Що є однією з центральних проблем злочинності у кримінології?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

А) мотиви злочинності

Б) чинники злочинності

В) причини злочинності

Г) предмети злочинності

15. Структура злочинності – це:

А) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за

певний час;

Б) відносний кількісний показник, що вираховується з числа злочинів (і

злочинців), вчинених на певній території за певний період, з розрахунку на

певну кількість населення, наприклад, на 1000, 10000, 100000 жителів, чи ту

його частину, що за законом підлягає кримінальній відповідальності;

В) частка найбільш небезпечних злочинів в структурі злочинності, а також

характеристика осіб злочинців;

Г) зміна стану, рівня і структури злочинності за той чи інший період часу (рік,

3 роки, 5 років, 10 років);

Д) частка тих чи інших злочинів (чи злочинців) в загальній сукупності

злочинів (злочинців), взятих за 100 %.

16. Особа злочинця – це:

А) система негативних соціально значущих властивостей, зв΄язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами, характеризують особу, винну у вчиненні злочину;

Б) людина або певна спільність людей у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток;

В) впорядкована взаємодія властивостей, що характеризують правопорушника;

Г) соціальне і кримінально-правове явище в суспільстві, що є сукупністю усіх злочинів, вчинених у даній державі за визначений період часу.

17. Структура особи злочинця має такі ознаки:

А) стать, вік, стан здоров΄я, природні властивості нервової системи тощо;

Б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання тощо;

В) біофізіологічні, соціально-демографічні, морально-психологічні, соціально-рольові, кримінально-правові та кримінологічні, психічні аномалії, що не виключають осудність;

Г) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, життєвий досвід.

18. До біофізіологічних ознак відносять:

А) освітній та інтелектуальний рівні;

Б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання;

В) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації;

Г) стать, вік, стан здоров΄я, природні властивості нервової системи тощо;

19. Соціально-демографічні ознаки включають такі характеристики:

А) стать, вік, освіту, соціальне походження і становище, рід занять, сімейний стан, приналежність до міського чи сільського населення і т.п.;

Б) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, життєвий досвід;

В) сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості;

Г) емоційні та вольові властивості;

20. Соціально-демографічні властивості особи злочинця пов΄язані з:

А) освітнім та інтелектуальним рівнем;

Б) визначеним типом поведінки і вчинками;

В) світоглядом та моральними рисами і властивостями, поглядами, переконаннями;

Г) умовами формування особи та її жіттєдіяльності, з потребами і мотивацією, із соціальною роллю і статусом особи;

21. Під соціальною роллю прийнято розуміти:

А) загальну спрямованість особи, цілеспрямованість, сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості;

Б) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання тощо;

В) соціальні функції конкретної особи, зумовлені її становищем у системі суспільних відносин і приналежністю до визначених соціальних груп;

Г) сукупність особистих якостей, які зумовлюють злочин;

22. Кримінально-правові та кримінологічні характеристики особи злочинця відбивають:

А) кримінально-правові відносини з державою;

Б) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості, що дають змогу виділити найістотніші ознаки осіб, які вчинили злочини (притягувалася раніше особа до відповідальності чи ні, які наміри покарання застосовувалися тощо);

В) антисоціальну протиправну поведінку особи до моменту вчинення злочину;

Г) стать, вік, освіту, сімейний стан, приналежність до соціальної групи, матеріальне становище, громадянство;

23. Типологія злочинців:

А) характер, зміст мотивації, глибина і стійкість антигромадської спрямованості;

Б) розподіл їх за групами, з урахуванням визначених критеріїв;

В) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості;

Г) морально-психологічна характеристика особи злочинця.

24. Віктимність – це:

А) така соціально-психологічна сукупність рис особи, яка обумовлює високу вірогідність стати об'єктом злочинного посягання;

Б) процес перетворення особи або групи осіб на реальну жертву, а також результат такого процесу; віктимізувати означає перетворити когось на жертву злочину;

В) життєва обстановка, що складається у зв'язку з якостями особи чи поведінкою потенційної жертви, коли виникає реальна можливість заподіяти їй шкоду;

Г) галузь (напрям) кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин зі злочинцями для вдосконалення форм і методів попередження злочинності;

Д) сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на попередження злочинності шляхом зниження у населення в цілому чи окремих громадян ризику стати жертвою злочинних посягань.

25. Віктимна профілактика – це:

А) така соціально-психологічна сукупність рис особи, яка обумовлює високу вірогідність стати об'єктом злочинного посягання;

Б) процес перетворення особи або групи осіб на реальну жертву, а також результат такого процесу;

В) життєва обстановка, що складається у зв'язку з якостями особи чи поведінкою потенційної жертви, коли виникає реальна можливість заподіяти їй шкоду;

Г) галузь (напрям) кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин зі злочинцями для вдосконалення форм і методів попередження злочинності;

Д) сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на попередження злочинності шляхом зниження у населення в цілому чи окремих громадян ризику стати жертвою злочинних посягань.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии