Безумовно позитивний аудиторський висновок

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

▷ Похожие статьи

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

- аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

- інформація цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

- наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовір­ності й повноти змісту інформації;

- фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задо­вольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

- звітність складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою;

- звітність складена належним чином за затвердженою формою.

Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обгрунтовані на законодавчому та нормативному рівні) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рішення і така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у разі:

—непевності, коли він не може сформулювати свою думку;

—незгоди, якщо сформульоване судження аудитора суперечить даним перевіреної фінансової інформації.

Причини непевності:

—обмежені обсяги аудиторської роботи через недостатність не­обхідної інформації і пояснень, без чого аудитор не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (незадовільний стан обліку, об­меження у часі);

—ситуаційні обставини, непевність у правильності висновку з певної ситуації.

Причини незгоди:

— неприйнятність системи або способів обліку;

—розходження у судженні відносно відповідності фактів або сум фінансової звітності даним обліку;

—незгода щодо ступеня та способу відображення фактів у об­ліку та звітності;

—невідповідність проведення або оформлення операцій нормам законодавства та іншим вимогам.

Наявність будь-якого ступеня непевності або незгоди є підставою для відмови щодо винесення безумовно позитивного висновку. По­дальший вибір виду висновку залежить від ступеня непевності або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.

Додаткові пояснення в аудиторському висновку

Модифікований аудиторський висново к — це висновок, який містить додаткові пояснення, але у сам висновок обмеження не вно­сяться.

Як правило, модифікований аудиторський висновок містить такі моменти:

—проблеми невизначеності або непевності у безперервній діяль­ності підприємства;

—зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

—виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту;

—опис принципів обліку, які відрізняються від чинних в Україні принципів обліку;

—роз'яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;

—пояснення щодо попередніх аудиторських висновків.

Доповнений (розширений) аудиторський висновок — це висно­вок, додаток до стандартних розділів якого містить коментарі і відо­мості з різних питань:

—важливості інформації;

—недоліків щодо поданої звітності або аналітичного обліку;

—різні пояснення, у тому числі щодо стосунків з контрагентами,
економічних ризиків, судових процесів.

Висновок з такими поясненнями буде позитивним.

Висловлення невпевненості й незгоди в інших видах аудиторських висновків

Умовно-позитивний висновок

У деяких випадках аудитор не в змозі надати беззастережний висновок, оскільки існують певні обмеження. Виділяють дві ка­тегорії обставин, які впливають на обмеження: фундаментальна невпевненість і незгода.

Існують основні причини фундаментальної невпевненості:

- значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й по­яснення (наприклад, через незадовільний стан обліку);

- не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, че­рез обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом);

- си­туаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому).

Причини незгоди:

- неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій;

- розходження в думках стосов­но відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку: фундаментальна незгода з повнотою і засобом відобра­ження фактів в обліку та звітності;

- невідповідність діючому за­конодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.

Будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

Незгода виявляється у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум у фінансовій звітності, незгоди відносно способів і ступеня роз­криття фактів, при невідповідності законодавству та іншим ви­могам. Незгода стає фундаментальною, якщо фінансова звітність в цілому, на думку аудитора, не відображає справжнього стану справ.

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в ос­новному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

За певних обставин аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-позитивний аудиторський висновок.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до пред­ставлення клієнту негативного аудиторського висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.

Відмова від виснов­ку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу пе­ревірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може при­йти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Ауди­тор обов'язково вказує, з яких причин висновок не може бути складений.

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського виснов­ку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргу­ментів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?