Р. – ліквідація полкового устрою на слобідській Україні та формування з козацьких 5 гусарських полків

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 16Следующая ⇒

1772 р. – перший поділ Речі Посполитої. Приєднання до Росії Східної Білорусі, а до Австрії – Галичини

1775 р. – ліквідація російськими військами Запорозької Січі

1781 р. – ліквідація полкового устрою на Лівобережжі, утворення намісництв за російським зразком (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське)

1783 р. – приєднання Кримського ханства до Росії; царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні; перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії (з 10 гетьманських і 3 компанійських утворено 10 регулярних карабінерних полків з 6-річним терміном служби)

1785 р. – Жалувана грамота Катерини ІІ дворянству, згідно з якою українська старшина урівнювалась у правах з російським дворянством

1789 – 1793 рр. – повстання у с. Турбаях на Полтавщині

1793 р. – другий поділ Речі Посполитої. До Росії відійшли Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина та Східна Волинь) та частина Західної Білорусі

1795 р. – третій поділ Речі Посполитої. Росія приєднала Західну Волинь, Західну Білорусь та Литву.

Тема 4. Україна у складі Російської та Австрійської імперій (ХІХ – початок ХХ ст.)

1805 р. – заснування Харківського університету

1812 р. – війна Росії з наполеонівською Францією

1813 – 1835 рр. – селянський повстанський рух на Поділлі під керівництвом Устима Кармалюка

1815 – 1816 рр. – утворення таємної декабристської організації „Залізні персні” у Кам’янці-Подільському на чолі з В. Раєвським

1821 р. – „Малоросійське товариство” В. Лукашевича

1821 р. – утворення „Південного товариства” у Тульчині (на Поділлі) на чолі з П. Пестелем

1823 р. – утворення „Товариства об’єднаних слов’ян” у Новограді-Волинському на чолі з братами Андрієм і Петром Борисовими та Ю.Люблінським

1825 р., 14 грудня – повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі

1825 р. – поява першого пароплава на Дніпрі

1825 р., 29 грудня – 1826 р., 3 січня – повстання Чернігівського піхотного полку та його похід до Білої Церкви під керівництвом „Південного товариства” декабристів

1830 – 1831 рр. – польське повстання на Правобережній Україні

1830(33) – 1837 рр. – заснування та діяльність „Руської трійці” (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)

1834 р. – заснування Київського університету

1837 р. – видання „Руською трійцею” альманаху „Русалка Дністрова”

1843 – 1844, 1848 – 1849 рр. – селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці

1845 р., грудень – 1847 рр., березень – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства)

1847 – 1848 рр. – проведення інвентарної реформи на Правобережній Україні (запровадження „Інвентарних правил”, якими регулювалися селянські повинності)

1848 – 1849 рр. – революція в Австрійській імперії („Весна народів”)

1848 р. – ліквідація кріпосного права в Східній Галичині і Буковині

1848 – 1851 рр. – діяльність першої української політичної організації – Головної руської ради у Львові

1853 р. – скасування панщини у Закарпатті

1853 – 1856 рр. – Кримська війна

1855 р. – повстання селян на Київщині (Київська козаччина)

1859 р., 11 жовтня – відкриття першої недільної школи у Києві

1861 р. – селянська (аграрна) реформа у Російській імперії, скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні

1861 р. – видання першого українського часопису „Основа” в Петербурзі; заснування першої громади в Києві

1863 р. – написання композитором М. Вербицьким музики до національного українського гімну на слова П. Чубинського „Ще не вмерла Україна” (вперше надрукований з нотами у 1865 р.)

1863 р. – Валуєвський циркуляр про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою, розгром Полтавської та Чернігівської громад

1863 р. – поширення на Правобережну Україну польського національно-визвольного повстання 1863 – 1864 рр.

1864 р. – земська, судова та освітня реформи в Російській імперії

1865 р. – відкриття Новоросійського університету в Одесі

1865 р. – будівництво залізниці Балта – Одеса

1860 – 1880-ті рр. – завершення промислового перевороту в Наддніпрянській Україні

1867 р. – конституційна реформа в Австрійській імперії, перетворення її на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську імперію

1868 р. – заснування народовцями товариства „Просвіта” у Львові

1873 р. – заснування Літературно-наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ))

1873 р. – надання автономії Галичині

1874 р. – завершення військової реформи

1874 р. – початок „ходіння в народ” демократичної інтелігенції (народників)

1876 р. – Емський указ Олександра II про заборону друкувати літературу українською мовою в Російській імперії та увозити її з-за кордону, ставити театральні вистави, концерти національною мовою

1877 р. – викриття поліцією Чигиринської змови, завершення „ходіння у народ”

1877 р. – початок першої масової еміграції західноукраїнського населення до США. До 1914 р. емігрувало близько 350 тис. українців

1887 р. – утворення цукрового синдикату – першого монополістичного об’єднання у Російській імперії

1890 р. – утворення Русько-української радикальної партії в Галичині (РУРП) (І. Франко, М. Павлик)

1891 р. – утворення „Братства тарасівців”

1897 р. – видання царським урядом указу про обмеження тривалості робочого дня – 11,5 год., встановлення вихідних та святкових днів

1898 (1903) р. – утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)

1899 р. – утворення в Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій

1900 р. – створення Революційної української партії (РУП) (Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов) – першої української політичної партії в Наддніпрянській Україні

1900 – 1903 рр. – економічна криза в Російській імперії

1901 – 1904 рр. – утворення синдикатів у Наддніпрянській Україні: „Продвагон” (1901), „Продамет” (1902), „Трубопродажа” (1902), „Гвоздь” (1903), „Продвугілля” (1904)

1902 р., березень – квітень – селянські виступи у Полтавській та Харківській губерніях (150 тис. осіб)

1902 р. – перший розкол в РУП, утворення Української народної партії (УНП) (М. Міхновський)

1903 р. – вихід з РУП групи Б. Ярошевського і утворення нею Української соціалістичної партії (УСП)

1904 р. – утворення Української соціал-демократичної спілки („Спілки”)

1904 р. – утворення в Наддніпрянській Україні ліберальних партій: Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партій (УРП) (у 1905 р. об’єдналися в одну організацію – Українську демократично-радикальну партію (УДРП))

1905 – 1907 рр. – перша російська революція

1905 р. – створення перших профспілок на заводах і фабриках Наддніпрянської України

1905 р., жовтень – листопад – утворення в Україні рад робітничих депутатів (у жовтні – у Катеринославі, Києві; у листопаді – в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі)

1905 р., 17 жовтня – підписання Миколою ІІ Маніфесту про громадянські свободи (недоторканість особи, свобода совісті, друку, зборів, союзів) та скликання російського парламенту – Державної Думи

1905 р., грудень – збройні виступи робітників Катеринослава, Дебальцевого, Олександрівська, Харкова, Горлівки

1905 р. – трансформація РУП, її перетворення на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП)

1906 – 1911 рр. – столипінська аграрна реформа

1907 р. – утворення Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР)

1908 р. – утворення Товариства українських поступовців (ТУП)

1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки в Україні проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка

1914 р., 19 липня (1 серпня) – початок Першої світової війни

1914 р., серпень – вересень – формування у Галичині українського добровольчого легіону (Українські січові стрільці, 2500 добровольців)

1914 р., 22 серпня – 1915 р., 21 червня – перебування Львова під владою російських військ

1916 р., 22 травня – 31 липня – Брусилівський прорив, захоплення російськими військами значної частини Галичини та Буковини

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров