Значения нервової системи в життєдіяльності людини

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 52Следующая ⇒

Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку.

Організм як біофізіологічну систему ми розглянули раніше. Психіка — не властивість нервової системи, завдяки якій:

> здійснюється зв'язок із зовнішнім світом;

> координується робота всього організму;

> організм діє у відповідь на подразнення сигналів (рефлекс). Нервова система — це сукупність структур в організмі, яка об'єднує

діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як единого цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Функції | т ^> сприймає зовншнє і внутрішнє подразнення системи I ^-^* аналізує, відоирає t перетворює сприиняту інформацю людини I? > координує функції організму

Фактично люди мають дві нервові системи: центральну і вегетатив-ну. Центральна нервова система керує відносинами людини із зовнішнім світом. Вона включає: спинний мозок, великі півкулі головного мозку, які зв'язані з проміжним мозком, середній мозок, задній мозок, довгас-тий мозок, мозочок. Вегетативна нервова система керуе діяльністю

внутрішніх органів.

Ф Головний мозок людини — найдосконаліший орган живої природы. Він містить 20 млрд кяіпиш і 300 млрд міжклітинних з'єднань. Головний мозок керує діяпьніапю всього організму людини, це центр нервової системы мислення, ваіі і почуттіе. Середня його вага — 1360 г.

Специфіка і езаємозе 'язок різних психічних процесіе невід 'ємні еід структурно/ органі-зації головного мозку людини. Серед багатьох ознак його структури (передній, проміжний, середній, довгастий) суттєеуроль відіграють великі півкулі, особливо їх функ-ціональна асиметрія. На юверхні велыкых півкуль знаходиться тонкий шар cipot речовини, яка переважпо складається з нервовых /ситын. Це кора головного мозку. Кожна дшнка головного мозку с відповідальною за життєдіяіьність якогось органу або системы.

Уцентраііьнш частит черепноїкоробки розташованиы маленький мозок, який с части-ною центрально}нервовоісистеми. Він контролюєрівновагу тііа ірухм'язів. Приотруєнні клітин маленького мозку (наприклад алкогаіем) людині стае важко координувати положен­ия свого тію.

Встановлено, що функція лівої півкулі — оперування вербально-зна-ковою інформацією, читання, рахунок, тоді як функція правої півкулі — це оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.

Для лівопівкульно мислячих (логічний тип) людей ха­рактерна оптимістичність та самостійність. Вони легко Щ вступають у контакт з іншими людьми, в роботі вони більше покладаються на розрахунки, ніж на інтуїцію, інформації з офіційних джерел довіряють більше, ніж власним враженням. Для цих людей краще працювати там, де є потреба в логічному мисленні: викладачем, конструктором, організатором виробництва, програмі-стом, пілотом, водієм тощо.

У людей з ушкодженням лівої півкулі головного мозку порушується мова, страждає або відсутня логіка в судженнях.

Правопівкульно мислячих (художній тип) людей характеризує нахил до певного песимізму: вони більше покладаються на власні % почуття, ніж на логічний аналіз подій, що не завжди приносить користь справі. Ці люди не дуже товариські, але вони можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах (шум, розмови, гуркіт тощо). їх чекає успіх у галузях діяльності, де переважає образне мислення (художник, актор, архітектор, лікар, вихователь тощо).

При порушенні цілісності правої півкулі різко збіднюється емоцій-на сторона життєдіяльності. Якщо порушена лобна частина головного мозку, то страждає рухальний механізм мови, регуляшї форм поведін-ки, мислення. Якщо уражена височна частина головного мозку, то порушується сприйняття слухових, смакових якостей, аналіз і синтез звуків, память.

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ •ЛЮДИНА-ЖИТТЄаЕ СЕРЕДОВИЩЕ*

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЁНТ СИСТЕМИ *ЛЮДИНА-ЖИТТЄВС СЕРЕДОВИЩЕ»

Якщо у людей однаково виявляються обидва типы мислення, то відкри-вається широкий спектр діяльності: поєднання послідовності у роботі і, водночас, образне, цілісне, швидке сприйняття подій, ретельне обмір-кування своїх вчинків, особливо в екстремальних ситуаціях.

Домінуючим у процесі формування особистості є розвиток лівопів-кульних компонентів мислення. Правопівкульне, образно-творче мис­лення поступово пригнічується при хибах виховання і навчання, і та-лановиті діти стають звичайними «стандартними», дорослими.

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення не-сподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна ре-акція організму у відповідь на цю ситуацію — стрес.

Вегетативна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів і пов'язана з центральною системою.

Наявність мозку, нервових систем, ендокринних за/іоз дає можливість організму реагувати на внутрішні або зовнішні ситуації таким чином, щоб бути готовим до можливих змін. Поведінка людини дає певне уявлення про інформацію, яку вона отри-мала із зовнішнього світу або від свого організму за допомогою органів чуття. Зв'язок між відчуттям і поведінкою встановлюсться переважно в певних дыянках кори го­ловного мозку і, залежно від подразника, відбувасться адекватна дія організму — рефлекс. Рефлекси можуть бути двох видів — безумовні і умовні.

ї "ft Безумовні рефлекси — це стереотипы поведінки, набуті людиною I у постійних умовах зоенішнього середовища, які формувалися в про-\ цесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість.

~&Умовні рефлекси — це поведінка, яку набувають у результат! навчання або у разі дій, які часто повторюються, особливо якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною. Це дозво-ляє виконувати ці дії в напівавтоматичному режимі. Такі дії нази-вають динамічним стереотипом.

Однією з фундаментальних властивостей центрально'! нервової сис-теми є її здатність створювати осередки гальмування і осередки актив­ное™ (домінанти). Здатність до довготривалої активної праці і протидії втомі залежить від індивідуальної витривалості нервової системи по відношенню до збуджувального та гальмівного процесів, тобто від її сили. Від сили нервової системи залежить також * здатністьдо екстре-ної мобілізації в аварійній ситуації; * здатність успішно діяти, не зва-жаючи на відволікаючі фактори. Від рухомості і лабільності нервової системи, від урівноваженості нервових процесів залежить така важли-ва якість безпеки, як * здатність до переключения уваги і до швидкого реагування на небезпечні сигнали.

88 2. ЛЮДІАНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТШИ іЛЮДИНА-ЖИТТЄВЕ СЄРЕДОВИЩЄ»

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США