Економічна сутність і функції податків

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Тема 3. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Економічна сутність і функції податків

Податки — економічні відносини, що виникають між дер­жавою та юридичними і фізичними особами стосовно примусо­вого відчуження нею частини новоствореної вартості в гро­шовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливі­шою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це обов'язкова складова економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі.

Податки — головний фінансовий метод мобілізації дер­жавних доходів. Вони становлять від 80 до 97 % дохідної час­тини державного бюджету. Податки — не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують також о бов'язкові платежі (збори):

1) податкові платежі – це обов'язкові збори, що стягу­ються з платників за умови конкретного еквівалентного обмі­ну між державою та платником (плата за воду, землю);

2) відрахування, внески – це обов'язкові збори з юридич­них та фізичних осіб, яким притаманні характеристики цільо­вого призначення.

Основними особливостями податку порівняно з обов'язко­вими платежами, є:

— справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або якщо зако­нодавством передбачені пільги щодо цього податку;

— має односторонній характер встановлення. Оскільки по­даток сплачується з метою покриття суспільних потреб, що від­окремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не зумов­лює зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

— може сплачуватися лише до бюджету, а не до іншого гро­шового централізованого або децентралізованого фонду;

— не має цільового призначення;

— є виключно атрибутом держави і ґрунтується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки — це обов'язкові платежі, що законодавчо встановлюються державою; їх сплачують юридичні та фізичні особи в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту; вони акумулюються в централізованих грошових фондах з метою фінансового забезпечення виконан­ня державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільно-регулювальну.

За допомогою фіскальної функції податків формуються фі­нансові ресурси держави. Податки є основним джерелом до­ходів бюджетів різних рівнів. Така функція податків створює об'єктивні передумови для державного втручання в економіч­ні процеси, що відбуваються в суспільстві, тобто зумовлює роз­подільно-регулювальну функцію.

Розподільно-регулювальна функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості націо­нального доходу між державою та її суб'єктами, і через елемен­ти податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка податку, по­даткові пільги тощо) держава може регулювати вартісні про­порції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.

ТЕМА 4. БЮДЖЕТ. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Тема 3. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Економічна сутність і функції податків

Податки — економічні відносини, що виникають між дер­жавою та юридичними і фізичними особами стосовно примусо­вого відчуження нею частини новоствореної вартості в гро­шовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливі­шою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це обов'язкова складова економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі.

Податки — головний фінансовий метод мобілізації дер­жавних доходів. Вони становлять від 80 до 97 % дохідної час­тини державного бюджету. Податки — не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують також о бов'язкові платежі (збори):

1) податкові платежі – це обов'язкові збори, що стягу­ються з платників за умови конкретного еквівалентного обмі­ну між державою та платником (плата за воду, землю);

2) відрахування, внески – це обов'язкові збори з юридич­них та фізичних осіб, яким притаманні характеристики цільо­вого призначення.

Основними особливостями податку порівняно з обов'язко­вими платежами, є:

— справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або якщо зако­нодавством передбачені пільги щодо цього податку;

— має односторонній характер встановлення. Оскільки по­даток сплачується з метою покриття суспільних потреб, що від­окремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не зумов­лює зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

— може сплачуватися лише до бюджету, а не до іншого гро­шового централізованого або децентралізованого фонду;

— не має цільового призначення;

— є виключно атрибутом держави і ґрунтується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки — це обов'язкові платежі, що законодавчо встановлюються державою; їх сплачують юридичні та фізичні особи в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту; вони акумулюються в централізованих грошових фондах з метою фінансового забезпечення виконан­ня державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільно-регулювальну.

За допомогою фіскальної функції податків формуються фі­нансові ресурси держави. Податки є основним джерелом до­ходів бюджетів різних рівнів. Така функція податків створює об'єктивні передумови для державного втручання в економіч­ні процеси, що відбуваються в суспільстві, тобто зумовлює роз­подільно-регулювальну функцію.

Розподільно-регулювальна функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості націо­нального доходу між державою та її суб'єктами, і через елемен­ти податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка податку, по­даткові пільги тощо) держава може регулювати вартісні про­порції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности