Аномалії скоротливої діяльності

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

82. В пологах постійно оцінюється:

1. скарги роділлі

2. стан серцево-судинної системи

3. активність родової діяльності і стан плода

4. характер виділень із піхви

* 5. все перелічене

83. Піхвове дослідження в пологах дозволяє визначити:

1. стан шийки матки і цілісність плодового міхура

2. динаміку розкриття шийки матки

3. характер передлеглої частини, особливості вставлення голівки

4. динаміку просування передлеглої частини по родовому каналу

5. особливості будови тазу

* 6. все перелічене

84. Розкриття шийки матки відбувається у результаті:

1. скорочення м’язів матки в ділянці дна

2. скорочення м’язів матки і ділянці нижнього сегменту

3. дистракції нижнього сегменту

4. ретракції м’язових волокон тіла матки

* 5. контракції, ретракції і дистракції м’язових волокон тіла матки, нижнього сегменту і шийки матки

85. Наприкінці вагітності у жінки, що народжує вперше в нормі шийка матки:

* 1. вкорочена

2. згладжена частково

3. згладжена повністю

4. збережена

86. Для незрілої шийки матки не характерно:

* 1. м’яка консистенція

2. відхилення її до крижів

3. довжина 2–2,5 см

4. закритий цервікальний канал

87. Для зрілої шийки матки не характерно:

1. довжина 1–1,5 см

2. м’яка консистенція

* 3. відхилення її до крижів

4. вільно проходимий цервікальний канал

88. Для зрілої шийки матки не характерно:

1. м’яка консистенція

2. розміщення шийки матки по провідній вісі тазу

* 3. цервікальний канал непрохідний для пальця досліджуючого

4. цервікальний канал вільно проходимий для 1 п/п

5. довжина шийки матки 1,5 см

89. Для зрілої шийки характерно:

1. розм’якшення на всьому протязі

2. розміщення її по провідній вісі тазу

3. прохідність цервікального каналу для 1-1,5 пальців

4. вкорочення шийки до 1-1,5 см

* 5. все перелічене

90. Для незрілої шийки матки не характерно:

1. щільна консистенція

* 2. роміщення шийки матки по провідній вісі тазу

3. шийка матки відхилена до крижів

4. цервікальний канал закритий

5. довжина шийки матки 2-3 см

91. Передвісники пологів включають:

* 1. опущення дна матки, виділення із піхви слизової пробки

2. регулярні переймоподібні болі внизу живота

3. відходження навколоплодових вод

4. розкриття шийки матки

92. Прелімінарний період пологів включає:

1. наявність нерегулярних безболісних скорочень матки та згладжування шийки матки і повільне

розкриття маткового вічка

* 2. наявність нерегулярних болісних скорочень матки та відсутність структурних змін шийки матки

93. Для фізіологічного прелімінарного періоду характерно:

1. згладжування і розкриття шийки матки

2. регулярна пологова діяльність

* 3. нерегулярна пологова діяльність

4. вилиття навколоплодових вод

5. формування і вклинення плодового міхура в шийку матки

94. Для патологічного прелімінарного періоду характерні перейми:

1. нерегулярні, слабкі, малоболючі

2. нерегулярні, слабкі, безболісні

3. регулярні, слабкі, болісні

4. нерегулярні, слабкі, болючі протягом 1–6 годин, є динаміка розкриття шийки матки

* 5. нерегулярні, болючі протягом більше 6-8 годин, відсутня динаміка розкриття шийки матки

95. Ефективність пологової діяльності об’єктивно оцінюється за:

1. частотою і тривалістю перейм

2. тривалістю пологів

* 3. динамікою розкриття шийки матки

4. станом плода

5. часом вилиття навколоплодових вод

96. Об’єктивні критерії ефективності пологової діяльності не включають:

1. характер перейм

2. динаміку розкриття маткового вічка

* 3. часу вилиття навколоплодових вод

4. просування плода по родовому каналу

97. Профілактика аномалій пологової діяльності включає все крім:

1. підготовку шийки матки до пологів

* 2. вскриття плодового міхура при незрілій шийці

3. вскриття плодового міхура при багатоводді

98. Короткі і слабкі регулярні перейми характерні для:

1. прелімінарного періоду

2. патологічного прелімінарного періоду

* 3. слабкості пологової діяльності

4. дискоординованої пологової діяльності

99. Сильні і тривалі з короткими проміжками перейми характерні для:

1. прелімінарного періоду

2. патологічного прелімінарного періоду

3. слабкості пологової діяльності

4. дискоординованої пологової діяльності

* 5. надмірно сильної пологової діяльності

100. Наявність різко болючих переймів з різними інтервалами в поєднанні з ригідною шийкою матки

характерно для пологової діяльності:

1. надмірної

* 2. дискоординованої

3. слабкої

101. Найбільш об’єктивний метод діагностики виду аномалії пологової діяльності:

1. пальпаторне визначення сили і тривалості перейм

2. піхвове дослідження

3. кардіомонітор не дослідження

* 4. багатоканальна гістерографія

5. УЗД

102. Дискоординована пологова діяльність характеризується:

1. негулярними переймами

2. переймами різної інтенсивності

3. болючими переймами

4. поганою динамікою в розкритті шийки матки

* 5. всім переліченим

103. Для первинної слабкості пологової діяльності характерно:

1. наявність регулярних перейм

2. болючі перейми

3. недостатнє просування передлеглої частини

* 4. недостатня динаміка розкриття шийки матки

5. запізніле вилиття навколоплодових вод

104. Для первиної слабкості пологової діяльності не характерно:

* 1. нерегулярні перейми

2. слабкі, короткі, регулярні перейми

3. повільне просування передлеглої частини по пологовому каналу

4. динаміка розкриття шийки матки менше 1 см в годину

105. Найбільш часте ускладнення в пологах при багатоплідній вагітності:

* 1. слабкість пологової діяльності

2. запізніле відходження навколоплодових вод

3. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

4. розрив матки

106. Найбільш загрозливе ускладнення в другому періоді пологів при багатоплідді:

1. слабкість пологової діяльності

2. дистрес плода

3. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

* 4. колізія близнюків

107. Групу ризику з розвитку аномалій пологової діяльності складають вагітні з:

1. обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом

2. багатоводдям і багатопліддям

3. великим плодом

4. вадами розвитку матки

* 5. всіма переліченими ускладненнями

108. При відсутності втоми у роділлі з первинною слабкістю пологової діяльності і цілим плодовим

міхуром необхідно:

1. ввести окситоцин

2. ввести ензапрост

3. виконати амніотомію

* 4. виконати амніотомію з наступним введенням уте­ротоніків

5. виконати операцію кесаревого розтину

109. Амніотомія показана при:

1. розкритті шийки матки не менше ніж на 5–6 см

2. гестозі і початку пологової діяльності

3. дискоординованій пологовій діяльності

4. неповному передлежанні плаценти в пологах

* 5. всіх перелічених умовах

110. Ускладнення в першому періоді пологів при вузькому тазі включають:

1. слабкість пологової діяльності

2. раннє вилиття навколоплодових вод

3. випадіння пуповини

4. дистрес плода

* 5. все перелічене

111. Ускладнення в другому періоді пологів при вузькому тазі включають:

1. вторинну слабкість пологової діяльності

2. розрив промежини

3. внутрішньочерепну пологову травму

4. клінічно вузький таз

* 5. все перелічене

112. Лікування первинної слабкості пологової діяльності включає:

1. внутрішньовенне крапельне введення утеротоніків

2. застосування спазмолітичних препаратів

3. медикаментозний сон в знеболення

* 4. все перелічене

113. Протипоказанням до пологостимуляції являється:

1. дистрес плода

2. передчасне відшарування нормально розташованої плаценти

3. неправильне положення плода

4. наявність рубця на матці

* 5. все перелічене

114. Передозування скорочуючих матку препаратів призводить до:

1. гіпертонусу матки

2. дистресу плода

3. розриву матки

4. передчасному відшаруванню нормально розміщеної плаценти

* 5. всіх перелічених ускладненнь

115. Лікування первинної слабкості пологової діяльності не включає:

1. внутрішньовенне введення утеротоніків

* 2. застосування бета-адреноміметиків

3. медикаментозний сон-відпочинок в пологах

4. гормональну терапію

116. Лікування первинної слабкості пологової діяльності в сучасних умовах не включає:

1. надання медикаментозного сну-відпочинку

2. амніотомію

3. введення окситоцину

* 4. створення гормонально-енергетичного фону

5. введення простагландинів

117. У випадку слабкості пологової діяльності в періоді вигнання при чисто сідничному передлежанні

родостимуляція повинна проводитися шляхом введення окситоцину:

* 1. внутрішньовенно крапельно

2. внутрішньом’язово

3. підшкірно

4. внутрішньовенно струйно

118. При лікуванні слабкості пологової діяльності утеротоніками в другому періоді пологів необхідно

виключити............. вузький таз:

* 1. клінічно

2. анатомічно

119. Стимуляція пологової діяльності протипоказана при:

1. невідповідності розмірів тазу розмірам голівки плода

2. наявності рубця на матці

3. неповному передлежанні плаценти

4. підозрі на передчасне відшарування плаценти

* 5. всіх перелічених умовах

120. Для створення в пологах глюкозо-вітаміно-гормонально-кальцієвого фону раніше використовували

все крім:

* 1. 5% розчин глюкози 500 мл з аскорбіновою кислотою 5% розчином 5 мл – внутрішньовенно

крапельно

2. 40% розчин глюкози 20 мл з аскорбіновою кислотою 5% розчином 5 мл – внутрішньовенно

струминно

3. 10% розчин хлористого кальцію 10 мл – внутрішньовенно струминно

4. вітаміни В6 і В1 внутрішньом’язово

5. сінестрол 20 тис. ОД внутрішньом’язово

121. Лікування вторинної слабкості пологової діяльності наприкінці періоду вигнання потребує:

1. медикаментозного сну-відпочинку

2. створення естрогено-глюкозо-кальцієво-вітамінного фону

* 3. введения окситоцину внутрішньовенно крапельно

4. введення метилергометрину

5. всіх перелічених методів

122. Лікарська тактика при вторинній слабкості пологової дільності і відсутності симптомів дистресу

плода в періоді вигнання залежить від:

1. розмірів голівки

2. характеру вставлення голівки

3. положення голівки в малому тазі

4. ефективності дії окситоцину

* 5. всього переліченого

123. При вторинній слабкості пологової діяльності, дистресі плода і голівки плода на тазовому дні лікар

повинен:

1. виконати операцію кесаревого розтину

2. накласти полосні акушерські щипці

* 3. накласти вихідні акушерські щипці

4. накласти вакуум-екстрактор

5. розпочати лікування дистресу плода

124. При дискоординованій пологовій діяльності не показано:

* 1. введення утеротоніків

2. застосування бета-адреноміметичних препаратів

3. медикаментозний сон в родах

4. кесаревий розтин

125. Лікування дискоординованої пологової діяльності не включає:

1. застосування седативних препаратів

2. застосування знеболюючих засобів

* 3. введення утеротоніків

4. введення спазмолітиків

5. перидуральної анестезії

126. При лікуванні надмірної пологової діяльності найбільш доцільно застосування:

1. спазмолітиків

2. знеболення

3. перидуральної анестезії

4. медикаментозного сну

* 5. бета-адреноміметиків

127. Причини дистресу плода в пологах:

1. аномалії пологової діяльності

2. переношена вагітність

3. прееклампсія

4. тазове передлежання плода

* 5. все перелічене

128. До основних причин хронічної гіпоксії плода під час вагітності не відноситься:

1. переношена вагітність

* 2. передчасне відшарування плаценти

3. декомпенсація кровообігу при вадах серця у матері

4. прееклампсія

5. гемолітична хвороба плода

Тема заняття: Вагітність і пологи при екстрагенітальних захворюваннях.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии