Мета і завдання викладання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Мета навчальної дисципліни:

здобуття слухачами знань з філософії науки.

Очікувані програмні результати (компетентності):

Загальні:

‒ оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетенція ми, спрямованими на формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору;

‒ отримання базових знань, навичок і підходів, засвоєння методів, що забезпечують можливість розуміння структури й історичної динаміки науки, методології наукового дослідження, значимості філософії для вирішення прикладних завдань у сфері наукової діяльності, освіти, політики, бізнесу та управління;

‒ розвиток загальної культури дослідника, оволодіння сучасними дослідницькими програмами вивчення науки;

‒ розвинути гнучкість мислення і здатність здобувати нові наукові й філософські знання, використовуючи сучасні освітні й інформаційні технології;

‒ вдосконалення культури мислення, здатності до узагальнення, сприйняття інформації, постановки мети й вибору шляхів її досягнення, принципів розв’язання проблем і процесів науки з подальшою їх оцінкою в системі культури;

‒ формування усних і письмових компетенцій, здатності апелювати до наукової термінології, вміння логічно й теоретично обґрунтовувати актуальність, мету, принципи наукового дослідження.

Фахові:

Програма дисципліни спрямована на формування у слухачів необхідних теоретичних, практичних знань та умінь з основ теорії і практики аргументації у професійній діяльності, на орієнтацію їх у соціальних інститутах оцінки, розуміння та критики, на вироблення у слухачів тактичних прийомів поведінки у процесі комунікації,формування у них правильної мотивації. Після вивчення навчальної дисципліни слухачі мають

знати та розуміти:

‒ основні процеси і тенденції сучасної науки, уміння аналізувати явища науки в широкому історичному, соціальному та політичному контексті; основні прийоми теорії і практики аргументації, логічні та психологічні основи аргументації і доведення;

‒ засадничі методи теоретичного й експериментального дослідження;

‒ аналіз та застосування отриманої інформації, принципи самовдосконалення та формування цінностей наукової діяльності;

‒ фундаментальні теоретичні засади філософії науки, категорії і концепції провідних наукових дисциплін і сучасних міждисциплінарних підходів;

‒ побудову міжособистісних, міжкультурних і міждисциплінарних комунікацій, навичок і прийомів сучасного професійного спілкування;

‒ компетенції аналізу різноманітних наукових фактів, структурування, обґрунтованого й наглядного викладу опрацьованої інформації;

‒ процедури логічної аргументації в процесі обговорення науково-дослідницьких проблем, розуміння професійної та соціальної відповідальності власної наукової роботи;

‒ сучасні теоретичні й практичні методи наукового дослідження, що ефективно зорганізують дослідну діяльність, використовуючи сучасні інформаційні ресурси та технології;

‒ принципи логіки, психології, лінгвістики та риторики при доведенні та обґрунтуванні наукової теорії/гіпотези.

Вивчення навчальної дисципліни дозволить слухачам оволодіти технікою аргументації, виробити практичні навички формування переконань та їх захисту як в усній, так і а письмовій формі. Особливістю навчальної дисципліни є те, що в її контексті ключовими будуть практичні заняття з відшліфовуванням здобутих умінь та навичок на матеріалах власних наукових досліджень (презентації, можливості виходу на міждисциплінарні дослідження, дискурсивні практики, аргументація власної точки зору тощо).

У результаті слухачі розвинуть наступні навички та уміння:

‒ використовування основних положень і методів природничих і гуманітарних наук при вирішенні соціальних і професійних завдань, коректно застосовувати їх до сучасності;

‒ контролю процесу побудови своєї промови (як усної, так і письмової), усвідомлення правил, що забезпечують досягнення необхідного результату;

‒ обрання методів наукового дослідження, які є адекватними його характерові та стратегії (моделювати стани, формулювати гіпотези, розробляти класифікації тощо);

‒ провадження індивідуальних та колективних наукових досліджень, враховуючи сучасний стан розвитку науки, тенденції та тренди науково-філософського дискурсу;

‒ використовування знання і розуміння проблем людини в сучасному світі, цінностей світової та вітчизняної науки, розвитку навичок діалогу у сфері наукової діяльності;

‒ уникнення помилок у власних міркуваннях і розпізнавання їх у міркуваннях опонента, вміти ефективно критикувати точку зору опонента;

‒ грамотного застосування різноманітних прийомів упливу і розпізнавання типових маніпулятивних тактик, спрямованих проти промовця тощо.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем: курс «Філософія науки, логіка і теорія аргументації» є нормативним курсом для підготовки аспірантів усіх спеціальностей.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров