Правила полегшення говоріння

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

• Перед тим, як говорити, а також після кожного видиху вдихайте достатню кількість повітря. «Достатню» — означає не надмірну: вся­ кий, хто говорить, повинен керуватися власним досвідом і вдихати таку кількість повітря, яка відповідає особливостям його організму.

• Після вдиху витрачайте повітря повільно й ощадливо. Пам'ятай­те, що надмірний запас повітря в легенях може, особливо на перших фазах видиху, приводити до його даремної втрати.

• Не підвищуйте голос, говоріть так, як завжди. Підвищуючи голос, Ви витрачаєте більше повітря.

• Вдихати повітря потрібно і носом, і ротом.

• Тримайте груди рівно, трохи випнувши їх уперед — це поліпшує дихання.

• Говоріть, по можливості, будучи у гарній фізичній і психічній формі. Нервова система не повинна витримувати надмірного навантаження.

Про силу голосу, висоту і забарвлення. Сила голосу залежить від сили потоку повітря, видихуваного лю­диною, розвитку голосових зв'язок, а також від стану резонансних порожнин під голосовими зв'язками. Очевидно, що люди з добре роз­винутою грудною клітиною і нормальними дихальними шляхами ма­ють більш сильний голос, ніж слабкі люди з впалою грудною клітиною. Відомо, що з голосу можна судити про характер людини. Боязкі люди, як правило, говорять тихо, у той час, як енергійні (або агре­сивні) майже завжди голосно. Говорити тихо і боязко — це такий са­мий недолік, як і надмірна голосність. У першому випадку, у людей складається враження, що перед ними людина, що не має достатньої віри ні в себе, ні в те, про що вона говорить. У другому — люди думають, і найчастіше справедливо, що людина надмірною голосністю на­магається довести те, чого не може зробити аргументами.

Голос і артикуляція

• Пристосовуйте голос до оточення, у якому Ви говорите.

• Говорячи тихо, Ви залишаєте про себе враження як про людину, що не вірить у свої сили.

• Говорячи дуже голосно, Ви видаєтесь в очах інших людиною агресивною.

• Багато хто говорить невиразно через погану, нечітку артикуляцію. Для усунення недоліку запишіть свій голос на магнітофон і проаналізуйте свою мову, звертаючи увагу на погано артикульовані звуки.

• Найефективнішим способом тренування голосу є читання вголос, з використанням магнітофону із системою «КАРАОКЕ». Це дозволить Вам установити зворотний зв'язок зі своїм мовним апаратом. Тренуйтеся не менше трьох разів на день по 15 хвилин з перервами після кожних 5 хвилин. Такі інтенсивні тренування дозволять Вам швидко поліпшити дикцію та експресію.

• Піднімайте той голосу, запитуючи. Якщо ж Вам потрібно вирази­ти рішучість, довіру, переконати в необхідності зробити що-небудь або відповісти на запитання, то висоту голосу потрібно понизити.

Про вибір слів

• Для збагачення словникового запасу читайте здобутки видатних авторів і слухайте кваліфікованих ораторів. Намагайтеся записувати слова, що сподобалися, і вирази, які потім Ви будете використовувати у своїй мові.

• Визначте, які слова Ви використовуєте дуже часто і намагайтеся замінити їх іншими словами і виразами. Постарайтеся, щоб Ваш слов­никовий запас поповнювався синонімами.

• Навчіться висловлюватися точно. Вибирайте точні й однозначні слова.

• Занадто часте використання абстрактних понять вимагає від слухачів великої напруги. Читаючи афоризми, робіть паузи.

Конструювання речень

• Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення складно сприймати і розуміти. Накопичення коротких речень одне за іншим робить говоріння монотонним.

• Не використовуйте занадто часто особових займенників замість особистих імен. Це може привести до їх неправильного тлумачення.

• Основна думка повинна завжди висловлюватися головним ре­ченням, а не підрядним.

• Речення, у якому кілька іменників стоять поруч, сприймати важ­ко.

• Якщо Ви хочете розповісти щось нове, дайте слухачам час для розуміння, про що Ви говорите. Для цього наведіть приклади або пере­фразуйте сказане.

• Намагайтеся опускати несуттєві подробиці, швидко і послідовно просуваючись до розв'язки.

• Будуйте висловлення від простого до складного, від відомого до невідомого.

Керування увагою слухачів

• Увагу слухачів, насамперед, можна утримати розповіддю про щось нове і цікаве.

• Виступаючи перед великою кількістю слухачів, інтереси яких не збігаються, намагайтеся говорити на більш загальні теми.

• Щось нове, мало відоме широкому колу людей, може привернути увагу слухачів.

• Увага слухачів підвищується, якщо в товаристві починається дискусія навколо якоїсь проблеми.

• Красивий стиль висловлення разом з відповідними прикладами також привертає увагу.

Уміння переконувати

• Багато залежить від людини, що переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою або манерами, встановити з ними контакт.

• Переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх.

• Якщо оратор повний натхнення, то він обов'язково викличе інтерес у слухачів, передасть частину свого натхнення їм.

• Пам'ятайте, що ті ж самі аргументи не однаково діють на різних людей.

• Підбираючи аргументи, враховуйте освітній рівень слухачів, їх інформованість, можливості контраргументів, їхнє ставлення до поставлених питань.

• Люди охоче погоджуються з тим, що повторює їхній приятель, але наперед відкидають те, про що говорить малосимпатична для них людина або супротивник.

• Переконувати легше під час дискусії, а не лекції.

• Чим старша людина, тим важче переконати її в необхідності зміни­ти поглядав

• Пам'ятайте, що люди намагаються відкидати інформацію, що не узгоджується з їхньою системою поглядів.

• Під час будь-якої дискусії варто визначити головні проблеми і зосередити зусилля на їхньому рішенні.

• Питання, що не мають істотного значення для доказу даної тези, необхідно виключити.

• Поступіться опонентові всім, у чому можна поступитись; не стверджуйте нічого, чого не можете довести.

• Найефективнішим методом переконання є сугестія, зокрема — навіювання, суть якого полягає в тому, щоб непомітно нав'язати людині думку, що потім сприймається нею як своя.

• Важко переконати інших у тому, в що Ви не вірите самі.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности