Тема: дослідження факторів, Які впливають на освітленість робочих місць в приміщенні

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Мета та завдання роботи

Ознайомлення з вимогами, які ставляться до природного освітлення робочих місць виробничих приміщень.

Дослідження зміни природної освітленості робочої поверхні в залежності від віддалі до вікна.

Дослідження зміни штучної освітленості робочої поверхні від забарвлення стін.

Визначення захисного кута світильників.

Короткі теоретичні відомості

Природне освітлення

Природна освітленість на робочих місцях і в виробничих приміщеннях значно коливається в залежності від багатьох факторів: часу дня, пори року, метеорологічних умов, системи освітлення (бокове, верхнє, комбіноване) відстані робочого місця від світлових пройомів, їх стану та інше.

Природне освітлення приміщень нормується ДБН В.2.5-28 - 2006,,Природне і штучне освітлення”. Внаслідок різних коливань природного світла встановити абсолютні величини освітлення неможливо. За нормовану величину взята відносна величина - коефіцієнт природного освітлення КПО (е), який являє собою вираз в процентному відношенні освітленості: даної точки в середині приміщення Ев до одночасної зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, яка створюється розсіяним світлом всього небосхилу. КПО (е) визначається з формули [1, с. 149]:

(1)

Нормування КПО проводиться з врахуванням:

а) характеристики зорових робіт, найменшого розміру об'єкту розрізнення, розряду і під розряду зорових робіт;

б) системи освітлення;

в) коефіцієнту світлового клімату, району території;

г) коефіцієнту сонячного клімату, орієнтації будови відносно сторін світу.

При боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО (е_мін) в межах робочої зони. При верхньому та боковому освітленні нормується середнє значення КПО (е_ср). Коефіцієнт природного освітлення розраховується за експериментальними даними шляхом вимірювань для існуючих приміщень, а для споруд, які знаходяться в стадії проектування - аналітичним способом згідно графіків А.М. Данилюка (літ 5; 6).

Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення. Правильне освітлення сприяє безпечному виконанню робіт, зберігає зір і підвищує працездатність працівника. Недостатнє або нерівномірне освітлення погіршує умови праці, у наслідок чого можливі випадки травматизму та очні хвороби.

Вплив забарвлення стін приміщень на освітленість

Освітлення робочої поверхні утворюється не тільки світловими потоками, які падають на неї безпосередньо від світильників, але і потоками, які відбиваються від стін, підлоги та стелі приміщення. При темних стінах і стелі відбиті світлові потоки малі і освітленість практично утворюється лише променями, які падають на поверхню від світильників. За рахунок фарбування приміщення в світлі тону можна суттєво підвищити освітленість, при чому без збільшення потужності установки, яка освітлює приміщення.

СН 181-70 дають рекомендації щодо забарвлення стін і обладнання виробничого приміщення в узгодженні з заданим варіантом.

Найбільш поширеним в практиці є розрахунок освітлення методом коефіцієнту використання світлового потоку, який залежить від величини індексу приміщення, тобто від його внутрішніх будівельних розмірів і від коефіцієнтів відбиття стелі, стін та підлоги. Для приміщення з побіленими стінами і стелею коефіцієнт відбиття дорівнює 70%, для приміщення з брудними стінами та стелею – 30%, для приміщення з бетонною стелею і не оштукатуреними стінами – 10%.

Чисті приміщення покращують умови зорової роботи, знижують втому, добре впливають на виробниче середовище, що дає позитивний психологічний вплив на працівника, підвищує продуктивність праці та знижує травматизм.

Захист від осліплення

В виробничих приміщеннях освітленість створюється світильниками загального освітлення та системою комбінованого освітлення.

Світильники, які використовуються без розсіювача та відбивача, а також з неправильно встановленою лампою розжарення, викликають осліплюючу дію джерелом світла на очі.

Для місцевого освітлення використовуються світильники з відбивачами, які не просвічуються та які мають захисний кут не менше 30°. Допускаються використовувати світильники місцевого освітлення з відбивачами, які мають захисний кут від 10° до 30°, при розташуванні їх нижче рівня очей працівника.

Захисним кутом світильника називається плоский кут між горизонталлю та лінією, яка з'єднує нижній край тіла, що світиться, джерела світла, з протилежним краєм відбивача (рис. 2.1).

Рисунок 2.1. Захисний кут світильника з лампою розжарювання

Величина захисного кута для симетричного світильника з лампою розжарювання визначаються з формули:

(2)

де Н – відстань від тіла розжарення лампи до рівня вихідного отвору світильника, мм;

R – радіус вихідного отвору світильника, мм;

r – радіус кільця тіла розжарювання лампи, мм.

В залежності від величини захисного кута світильника діючі правила штучного освітлення нормують висоту підвішування світильників над підлогою, враховуючи вимоги обмежування осліплюючої дії.

Для світильника з лампами розжарювання без розсіювача нормами визначено найменше значення кута - 15°. Захисний кут впливає на економічну характеристику ККД світильника - чим більший захисний кут, тим менше ККД.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?