Факторів у лабораторіях електротехніки

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Виконання лабораторних робіт проводиться в спеціалізованих лабораторіях за розкладом згідно з семестровим графіком навчального процесу для кожної спеціальності. Організація роботи студентів у лабораторіях кафедри повинна відповідати вимогам чинних нормативних актів, зокрема ПУЭ та ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ”.

Робочим місцем студентів є лабораторний стіл, живлення якого здійснюється від трифазного трансформатора, приєднаного до трифазної мережі з глухо заземленою нейтраллю. Система заземлення - TN-S, в якій нульовий робочий і нульовий захисний провідники працюють окремо. Величина підведеної напруги - (220 ± 22) В частотою (50 ± 1,25) Гц.

Основне обладнання робочого місця:

реостати активного та реактивного навантаження з затискачами (клемами) для монтажу зовнішніх ділянок електричних кіл;

діючі електричні машини (трансформатори, автотрансформатори, асинхронні двигуни, машини постійного струму та ін.);

вимірювальні прилади, комутаційна апаратура, захисні та сигнальні пристрої.

При цьому опір ізоляції струмопровідних частин встановленого електроустаткування до першого апарата максимального струмового захисту (запобіжник, автомат та ін.) становить не менше 1 МОм.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами під час експлуатації лабораторних столів є підвищене значення напруги (ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ) в електричних колах, замикання якої через тіло людини спричинить проходження шкідливого електричного струму (далі струм).

Реакція організму людини на дію струму і можливі наслідки такої дії залежать від багатьох факторів, головними з яких вважаються параметри електричної мережі, умови навколишнього середовища (кліматичні та погодні), тривалість дії струму, перехідний опір між тілом людини і землею, характеристика приміщення і опору тіла людини (табл. 1), а також від індивідуальних характеристик людини: статі, маси, стану шкіри та здоров’я.

Наслідком дії струму на організм людини можуть бути різні ураження, зокрема теплові (опік), механічні (розрив м’язів), хімічні (електроліз), біологічні (скорочення м’язів, параліч дихання) і комбіновані.

Безпечними для людини вважаються струми величиною до 1 мА. Ураження струмом до 0,9 мА людина не відчуває, 0,9-3,5 мА – відчуває, але без больових реакцій організму. У разі ураження струмом 3,5-4,5 мА проявляються незначні больові відчуття – легкі судорожні рефлекторні скорочення м’язів пальців рук.

Пам’ятайте! Струми силою понад 12 мА шкідливо впливають на організм людини. При цьому струм 12-15 мА спричиняє легке подразнення нервової системи, яке приводить до оборонної дії (відсмикування), в результаті чого може розвинутись переляк, запаморочення голови, шок тощо. У разі проходження струму 20-50 мА м’язи втрачають здатність самовільно скорочуватись і людина не може самостійно відірватись від струмопровідних частин електричного кола. Струм понад 30 мА може стати причиною смерті людини, якщо вчасно не від’єднати її від джерела напруги. Струм 50-100 мА спричиняє параліч цілої групи м’язів, що керують диханням і серцем. При цьому внаслідок ускладненого дихання і послабленої серцевої діяльності людина швидко втрачає свідомість і може загинути, якщо не надати їй своєчасну допомогу. Струми понад 500 мА смертельно небезпечні навіть за дуже короткочасного їх протікання.

Для організації безпечних умов роботи навчальні лабораторії кафедри розташовані у приміщеннях, де немає високої температури, великої вологості або інших факторів підвищеної небезпеки. Разом з тим під час роботи дослідних установок можливий одночасний контакт з неізольованими частинами електричної схеми та струмопровідними елементами приміщення (батареями опалення, контуром заземлення тощо). Тому лабораторії кафедри належать до приміщень з підвищеною небезпекою і організація робіт у них повинна відповідати чинним нормативним актам і документам.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры