Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбувається масова загибель людей, сільськогосподарських тварин, рослин та руйнування споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується:

• кількістю уражених;

• розмірами площі ураження;

• зонами ураженості з різними потужностями доз та дозами випромінювання;

• зонами пожеж, затоплення, руйнування та пошкоджень будинків і споруд;

• частковим пошкодженням та руйнуванням захисних споруд.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКА ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 11). Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених уражуючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої уражуючі дії на незахищене населення.

ОСЕРЕДОК БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції).

Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

В ОСЕРЕДКУ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Перебуваючи в осередку, необхідно:

* надягнути ватно-марлеву пов'язку. Обов'язково проводити що­денне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів. Сміття відразу спалювати;

Ф суворо дотримуватись правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед вживанням їжі, мити руки з милом. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип'ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обливати окропом;

4 доглядаючи хворого, надягнути халат, хустинку і ватно-марлеву пов'язку. Робітників, які захворіли інфекційним захворюванням, необхідно ізолювати. У приміщенні, де перебуває хворий, двічі на день робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів;

* людям, які спілкуються з хворим, категорично забороняється вихо­дити на роботу, відвідувати інші квартири. У разі якщо не знатимете, чим хворіє член вашої сім'ї, дійте так, як при зараз­ному захворюванні;

4 у разі госпіталізації хворого зробити у квартирі дезінфекцію, по­стільну білизну і посуд прокип'ятити протягом 15 хв. у 2%-му розчині соди і замочити на 2 год. у 2%-му розчині дезінфікуючого засобу. Згодом посуд помити гарячою водою, білизну випрасувати, кімнату провітрити.

Тероризм

Сьогодні існує тенденція до збільшення кількості проявів тероризму, посилення їх активності і могутності, об'єднання зі злочинним бізнесом, налагодження між ними тісної співпраці. Поширюється діапазон вимог і погроз терористів. Усе частіше ведуться розмови про можливість якої-небудь із терористичних структур створити чи захопити ядерну зброю.

Тероризм — це форма злочину проти суспільної безпеки, що полягає в насильстві, політичному екстремізмові, застосуванні найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотримання прав і свобод особистості в різних країнах світу.

Окрім зазначених чинників, на території України припускають виникнення небезпек соціального характеру (тероризм, захоплення важливих об'єктів, заручників тощо) і воєнного (застосування як звичайної військової зброї, так і зброї масового знищення). Практично всі збройні конфлікти, які виникали за останні роки на Балканах, в Азії (Афганістан, Ірак), на Близькому Сході, на території СНД супроводжувалися хвилею диверсійно-терористичної діяльності, внаслідок якої, передусім, страждало мирне населення. Соціальна нерівність у суспільстві, національно-конфесійні суперечки і відсутність ефективного правового регулювання громадської та релігійної діяльності сприяли утворенню значної кількості екстремістських націоналістичних організацій і фанатичних релігійних сект, які мають воєнізовані формування і визнають тероризм як основний засіб боротьби зі своїми супротивниками. Серед найвідоміших міжнародних терористичних організацій варто виокремити "Ірландську республіканську армію", "Червоні бригади", "Аум-Сенріке", "Хамас", а також "Аль-Каїду" і "Світовий фронт Джихаду", створені бен Ладеном.

Терористичні акти можуть спричинити виникнення небезпечних ситуацій (аварії, катастрофи), а у разі застосування засобів збройної боротьби — воєнної небезпеки.

Однією з перших була укладена багатостороння Женевська конвенція 29 квітня 1958 року про відкрите море, яка містила низку статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі — піратством, Гаазька конвенція (16 грудня 1970 року) — про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден і Монреальська конвенція (23 вересня 1971 року) — про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти цивільної авіації. Вони регламентують співпрацю держав у боротьбі з терористичними актами, що загрожують одному з най-вразливіших засобів пересування.

14 грудня 1973 року була прийнята Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів.

26 січня 1977 року у Страсбурзі після детального обговорення питання в органах Європейської ради була підписана конвенція про боротьбу з тероризмом.

При ООН з 1973 року діє спеціальний комітет з тероризму, який працює, в основному, у трьох напрямках:

— вироблення та узгодження правових норм, підготовка міжнародних договорів та конвенцій;

— виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;

— розробка заходів боротьби з тероризмом. Отже, можна зробити висновок, що тероризм у XXI столітті:

— став одним із найнебезпечніших викликів міжнародній безпеці;

— перетворився на глобальну проблему;

— став соціально небезпечнішим для суспільства, багатогранним за цілями і видами проявів;

— отримав можливість використовувати у своїх злочинних цілях досягнення науки і техніки;

— у низці випадків став проводитися за участю державних органів, отримав "статус" міжнародного тероризму.

Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбувається масова загибель людей, сільськогосподарських тварин, рослин та руйнування споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується:

• кількістю уражених;

• розмірами площі ураження;

• зонами ураженості з різними потужностями доз та дозами випромінювання;

• зонами пожеж, затоплення, руйнування та пошкоджень будинків і споруд;

• частковим пошкодженням та руйнуванням захисних споруд.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКА ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 11). Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених уражуючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої уражуючі дії на незахищене населення.

ОСЕРЕДОК БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції).

Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

В ОСЕРЕДКУ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Перебуваючи в осередку, необхідно:

* надягнути ватно-марлеву пов'язку. Обов'язково проводити що­денне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів. Сміття відразу спалювати;

Ф суворо дотримуватись правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед вживанням їжі, мити руки з милом. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип'ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обливати окропом;

4 доглядаючи хворого, надягнути халат, хустинку і ватно-марлеву пов'язку. Робітників, які захворіли інфекційним захворюванням, необхідно ізолювати. У приміщенні, де перебуває хворий, двічі на день робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів;

* людям, які спілкуються з хворим, категорично забороняється вихо­дити на роботу, відвідувати інші квартири. У разі якщо не знатимете, чим хворіє член вашої сім'ї, дійте так, як при зараз­ному захворюванні;

4 у разі госпіталізації хворого зробити у квартирі дезінфекцію, по­стільну білизну і посуд прокип'ятити протягом 15 хв. у 2%-му розчині соди і замочити на 2 год. у 2%-му розчині дезінфікуючого засобу. Згодом посуд помити гарячою водою, білизну випрасувати, кімнату провітрити.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США