Модуль № 1. Безпека життєдіяльності людини у середовищі існування.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

Заняття № 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльнос-ті. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

Самостійна підготовка.

Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Методо-логічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, терито-ріального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Навколишнє середовище життєдіяльності людини:

А) Загальні поняття про навколишнє середовище життєдіяльності лю-дини;

Б) Природна сфера навколишнього середовища життєдіяльності лю-дини;

В) Техногенна сфера навколишнього середовища життєдіяльності лю-дини;

Г) Відносини людини з природою, технікою та суспільством.

2. Навчальні дисципліни, які пов`язані з питаннями безпеки:

А) Гуманітарні науки;

Б) Природничі науки;

В) Інженерні науки;

Г) Науки про людину;

Д) Науки про суспільство.

3. Генеалогічне дерево знань у сфері безпеки життєдіяльності:

А) Охорона праці;

Б) Гігієна праці;

В) Пожежна безпека;

Г) Інженерна психологія;

Д) Цивільний захист.

4. Основні поняття та визначення дисципліни «Безпека життєдіяльності»:

А) Життєдіяльність;

Б) Безпека;

В) Небезпека;

Г) Ризик.

5. Аксіоми безпеки життєдіяльності:

А) Техногенні небезпеки, джерела технічних небезпек, дія їх в просторі і в часі;

Б) Негативний вплив техногенних небезпек на людину й природне се-редовище, суспільство;

В) Захист від техногенних небезпек.

6. Методологічна основа безпеки життєдіяльності:

А) Системно-структурний підхід як головний методологічний принцип БЖД;

Б) Метод спроб та помилок;

В) Системний аналіз безпеки як метод дослідження;

Г) Актуальність проблем БЖД.

7. Ризик як оцінка небезпеки:

А) Квантифікація небезпеки;

Б) Категорії серйозності небезпек;

В) Алгоритм класифікації надзвичайної ситуації;

Г) Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням;

Д) Державної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.

Заняття № 2. Небезпеки природного середовища.

Самостійна підготовка.

Небезпечні метеорологічні явища; геологічні, гідрологічні процеси і явища; факто-ри природних пожеж; біологічні небезпеки, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Природне середовище і її забруднення:

А) Забруднення атмосфери;

Б) Забруднення води;

В) Забруднення землі.

2. Екологічна криза та її наслідки:

А) Екологічна безпека;

Б) Фактории екологічної небезпеки;

В) Джерела екологічної небезпеки;

Г) Наслідки екологічної небезпеки.

3. Небезпечні метеорологічні явища:

А) Сильні зливи, град;

Б) Сильна спека, суховії, посухи;

В) Урагани, циклони, шквали, смерчі;

Г) Пилові бурі, сильні тумани;

Д) Сильні заметілі, снігові заноси;

Є) Значні ожеледі, сильний мороз.

4. Небезпечне геологічне явище:

А) Вулканізм, природа та характер виникнення;

Б) Зсуви ґрунту: причини, класифікація, природа виникнення;

В) Осипи, обвали;

Г) Абразія, осідання земної поверхні в результаті карсту.

5. Землетруси:

А) Природа та характер землетрусів;

Б) Найсильніші землетруси з початку 20 століття та їх кратка характе-ристика;

В) Оцінка сили землетрусу;

Г) Зона Вранча і її вплив на Україну.

6. Гідрологічні процеси і явища;

А) Затоплення, повені;

Б) Цунамі;

В) Селевий потік;

Г) Затори, зажори;

Д) Підвищення рівня ґрунтових вод.

7. Фактори природних пожеж:

А) Лісові пожежі;

Б) Торф'яні пожежі;

В) Степові пожежі.

8. Біологічні небезпеки:

А) Епідемії;

Б) Епізоотія;

В) Епіфітотія.

Заняття № 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Лекція № 3.1. Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Самостійна підготовка.

Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори, промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки, небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях, гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Характеристика техногенних небезпек:

А) Загальні поняття техногенних небезпек. Базова класифікація НС тех-ногенного характеру;

Б) Наслідки впливу техногенних небезпек на природне середовище;

В) Техногенні небезпеки в економіці України;

Г) Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

2. Фізичні вражаючи фактори техногенних небезпек:

А) Шум;

Б) Дія шуму на організм людини;

В) Вібрація;

Г) Дія вібрації на організм людини.

3. Іонізуючі випромінювання:

А) Природні джерела іонізуючого опромінення;

Б) Штучні джерела іонізуючого опромінення;

В) Електромагнітне (фотонне) іонізуюче випромінювання;

Г) Корпускулярне іонізуюче випромінювання.

4. Електричний струм:

А) Електричний струм - найрозповсюджена небезпека;

Б) Причини ураження електричним струмом;

В) Вимоги до заходів захисту від електричного струму;

Г) Наслідки ураження людини електричним струмом.

5. Хімічні вражаючи фактори техногенних небезпек:

А) Промислові отрути;

Б) Отрутохімікати;

В) Лікарські препарати;

Г) Хімічні речовини побуту;

Д) Хімічна зброя.

6. Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки:

А) Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин;

Б) Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

В) Пожежі та вибухи;

Г) Аварії на транспорті.

7. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях:

А) Небезпечні події на залізничномутранспорті;

Б) Небезпечні події на автомобільному транспорті;

В) Небезпечні події на судах (пасажирських, вантажних);

Г) Небезпечні події на авіаційному транспорті.

8. Гідродинамічні об’єкти і їх призначення:

А) Прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та ка-тастрофічних затоплень або з утворенням проривного наводку;

Б) Аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди;

В) Підтоплення значних територій як результат без господарського став-лення до їх освоєння.

Лекція № 3.2. Теорія розвитку та припинення горіння.

Самостійна підготовка.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння, небезпечні для людини фактори пожежі, класифікація об’єктів за їх пожежовибухонебезпекою, законо-давча база в галузі пожежної безпеки.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння:

А) Процес горіння як важливий фізико-хімічний процес;

Б) Хімічне перетворення;

В) Виділення тепла;

Г) Випромінювання світла.

2. Виникнення горіння;

А) Умови виникнення горіння;

Б) Горюча речовина;

В) Джерела запалювання;

Г) Окислювачі.

3. Зони процесу горіння:

А) Зона горіння;

Б) Зона теплового впливу;

В) Зона задимлення.

4. Горючі системи:

А) Гомогенними (однорідними) системи;

Б) Гетерогенними (неоднорідними) системи.

5. Стадії горіння:

А) Виникнення полум'я;

Б) Поширення полум'я;

В) Згасання полум'я.

6. Механізм поширення полум'я:

А) Дефлаграційне поширення полум'я;

Б) Вибухове поширення полум'я;

В) Детонаційне поширення полум'я;

7. Небезпечні для людини фактори пожежі:

А) Первинні фактори пожежі;

Б) Вторинні фактори пожежі.

8. Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і матеріалів:

А) Негорючі речовини і матеріали;

Б) Важкозаймисті (важкоспалимі) речовини і матеріали;

В) Пальні (що згорають) речовини і матеріали.

9. Підходи до питань нормування вибухопожежонебезпеки:

А) ГОСТ 27331-87 про класи пожеж;

Б) Імовірнісний підхід;

В) Детермінований підхід;

Г) Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

10. Законодавча база в галузі пожежної безпеки:

А) Реєстр законодавчої бази в галузі пожежної безпеки;

Б) «Закон України про пожежну безпеку»;

В) НАПБ А.01.001-95 «Правила пожежної без­пеки в Україні»;

Г) НАПБ Б.02.001-94 «Положення про державну пожежну охорону».

Лекція № 3.3. Радіаційні та хімічні небезпеки.(самостійно)

Самостійна підготовка.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Ознаки радіаційного ураження. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Поняття радіоактивності:

А) Поняття «іонізуюче випромінювання»;

Б) Відкриття французького вченого А.Беккереля;

В) Дослідження П'єра і Марії Кюрі;

Г) Природні джерела випромінювання, їх характеристика;

Д) Штучні джерела випромінювання, їх характеристика.

2. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань:

А) Міжнародна система (СВ) вимірювання радіоактивних випроміню-вань;

Б) Позасистемна одиниця дії іонізуючого випромінювання.

3. Біологічна активність іонізуючого випромінювання:

А) Соматичні та генетичні наслідки опромінення;

Б) Променева хвороба, стадії її розвитку;

В) Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання.

4. Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини:

А) Плутоній – надсекретний елемент;

Б) Експозиційна, поглинаюча, еквівалентна дози та одиниці їх випромі-нювання;

В) Шляхи потрапляння радіонуклідів у організм людини. Гостра і хроні-на променеві хвороби. Кисневий ефект;

Г) Дія малих доз іонізуючого випромінювання. Віддалені та генетичні наслідки променевих уражень;

Д) Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів. Хар-чування в умовах радіаційного забруднення.

5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину:

А) Розвиток ядерних технологій виробництва електроенергії, проблеми, радіоактивне забруднення оточуючого середовища, хронологія аварій;

Б) Коротка характеристика АЕС;

В) Коротка характеристика можливих аварій на АЕС;

Г) Класифікація аварій на АЕС. Фази розвитку ядерних аварій.

6. Хімічні небезпеки:

А) Хімічні речовини та елементи, які здатні завдати шкоди здоров’ю і життю людини;

Б) Джерела хімічних небезпек. Уражальні фактори хімічних небезпек, основні параметри уражальної дії ХР;

В) Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення при аваріях з викидом (виливом) в повітря;

Г) Комплекс заходів захисту від наслідків хімічної НС.

7. Особливості забруднення навколишнього середовища у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин:

А) Особливості забруднення місцевості у разі виникнення аварій з вики-дом небезпечних хімічних речовин;

Б) Особливості забруднення води у разі виникнення аварій з викидом не-безпечних хімічних речовин;

В) Особливості забруднення продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.

8. Радіційний та хімічний захист населення:

А) Організація дозиметричного й хімічного контролю;

Б) Засоби індивідуального захисту;

В) Прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

Г) Комплекти і прилади спеціальної обробки і зневаження. Медичне майно.

Заняття № 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.

Самостійна підготовка.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і кримі-налізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різ-ними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фак-тори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на не-безпеку. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні влас-тивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напру-ження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у лю-дей, що знаходяться в районі НС.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Вивчення глобальних проблем людства:

А) Глобалістика: загальні поняття, принципи;

Б) Англійський вчений-монах Т.Мальтус, початок XIX ст., аналіз гло-бальної проблеми зростання народонаселення;

В) Французький вчений Теяр де Шарден, початку XX ст., теоретичні ос-нови сучасної глобалістики;

Г) Український вчений В.І.Вернадський - вчення про «ноосферу».

2. глобальні політичні проблеми людства:

А) Війни та гонка озброєнь в глобальному масштабі;

Б) Економічні і політичні протистояння Сходу і Заходу;

В) Економічні і політичні протистояння Півночі та Півдня.

3. Регіональні релігійні конфлікти в Європі, Азії та Африці:

А) Регіональні релігійні конфлікти в Європі;

Б) Регіональні релігійні конфлікти в Азії;

В) Регіональні релігійні конфлікти в Африці.

4. Регіональні військово-політичні конфлікти:

А) Регіональні військово-політичні конфлікти в Європі;

Б) Регіональні військово-політичні конфлікти в Азії;

В) Регіональні військово-політичні конфлікти в Африці.

5. Екологічні проблеми:

А) Знищення природних ресурсів;

Б) Забруднення навколишнього середовища;

В) Збіднення генофонду Землі.

6. Проблеми забруднення навколишнього середовища:

А) «Парниковий ефект» Планети;

Б) Зменшення концентрації озону (О₃,) у стратосфері, виникнення озонових дір;

В) Проблема «кислотних дощів».

7. Демографічні проблеми:

А) «Демографічний вибух»;

Б) Постаріння і депопуляція населення;

В) Проблеми народонаселення.

8. Економічні проблеми:

А) Енергетична проблема людства;

Б) Сировинна проблема людства;

В) Продовольча проблема людства.

9. Тероризм як форма політичного екстремізму:

А) Міжнародний тероризм;

Б) Світовий мусуль­манський тероризм;

В) Технологічний тероризм;

Г) Терористичні акти в Україні;

Д) Центральні органи виконавчої влади України як учасники у боротьбі з тероризмом.

Модуль № 2. Організаційно правове забезпечення управлінням силами та засобами об`єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Заняття № 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуаціях

Самостійна підготовка.

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Методичні підходи до визначення ри-зику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Засто-сування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Ідентифікація ризику. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструмен-тів управління виявленим ризиком.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальний аналіз ризику:

А) Ризик як критерій для кількісного виміру небезпеки;

Б) Правомірний ризик;

В) Допустимий ризик;

Г) Неправомірний ризик.

2. Концепції ризиків:

А) Знехтуваний ризик;

Б) Прийнятий ризик;

В) Гранично допустимий ризик;

Г) Надмірний ризик.

3. Загальні проблеми безпеки:

А) Абсолютна безпека (нульовий рівень ризику);

Б) Концепція прийнятного (допустимого) ризику;

В) Концепція індивідуального ризику;

Г) Концепція соціального ризику;

Д) Категорії серйозності небезпеки.

4. Аналіз ризику небезпек:

А) Апріорні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

Б) Емпіричні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

В) Імовірність настання певної події.

5. Підходи до кількісної оцінки ризику:

А) Статистичний метод;

Б) Метод експертних оцінок;

В) Метод використання аналогій;

Г) Метод імітаційного моделювання.

6. Оцінка ризику небезпек:

А) Cистеми кількісної оцінки небезпек;

Б) Коефіцієнт ризику, коефіцієнт індивідуального ризику;

В) Методичні підходи оцінки коефіцієнту індивідуального ризику;

Г) Категорії серйозності небезпеки.

3.2.7. Управління ризиком:

А) Встановлення оптимального спiввiдношення мiж природною та тех-ногенною сферами довкілля;

Б) Вдосконалення техногенної сфери;

В) Підвищення ефективності функціонування соцiально-економiної та технічної систем безпеки;

Г) Таксономія небезпек;

Д) Основи управління ризиками.

Заняття № 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організацій-но-функціональна структура захисту населення адміністративно-терито-ріального округу у надзвичайних ситуаціях.

Самостійна підготовка.

Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, мате-ріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивіль-ної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Головні поло-ження про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захис-ту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керів-них працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного за-хисту. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяль-ності:

А) Конституція України;

Б) Закон України «Про охорону навколишнього природного середови-ща»;

В) Закон України «Про охорону земель»;

Г) Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Д) Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;

Є) Закон України «Про тваринний світ»;

Ж) Закон України «Про рослинний світ».

2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій:

А) Єдина державна система запобігання й реагування на аварії, катаст-рофи та інші надзвичайні ситуації;

Б) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат централь-ними й місцевими органами виконавчої влади;

В) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат державними підприємствами, установами й організаціями.

Г) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат установами та організаціями, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.

3. Функціональні підсистеми із запобігання надзвичайним ситуаціям і захис-том населення й території від їх наслідків.

А) Організаційна структура й порядок діяльності функціональних під-систем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Сили та засоби функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Структура та порядок діяльності територіальних підсистем єдиної державної системи;

В) Сили і засоби територіальних підсистем єдиної державної системи.

4. Координуючі органи єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації:

А) На загальнодержавному рівні;

Б) На регіональному рівні;

В) На місцевому рівні;

Г) На об'єктному рівні.

5. Державні нормативні акти запобігання та ліквідації надзвичайних ситуа-цій:

А) Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. «Про єди-ну державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»;

Б) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»;

В) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

6. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня:

А) Загальні визначення плану. Планування реагування на НС державно-го рівня;

Б) Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Переведення органів управління, сил і за-собів Системи у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації;

В) Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС;

Г) Організація управління реагуванням на НС. Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС. Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС;

Д) Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС;

7. Превентивні та ситуаційні норми:

А) Експертиза технологічної безпеки виробничих процесів та експлуата-ційної надійності об’єктів;

Б) Ліцензування технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-та-ційної надійності об’єктів;

В) Сертифікація технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Г) Аудит технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Д) Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Є) Підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

Заняття № 7. Управління силами та засобами об`єкта господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Самостійна підготовка.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні за-соби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транс-порту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продово-льчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації:

А) Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру;

Б) Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

В) Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

Г) Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Основні заходи у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:

А) Інформування та оповіщення. Спостереження;

Б) Укриття в захисних спорудах.

В) Евакуаційні заходи;

Г) Інженерний захист;

Д) Медичний захист;

Є) Біологічний захист;

Ж) Радіаційний і хімічний захист.

3. Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха:

А) Землетруси;

Б) Ураган (смерч, гроза, злива);

В) Снігові замети (хуртовина);

Г) Зсуви;

Д) Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення);

Є) Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха.

4. Дія населення і правила поведінки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах:

А) Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження;

Б) Дія населення при аваріях на залізничному і автомобільному транс-порті при перевезенні небезпечних вантажів;

В) Надання медичної допомоги при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.

5. Дії населення і правила поведінки при аваріях на атомних енергетичних установках:

А) Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколиш-нього середовища;

Б) Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіацій-ним фоном. Захист органів дихання і покровів шкіри;

В) Захист житла, джерел води і продуктів харчування;

Г) Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни.

6. Правила поведінки і дії населення при пожежах:

А) У випадку виявлення пожежі;

Б) Якщо пожежа застала вас у приміщенні;

В) Якщо ви опинилися у приміщенні, відрізаним від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою;

Г) Евакуація майна з приміщень будинка.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры