конфіденційність, самовизначення й автономію, піклується про рішення тих ситуацій, у яких юридичні, професійні або інші зобов'язання входять у протиріччя зі здійсненням цих прав. Визнання унікальності, неповторності й безумовної цінності кожної особистості – одна з найбільш важливих умов психологічної практики,;

турбота про благополуччя клієнта. «Не нашкодь» – за аналогією з основним принципом медичної практики дане положення повинне стати головним, регулюючим кожну дію психолога, його професійні стосунки. У своїй діяльності психолог повинен прагнути до зважених, обміркованих і відповідальних рішень у випадках, коли виконання його професійних завдань може призвести до обмеження прав і інтересів клієнта, його родичів, а також педагогів і інших зацікавлених осіб,;

компетентність. Психолог повинен прагнути підтримувати високі стандарти компетентності в роботі, при цьому визнаючи деяку обмеженість своєї професійної компетентності. Так, психолог може робити тільки ті послуги й використовувати тільки ті методи, на які поширюється відповідна професійна кваліфікація, підтверджена документами про освіту, сертифікатами про пройдені тренінги,;

чесність. У своїй професійній діяльності психолог повинен бути чесним перед самим собою й тими людьми, з якими він вступає в професійні взаємини. Повідомляючи інформацію про свою кваліфікацію, послуги, оплату, він не має права робити висновки або заяви, які є помилковими, і вводять клієнта в оману. Психолог повинен прагнути до усвідомлення власної системи цінностей, інтересів і потреб, а також обмежень, пов'язаних з особливостями особистості або професійної підготовки, які можуть істотно вплинути на результати його практики,;

заборона на подвійне спілкування. Здійснюючи свою практичну діяльність, психолог зобов'язаний охороняти "чистоту" професійних відносин від будь-яких інших відносин і домагань (особистих, родинних, сексуальних), У зв'язку із цим недоцільно проводити психологічне консультування родичів, друзів, співробітників, студентів.

Неприпустимі сексуальні контакти психолога із клієнтами, тому що представляють пряме зловживання соціальною роллю психолога. Непрофесійним є також досвід економічних відносин, що лежать поза рішенням психологічних завдань, наприклад, надання психологічної допомоги на основі бартерного обміну,;

відповідальність. Підтримуючи високі професійні стандарти, роз'ясняючи свою професійну роль і зобов'язання, психолог несе повну відповідальність за свою поведінку.

Психолог несе відповідальність не тільки перед клієнтом, але й перед членами професійного суспільства, і у зв'язку із цим повинен уникати висловлювань, вчинків і дій, які можуть скомпрометувати його професіоналізм і зменшити довіру до психології й психологічної практики.

Навіть при дотриманні цих принципів і правил роботи практичного психолога можуть виникнути етичні конфлікти між клієнтом і психологом. У кожному конкретному випадку психолог повинен знайти єдине рішення, у якому будуть враховані всі інтереси й можливі наслідки.

Для того щоб вихід з подібних проблемних ситуацій був ефективним й оптимальним, психологові необхідно пам'ятати наступне:

– насамперед, психолог повинен забезпечити безпеку свого клієнта, його психічного й фізичного благополуччя, а також подбати про безпеку й благополуччя інших людей;

– якщо рішення даної проблеми неможливе без заподіяння шкоди якій-небудь зі сторін, психолог повинен продумати варіант, при якому збиток буде мінімальний;

– психологові треба у всіх суперечливих питаннях довести до відома зацікавлених осіб основні принципи професійного кодексу й необхідність його дотримання. Наприклад, у випадку, коли наказ, прохання або запит керівника підприємства, співробітником якого є психолог, суперечить нормам професійної етики, насамперед, варто роз'яснити питання, що стосується професійних принципів, пов'язаних з ними обмежень, відповідальності психолога, його ролі й обов'язків;

– якщо є можливість, перш ніж прийняти остаточне рішення, необхідно проконсультуватися з іншими психологами, добре обізнаними щодо етичних проблем. Наприклад, у тому разі, коли психолог розповідає про зроблені або плановані злочини, то, не сповістивши про це владі, порушує одну зі статей кримінального кодексу; з іншого боку, виконання громадянського обов'язку неминуче спричиняє недотримання права клієнта на конфіденційність,;

– психолог несе повну відповідальність за те рішення, що він прийме, і за можливі наслідки даного рішення.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману