Різниця між задатками і здібностями: задатки є природною передумовою формування здібностей. Здібності – розвинені у процесі соціальної діяльності людини її природні задатки.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

Фізичне виховання завжди здійснюється по визначеній системі, в поняття якого входить не тільки педагогічний процес, але й спеціальні форми організації людей, програми, нормативні вимоги. Фізичне виховання завжди становить основу системи.

Система фізичного виховання – це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає телеологічні, науково-методичні, програмно-нормативні та організаційні елементи (основи), що забезпечують фізичне виховання громадян (Б. М. Шиян).

Система фізичного виховання – це сукупність ідеологічних і науково-методичних основ фізичного виховання, а також організацій і установ здійснюючих і контролюючих його.

Мета системи фізичного виховання – задоволення певних потреб суспільства та окремих його громадян, пов’язаних з біологічним і духовним розвитком, здоров’ям та високопродуктивною працею і захистом від несприятливих природних і соціальних факторів.

Здоров’я – існує майже 150 визначень. За тлумаченням Всесвітньої Організації Здоров’я (ВОЗ) здоров’я – стан цілковитого соціального, фізичного і психічного здоров’я людини. Головними факторами, які впливають на здоров’я є: спосіб життя – 50%, середовище – 15-20%, генотип – 15-20%, інші фактори – 10%.

Здоров’я – це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.

Здоров’я – процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості активного життя (В. П. Казначеєв).

Фізичнездоров’я (Т. Ю. Круцевич) – динамічний стан, що характеризується резервом функцій органів і систем та є основою виконання індивідом своїх біологічних і соціальних функцій. Інтегральним показником резервів функцій є енергопотенціал біосистем (резерв енергоутворення).

Кожен може розвинути себе фізично при умові добросовісних, систематичних занять.

Фізичний стан – характеризує особистість людини, стан здоров’я, статуру і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність і підготовленість.

Поняття Конституції ширше, ніж тип статури. Під загальною конституцією розуміють сукупність найбільш істотних індивідуальних особливостей і властивостей, закріплених спадково і визначають специфіку реакцій організму на вплив середовища. Окрім загальної конституції виділяють два класи приватних: морфологічні і функціональні.

Зв’язок між конституціональними особливостями і психікою людини була помічена ще Гіппократом, який описав два різко відрізняються типи людей: habitus apoplecticus – щільний, м'язовий, сильний і habitus phitisicus – тонкий, витончений, слабкий. В даний час налічується понад 20 класифікацій типів статури.

До числа найбільш відомих класифікацій типів статури відносяться ті, які описані Кречмер і Шелдоном. Кречмера, як психіатра і психолога, цікавила проблема схильності людей до різного типу психозів. Зіставляючи особливості статури і вид психічного розладу своїх пацієнтів, він виділив 3 типи конституції, кожному з яких відповідають певні риси темпераменту і схильність до конкретних видів психічних розладів. Кречмер виділив ще один тип статури – диспластичний, але для нього не вдалося виявити відповідного темпераменту.

Зв’язок між будовою тіла і темпераментом Кречмер пояснював особливостями хімічного складу крові і гормональних систем.

Фізична працездатність – потенційні можливості людини виконувати фізичні зусилля без зниження заданого рівня функціонування організму, в першу чергу його серцево-судинної і дихальної систем (Т. Ю. Круцевич). Позначають фізичну працездатність як PWC та визначають за показниками потужності (Вт) та об’єму роботи (Дж).

Фізична підготовка – це система занять фізичними вправами, спрямована на розвиток всіх фізичних якостей в їхньому гармонійному сполученні.

Фізична підготовка – це спеціалізований процес фізичного виховання направлений на вирішення будь-якого практичного завдання (наприклад – фізична підготовка спортсменів).

Фізична підготовка спортсменів – це розвиток фізичних сил і підвищення спортивної майстерності.

Стан людини досягнутий в результаті фізичної підготовки називають фізичною підготовленістю – це оптимальний стан організму для виконання будь-якої роботи. Вимірюється ступенем розвитку фізичних якостей, оволодіння технікою фізичних вправ.

Фізичне вдосконалення –це ознака всебічно розвиненої людини. Під цим терміном слід розуміти найкращий фізичний стан і найкращу фізичну підготовленість.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров