Ч. 1. Общие правила производства работ. – М., 1997.

Додаток 1-А

Додаток 1-Б

Умовні позначення для геолого-гідрогеологічного розрізу

№ слою	Літологічний опис гірських порід	Умовні позначення
	Рослинно-ґрунтовий шар
	Супісок
	Суглинок
	Пісок
	Піщаник
	Глина
	Вапняк
РГВ	Рівень ґрунтових вод

Додаток 2

Приклад визначення напрямку, швидкості фільтрації і дійсної швидкості руху підземних вод по трьох свердловинах.

Додаток 3

Коефіцієнт для перерахування вмісту у воді головних іонів із мг у мг-екв

Іони
Коефіцієнт	0,0164	0,0208	0,0282	0,0435	0,0499	0,0822

Додаток 4

Показники якості води за ДСанПіН 2.2.4-171-10

(державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" )

1. Класифікація підземних вод за ступенем мінералізації: прісна – до 1 г/л; слабосолена – 1-5 г/л; солонувата – 5-10 г/л; солона – 10-50 г/л;
розсіл – > 50 г/л. Питна вода – не більше 1 г/л розчинених солей (у деяких південних районах допускають перевищення мінералізації до 2-3 г/л за узгодженням із санепідемслужбою).

2. Класифікація підземних вод за ступенем жорсткістю води: дуже м'які – до 1,5 мг-экв/л; м'які – 1,5-3,0 мг-экв/л; середньої жорсткісті – 3-7 мг-экв/л; жорсткі – 7-9 мг-экв/л; дуже жорсткі – 9 і більше мг-экв/л. Для господарсько-питного призначення загальна твердість не повинна перевищувати 7 мг-экв/л (у виняткових випадках, з дозволу санепідемслужби, можуть бути використані для водопостачання підземні води із загальною твердістю до 10 мг-экв/л).

3. Класифікація підземних вод за рН: дуже кисла – < 5; кисла – від 5,0 до 6,9; нейтральна – 7, лужна – 7,1-9,0; високо лужна – > 9,0 (питна вода – рН від 6,5 до 8,5).

4. Класифікація підземних вод за температурою: переохолоджена – < 0º C; холодна – 0º-20º С; тепла – 20º-37º С; гаряча – 37º-50º С; дуже гаряча – 50º-100º С; перегріта – > 100º С (найкращими питними якостями володіє холодна вода).

Додаток 5

Класифікація хімічного складу підземних вод С. А. Щукарєва

За загальною мінералізацєю кожний клас розділений на три групи:

A – до 1,5 г/л солей;

B – 1,5 - 10 г/л солей;

C – понад 10 г/л солей.

Додаток 6

Карта гідроізогіпс

J =

V = 0,35 35,0 = 12,25 [м/добу]

Додаток 7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра механіки ґрунтів, фундаментів і інженерної геології

Розрахунково – графічна робота

З дисципліни:

«інженерна геологія»

(«інженерна геологія та гідрогеологія»)

Виконав студент _____ курсу Перевірив

Спеціальність_____________

Прізвище, ім’я та по-батькові

Харків – 200__

Додаток 8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра механіки ґрунтів, фундаментів і інженерної геології

Курсова робота

З дисципліни:

«Геологія з основами геоморфології»

Виконав студент _____ курсу Перевірив

Спеціальність _____________

Прізвище, ім’я та по-батькові

Харків – 200__

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до виконання курсової та розрахунково-графічної робіт з дисциплін геологічного циклу (для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальностей 6.092108 – "Теплогазопостачання і вентиляція", 6.092600 – "Водопостачання та водовідведення", 6.070800 – "Екологія та охорона навколишнього середовища").

Укладач: Ольга Володимирівна Гаврилюк

Редактор: Д.Ф. Курильченко

План 2008, поз 353М

Підп. до друку 5.05.2008 Формат 60 х 84 1/16 Папір офісний.

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 1,3 Обл.-вид. арк. 1,8

Тираж 200 прим. Замовл. №

____________________________________________________________________

ХНАМГ. 61002, Харків, вул. Революції,12.

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману