Вертикальний і горизонтальний аналіз статей активу і пасиву балансу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється за обмеженим колом показників, тому що в задачі даної курсової роботи не входить освоєння методики розгорнутого фінансового аналізу,.

Джерелами інформації для виконання фінансового аналізу є бюджетний баланс, план з прибутку, звіт про рух грошових коштів.

Вихідним етапом аналізу є порівняння підсумку балансу на початок і на кінець аналізованого періоду. Якщо має місце скорочення підсумку балансу протягом звітного періоду, то це служить сигналом скорочення господарської діяльності підприємства, що, в остаточному підсумку, приводить до його неплатоспроможності.

Далі треба проаналізувати ліквідність балансу. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні статей активу, згрупованих за ступенем зростання ліквідності, із джерелами коштів, які групуються за ступенем терміновості їх погашення (таблиця 5.1).

Зіставлення найбільш ліквідних (монетарних) активів з найбільш терміновими зобов'язаннями (А1 з П1) дозволяє оцінити негайну ліквідність підприємства, тобто можливість негайного погашення зобов'язань наявними грошовими коштами. Зіставлення А2 і П2 характеризує поточну ліквідність підприємства, тобто його здатність відповідати за поточними зобов'язаннями. Зіставлення А3 і П3 відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів. Зіставлення А4 і П4 свідчить про дотримання мінімальних умов фінансової стабільності, тобто про наявність у підприємства власних оборотних коштів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо А1≥П1; А2≥П2;

А3≥П3; А4≥П4.

Вертикальний (структурний) аналіз характеризує внесок кожної позиції фінансової звітності в підсумкові показники. Він необхідний, зокрема, для виявлення змін у структурі джерел грошових коштів підприємства і їхньому використанні.

Таблиця 5.1 – Аналіз ліквідності балансу

Горизонтальний (динамічний, у часі) аналіз є наступним етапом фінансового аналізу. На цьому етапі визначають абсолютну й відносну зміну показників балансу за аналізований період.

Розпочинають аналіз з I і II розділів активу балансу. Активи підприємства і їхня структура вивчаються як з огляду їх участі у процесі виробництві, так і з позицій оцінки їхньої ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється склад найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахунках і в касі підприємства. В першу чергу звертають увагу на ті статті, які свідчать про недоліки й незадовільну роботу підприємства. Особливу увагу варто приділити розрахункам з дебіторами й кредиторами, не погашеним у строк зобов’язанням, векселям виданим і отриманим, збиткам минулих і поточних періодів.

Зміна структури активів на користь збільшення частки оборотних коштів може вказувати:

- на формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню обороту оборотних коштів підприємства;

- на відволікання частини активів на кредитування клієнтів і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних коштів з виробничого циклу;

- на скорочення виробничої бази.

Вертикальний, тобто структурний аналіз активів виявляє:

- співвідношення необоротних і оборотних активів;

- статті балансу, що зростають випереджальними темпами, і як це позначається на структурі балансу;

- яка частка активів заморожена на той чи інший строк у товарних запасах і дебіторській заборгованості.

Аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз) дозволяє порівняти кожну позицію фінансової звітності за ряд послідовних періодів і визначити тренд, тобто основну тенденцію зміни показника, очищену від випадкових впливів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз структури активів бюджетного балансу варто виконати за формою таблиці 5.1.

Таблиця 5.2 – Структура активів бюджетного балансу

Структуру пасивів балансу слід аналізувати на основі допоміжної таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Структура пасивів прогнозного балансу

За ступенем приналежності капітал, що використовується, поділяється на власний (I і II розділи пасиву) і позиковий (III і IV розділи пасиву).

Дані пасиву балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових джерел грошових коштів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману