Робота з підручником – стор 203

Чехія почула про Яна Жижку (біля 1360-1424 рр.) у 1419 р., коли почалися Гуситські війни. На той час він був уже досвідченим воїном. В одній з битв він утратив око. У 1420 р. Ян очолив таборитів. Коли військо імператора Сигізмунда рушило на Чехію з хрестовим походом, на допомогу пражанам прийшли таборити на чолі із Жижкою. У битві на горі Вітков, під Прагою, Жижка розгромив хрестоносців.

Військо гуситів складалося з простих людей, а не з рицарів. Проте воно мало високий бойовий дух. Здобувши декілька перемог підряд, гусити під керівництвом Жижки набули слави непереможних. Бували випадки, коли ворог тікав, тільки-но дізнавшись про наближення гуситів. Під час одного з боїв він остаточно втратив зір, але продовжував керувати гуситами, здобувши ще низку перемог. Знання рідної місцевості й досвідчені помічники давали змогу сліпому полководцеві приймати безпомилкові рішення під час бою. Він був надзвичайно винахідливим, ніколи не діяв одноманітно. Так, в одній з битв за його наказом зброєю проти рицарів стали вози, навантажені камінням і спущені з пагорба на атакуючі лави. Зім’явши стрій рицарів, гусити довершили справу мечами. «Страшним сліпим» називали Жижку вороги і боялися навіть його імені.

У гуситському русі брали участь різні соціальні прошарки суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших.

Коли, здавалося б, основну мету гуситів було досягнуто, проявилися основні розбіжності серед учасників руху.

Гусити розділилися на поміркованих — чашників (послідовники Яна Гуса, які причащали простих віруючих із чаші) і радикальних — таборитів. Останніх очолив Ян Жижка. Їхня назва походила від гори Табор у Південній Чехії, де знаходився їхній центр

Помірковані вимагали

- ліквідації привілеїв церкви,

- скасування церковного землеволодіння,

- спрощення церковного обряду,

- запровадження богослужіння чеською мовою і причастя двома видами;

- у політичному плані вони виступали за незалежну чеську монархію.

Таборити були схильні до проведення соціальних реформ

- вимагали відмови від особистого майна і передачі його до спільної скарбниці,

- наполягали на скасуванні будь-яких податків

- наполягали не на реформі, а на скасуванні церкви,

- відкидали не тільки власність, а й сім’ю.

Чашників підтримували дворяни, вище духовенство, таборитів — частина дворян, селяни та інші бідні прошарки суспільства.

Суперечки між таборитами і чашниками призвели до відкритого зіткнення.

У битві біля Ліпан (1434 р.) таборитів було розгромлено.

Зрештою, чашники уклали угоду з католицькою церквою, згідно з якою дозволялися обидва види причастя, а богослужіння велося чеською мовою. Згодом цю поступку було скасовано.

У Чехії, хоч і не надовго, виникла національна церква, яка мала свої етнічні особливості.

Для католицької церкви цей рух був попередником майбутньої Реформації.