Наслідки колективізації сільського господарства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

1. Голодомор 1932-1933 рр. і страшні людські втрати.

2. Була фізично знищена найкваліфікованіша і найпрацьовитіша частина сільських працівників, справжніх господарів, проводилося грубе насильство.

3. Було встановлено економічний і політичний контроль ра­дянської влади над селянством.

4. Сільське господарство було цілковито підпорядковане ко­мандно-адміністративній системі управління.

5. Насильницька колективізація спричинила глибоку кризу в сільському господарстві, почався його розвал.

6. Було порушено баланс у розвитку промисловості і сільсь­кого господарства.

7. З часу проведення колективізації тривало постійне відста­вання сільськогосподарського виробництва.

8. Відбулося державне закріпачення селян.

9. Селяни втрачали споконвічні національні риси: хазяйно­витість, працелюбність, ініціативність.

10. Нормами життя стали зрівнялівка, безгосподарність, повна незацікавленість селян в ефективній продуктивній праці, відсутність економічних стимулів до праці.

11. Відбулося масове зубожіння села.

МАСОВІ РЕПРЕСІЇ

Мета терору 30-х рр.:

1. Не допустити формування міцної опозиції режиму.

2. Посилити комуністичну диктатуру, яка проявлялася у

- забороні фракцій у більшовицькій партії;

- чистках партійних лав

- знищенні “ворогів народу”, “шпигунів” іноземних держав.

3. Формування тоталітарного режиму — режиму особистої вла­ди Й. Сталіна.

4. 1928 р. Було сфабриковано “шахтинську справу” — так звану “шкідницьку” організацію спеціалістів вугільної промисло­вості Донбасу. Інженерно-технічних працівників звинуватили у шкідництвах, в організації вибухів на шахтах, злочинних зв’язках з колишніми власниками шахт.

1 грудня 1934 р. Вбивство у Смольному лідера ленінград­ських більшовиків, відомого діяча більшовицької партії С. Кірова. Й. Сталін використав вбивство С. Кірова для розпра­ви над “ворогами народу”, нагнітання в країні атмосфери страху і посилення своєї влади.

1 грудня 1934 р. Президія ЦВК СРСР прийняла постанову про порядок розгляду звинувачень у підготовці чи здійсненні те­рористичних актів, яка відводила слідству в цих справах не більше 10 діб. Справи розглядалися без прокурорів і адвока­тів. Оскарження чи помилування не допускалося. Найвищу міру покарання виконували відразу після винесення вироку.

Серпень 1936 р. Відкрито процес над “антирадянським об’єднаним троцькістсько-зінов’євським центром”. Су­дили 16 чоловік, серед них — Л. Каменева і Г. Зінов’єва. Всі були засуджені до розстрілу.

Січень 1937 р. Московський процес над “паралельним антира­дянським троцькістським центром”. Судили 17 осіб. Серед них — Ю. П’ятакова, Г. Сокольникова, К. Радека. Більшість засудили до смертної кари.

Березень 1938 р. Процес над “антирадянським правоцентристським центром”. Судили 21 чол. Серед них — М. Бухаріна, О. Рикова, X. Раковського.

Політичні процеси поклали початок масовим репресіям про­ти радянських людей.

1937-1938 рр. Терор став всеохоплюючим. Масові репресії за­стосовувалися до всіх категорій населення:

- представників партійного і державного апарату

- були знищені 98 із 139 членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б); 1108 із 1966 делегатів XVII з’їзду партії;

- військових (репресовано: і 1 заступників наркому оборони, 75 із 80 членів Вищої військової ради, 14 із 16 генералів армії, 90% командирів корпусів, 35 тис. із 80 тис. офіцерів;

- працівників органів безпеки;

- інтелігенції;

- працівників освіти, науки, культури;

- робітників;

- селян;

- духовенства та ін.

В такій ситуації у грудні 1936 р. була прийнята Конституція СРСР, яка не гарантувала здійснення прав і свобод громадян, які вона декларувала, але вони перекреслювалися реальною політи­кою репресій сталінізму.

Теми до презентацій

Голодомори

Великі репресії 30-х рр

Життя пересічної людини в СРСР

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология