Класифікація управлінської інформації

Документацію класифікують за різними ознаками.

За змістом:

§ адміністративна (правила, процедури, інструкції, накази, розпорядження тощо);

§ планово-економічна (техніко-економічний план, план збуту, інвестиційний проект та ін.);

§ комерційна (договори щодо постачання та збуту, замовлення, оферти, рахунки-фактури тощо);

§ фінансова (бюджет, фінансовий план, платіжні ві­домості та ін.);

§ зовнішньоекономічна (зовнішньоекономічні дого­вори, вантажно-митна декларація, інвойс тощо);

§ бухгалтерська (журнали-ордери, касова книга та ін.);

§ обліку кадрів (трудові книжки, штатні розписи, по­садові інструкції тощо);

§ технологічна (технологічні карти, конструкторсь­кі схеми, інструкції з експлуатації техніки та ін.).

За складністю:

§ проста – відображає один процес;

§ складна – відображає кілька процесів.

За призначенням:

§ індивідуальна – призначена для конкретних по­садових осіб;

§ типова – призначена для широкого кола корис­тувачів.

За місцем у менеджменті:

§ службово-інформаційна (службові листи, акти тощо);

§ розпорядча (накази, розпорядження, вказівки, інс­трукції, постанови, протоколи, циркуляри та ін.);

§ спеціальна (фінансова, бухгалтерська, технологіч­на, планова, звітна та ін.).

Діловодство – процес, пов'язаний зі складанням документів, їх обробленням, проходженням, зберіганням тощо.

До основних функцій діловодства належать:

§ попередній розгляд і облік документів;

§ довідково-інформаційне обслуговування;

§ контроль за виконанням;

§ удосконалення (раціоналізація) документообігу;

§ експедиційне оброблення і транспортування доку­ментів.

За ступенем централізації виділяють такі системи ді­ловодства:

§ централізована – за такої системи вся документа­ція прямує в єдиний центр організації (наприклад, в кан­целярію);

§ децентралізована – передбачає надходження до­кументів за призначенням у відділи, підрозділи тощо;

§ змішана – поєднує елементи централізованої та децентралізованої системи.

Роботу з документацією здійснюють в організаціях спеціальні служби. До них належать канцелярія, архів, бібліотека, довідкове бюро, юридичний відділ, секрета­ріат, референтура тощо.

Графіки. Часто управління виробничо-господарською діяльністю вимагає застосування графіків та графічних зображень.

Графік – спосіб наочного зображення стану і процесу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень(крапок, ліній, фігур тощо).

Графік поєднує в собі графічний образ (систему на­креслень) і легенду (умовні позначення на графіку). Він повинен бути наочним, змістовним, образним, універсаль­ним, зручним у користуванні тощо.

Графічні засоби поділяють на кілька груп.

1. Органіграми – графіки, які характеризують струк­туру і взаємовідносини явища.

До них належать:

§ класифікаційні графіки (класифікація підприємств);

§ оргсхеми (організаційні структури управління під­приємств, цехів);

§ оперограми (порядок руху сировини, деталей);

§ хронооперограми (порядок руху в часі) тощо.

2. Топограми – графіки, що відображають явища у просторі.

Це:

§ маршрутні схеми руху предметів праці на робо­чих місцях;

§ планування виробничих дільниць, робочих місць;

§ схеми змащування обладнання;

§ маршрут руху багатоверстатника тощо.

3. Хронограми – графіки, які характеризують зміну явищ у часі.

Передусім це такі графіки:

§ циклограми;

§ планово-контрольні графіки;

§ диспетчерські графіки руху транспорту тощо.

4. Діаграми – графіки, що відображають кількісні співвідношення (показників, явищ).

До них належать:

§ діаграми порівняння показників;

§ діаграми розподілу показників;

§ хронодіаграми тощо.