Проектування висотної знімальної основи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Вихідною основою служать 2 пункти тріангуляції 3,4 класу, які одночасно є реперами нівелювання III або IV класу. Між цими пунктами необхідно запроектувати висотну знімальну мережу. Пункти висотної знімальної мережі суміщають з пунктами планових знімальних мереж. Важливо правильно запроектувати висотні ходи, які б охоплювали максимальну кількість пунктів полігонометрії при мінімальних довжинах ходів, використовуючи автомобільні дороги, залізниці, ґрунтові дороги, береги річок тощо, а при їх відсутності - ділянки з щільними покриттям або ґрунтами.

Висотні знімальні мережі створюють, як правило, методом технічного нівелювання. В передгірських та гірських районах, якщо висота перерізу рельєфу при зніманнях 2 або 5м, дозволяється застосування тригонометричного нівелювання.

Висотні знімальні мережі проектують у вигляді окремих ходів, які опираються на пункти висотних державних геодезичних мереж, або у вигляді систем з однією або кількома вузловими точками. В даній курсовій роботі висотні знімальні мережі запроектовано у вигляді окремих ходів технічного нівелювання а також нівелюванням IV класу.

Довжини ходів технічного нівелювання не повинні перевищувати допустимих значень, що регламентуються табл. 10 “ Інструкції ” [4 ]. Ці значення залежать від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання.

Середня квадратична помилка будь-якої точки висотного ходу технічного нівелювання може бути визначена за формулою:

М² = m²_вих.. ⁄2 + η² (3.1)

де - m²_вих. – середня квадратична помилка висот вихідних точок. При обчисленні приймають 30 мм [7].

η – середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання (для технічного нівелювання її можна прийняти рівною 25мм ⁄ км),

L – довжина висотного ходу в км,

K – віддаль від репера до найближчого геодезичного пункту. Найбільш слабкою у ході буде точка ходу, яка знаходиться на його середині, тобто при K = . Підставивши К = у формулу (13), отримаємо формулу для обчислення середньої квадратичної помилки висоти найслабшої точки ходу

М² = m²_{вих.⁄ 2} + (3.2)

Якщо величина М не перевищуватиме h, де h – висота перерізу рельєфу топографічного знімання, роблять висновок, що запроектована висотна знімальна мережа відповідає необхідним технічним вимогам [7].

Виконання оцінки проекту найдовшого запроектованого полігонометричного ходу

L = 5,2 км;

К = 10,5 км.

М² = 2091 мм ²

М = ±45,4 мм

Отже запроектований хід відповідає технічним вимогам [7].

L = 10,5 км;

K = 5,2 км.

М_L⁄2 = ± 45,7 мм

Висновок

Результатом представленої курсової роботи є створений на топографічній карті масштабу 1:25 000 проект планово – висотної основи топографічного знімання масштабу 1:5000 на об’єкті ‹‹П››.

Вихідними послужили пункти тріангуляції 3та 4 класів: Дуб, Колія, Ріка, які одночасно є реперами геометричного нівелювання III, IV класів.

На об’єкті запроектовані ходи полігонометрії 4-го класу і два полігонометричні ходи 1-го розряду. Виконана мною оцінка проектів полігонометричних ходів показала, вони відповідають необхідній нормативній точності, а саме 1 ⁄ 33 935 при допустимій 1 ⁄ 25 000, 1розряд – 1 ⁄ 21625 при допустимій 1 ⁄ 10 000. Представлено екскізи центрів грунтових полігонометричних знаків на забудованій і не забудованій територіях. Подальше згущення планової основи здійснено двома кутовими засічками, зокрема: прямою багаторазовою та зворотною багаторазовою. Приведені в курсовій роботі результати оцінювання проектів засічок показали, що проекти відповідають нормативним технічним умовам топографічного знімання масштабу 1:5000. В роботі показано як необхідно закріпляти точки знімальної на тривалий період збереження.

Висотна знімальна основа на об’єкті запроектована з охопленням усіх запроектованих полігонометричних пунктів. Виконана мною оцінка проектів висотних ходів технічного нівелювання показала, що всі ходи відповідають нормативно – технічним вимогам топографічного знімання

в масштабі 1:5000.

В переліку рекомендованих літературних джерел я привів використані

мною в алфавітному порядку технічно – нормативну літературу.

В додатку знаходиться фрагмент топографічної карти масштабу 1:25 000 на якій виконано проект планово-висотної основи.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности