Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
| 8
| 9
| 10
| 11
| 12
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| 1. Одна з найважливіших людських цінностей.
2. Сукупність ролей, які виконує людина в суспільстві, індивідуальне буття суспільних відносин.
3. Категорія, що виражає значимість процесів, предметів з життєдіяльності людини.
4. Поняття, що фіксує спрямованість діяльності суб’єкта на певне коло явищ.
5. Історичний стан в розвитку філософії.
6. Суспільна істота, суб’єкт діяльності і культури.
7. Окремий представник людського роду.
8. Результат пізнавальної діяльності.
9. Теорія цінностей.
10. Поняття, яким Шпенглер називає заключну стадію розвитку культури.
11. Уявлення про належне, досконале буття.
12. Представник екзистенціалізму.
Завдання 6. Підберіть концепції з графи «Б», розроблені філософами, чиї імена названі з графи «А».
| А
| Б
| | 1. Буття
2. Субстанція
3. Універсум
| а) світ як ціле; єдиний Всесвіт;
б) інобуття абсолютної ідеї;
в) поняття для означення всього існуючого;
г) те, що лежить в основі;
д) об’єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі;
ж) все суще.
| Завдання 7. До кожного поняття з графи «А» підберіть відповідне положення з графи «Б».
| А
| Б
| | 1. Ноосфера
2. Людина
3. Соціологізм
4. Суспільство
| а) біологічні фактори відіграють визначальну роль у поведінці людини;
б) існування випадковості породжує свободу вибору;
в) сфера становлення загальнопланетарного розуму;
г) система зв'язків та взаємодій між людьми;
ґ) суспільна істота, суб'єкт діяльності культури;
д) суспільно розвинута людина;
е) суспільно-економічні фактори відіграють вирішальну роль в житті людини.
|
Завдання 8. Підберіть з графи «Б» значення, що розкривають зміст понять, наведених у графі «А».
| А
| Б
| | 1. Відчуження
2. Творчість
3. Суспільне виробництво
4. Новаторство
| а) виробництво людьми свого суспільного життя;
б) конкретно-історичний тип суспільства;
в) сукупність елементів, що передаються від покоління до покоління;
г) розрив єдності між суб'єктом і його функціями;
д) процес людської діяльності, що призводить до виникнення якісно нового;
ж) творчий бік культури.
|
Завдання 9. Підберіть з графи «Б» пояснення, які відповідають перерахованим у графі «А» базовим життєвим цінностям..
| А
| Б
| | 1. Життя
2. Користь
3. Правда
4. Святість
5. Творчість
6. Традиція
| а) благо, що стверджується у царині практичних інтересів;
б) безумовна ствердність буття;
в) форма ствердження блага, яка викликає безумовну пошану й довіру;
г) і стіш а в її соціально-історичному бутті; ґ) ствердження цінності усталеного;
д) ствердження цінності нового.
| Порядок проведення заняття:
Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.
На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
Список літератури
1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исторического материализма / Пер. с англ. − М.: Интер − Версо, 1991.
2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. − К.: Вища шк., 1995
3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. − К.: Либідь, 1994
4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. − К.: Довіра, 1993
Семінарське заняття № 13,14
Тема: «Гносеологія»
Проблема пізнання, пізнаваності світу − одна з основних проблем філософії. Здавна вона була й залишається предметом посиленої уваги філософії (особливо з тих пір коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта і об'єкта, ідеального й матеріального).
Пізнання − це процес, в якому здійснюється пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта, досліджується суть і можливість пізнання людиною природи та самої себе, виявляються передумови, засоби, закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Гносеологія досліджує вихідні умови й основи пізнання, виступає узагальненням пізнавального досвіду людства.
З розвитком філософії, науки та практики змінювалась і проблематика пізнання. Воно ставало дедалі більш творчим, особливо наукове. Накопичувались знання, навички й уміння людини, що сприяло формуванню проблем, вирішенню одних і постановці інших, осмисленню їх характеру та сутності.
План
| 1. Основні принципи теорії пізнання.
2. Пізнання як відображення. Характеристика об’єкта пізнання.
3. Основні пізнавальні феномени суб’єкта пізнання (пояснення, розуміння, рефлексія).
4. Розуміння як виявлення прихованого смислу в пізнавальних об’єктах. Роль комунікації. Мова.
5. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.
6. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.
7. Творчість та інтуїція.
8. Проблема істини, її критерії.
| Мета вивчення теми: поглибити уявлення про особливості духовних процесів, що перебувають у дії, функціонуванні; з'ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, із її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; доторкнутись до таємничого поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також: його складний зв'язок із знанням та пізнанням.
| Ключові терміни і поняття з теми:суб'єкт, об'єкт, предмет, гносеологія, епістемологія, агностицизм, чуттєве пізнання, скептицизм, релятивізм, догматизм, істина, достовірність, правда, раціональне пізнання.
| Контрольні запитання
1. У чому полягає суть пізнавального ставлення до світу?
2. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?
3. Що є рушійною силою пізнання?
4. У чому суть діалектичного характеру процесу пізнання?
5. На яких трьох основних рівнях здійснюється пізнання?
6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму, раціоналізму та технократизму?
7. Що таке наука? Які історичні етапи свого розвитку вона проходить?
8. Що являє собою «постнекласична наука»? Дайте характеристику цьому етапу розвитку науки.
9. Що таке істина? Які існують концепції істини? Наведіть приклади спрощеного і хибного розуміння істини.
10. У чому полягає критерій істини?
11. 11.Які етичні виміри науково-технічної діяльності ви могли б назвати?
12. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?
Навчальні завдання
|