Глюкагон (антагоніст інсуліну)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 32Следующая ⇒

– бере участь в регуляції вуглеводного обміну;

– підвищує рівень глюкози в крові;

- сприяє розщепленню глікогену в печінці до глюкози.

3.Ліпокаїн

- сприяє утилізації жирів за рахунок стимуляції утворення ліпідів та окислення жирних

кислот в печінці.

Маса серця чоловіка становить в середньому 300 гр., жінки – 220 гр (1/200 загальної маси).

V. Камери серця. Клапани серця

Серце (cor, kardia) вертикальною перетинкою розділяється на дві половини, які не

сполучаються між собою – праву та ліву.

Кожна з половин горизонтальною перетинкою поділяється на дві камери – зверху передсердя (atrium ) - праве та ліве, знизу – шлуночки (ventriculi ) - правий та лівий.

Камери сполучаються між собою передсердно - шлуночковим (атріо-вентрикулярним) отвором, який прикривається: з права 3-хстулковим клапаном, зліва – 2-х стулковим клапаном або мітральним.

В гирлах аорти і легеневого стовбура знаходяться півмісяцеві клапани, які перешкоджають зворотному току крові із судин в шлуночки під час діастоли шлуночків.

VI. Будова стінки серця

1.Перикард - навколосерцева сумка - це замкнутий серозний мішок, який зовні вкриває серце.

Він складається з двох шарів.

а) Зовнішній фіброзний – переходить в зовнішню оболонку (адвентицію) магістральних судин

серця і утворює сполучнотканинні тяжі, якими перикард прикріплюється до внутрішньої

поверхні грудини.

б) Внутрішній серозний шар – в свою ділиться на два листки: -вісцеральний, або епікард,

-парієтальний (пристінковий), який щільно зрощений з внутрішньою поверхнею

зовнішнього фіброзного шару і вистилає його зсередини. Між листками утворюється

щілиноподібна перикардіальна порожнина з невеликою кількістю серозної рідини.

Вона може збільшуватися, у порожнину можуть проникати патогенні мікроорганізми.

Запалення перикарда називається перикардитом.

2.Середній шар – міокард.

Посмуговане м’язове волокно, скорочується не свавільно.

ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА:

1) Міокард передсердь - має 2 шари:

а) повздовжній – внутрішній;

б) циркулярний – зовнішній.

2) Міокард шлуночків - має 3 шари:

а) 2 повздовжніх – зовнішній і внутрішній,

б) 1 циркулярний - середній.

Вирости міокарда в шлуночках утворюють соскові м’язи.

М’язові волокна передсердь не переходять у м’язові волокна шлуночків, а розділяються

фіброзними кільцями.

М’язові волокна передсердь і шлуночків скорочуються неодночасно і поетапне.

3.Ендокард – він побудований з ендотеліального, підендотеліального та м’язово-еластичного

шарів. Його вирости утворюють стулкові та півмісяцеві клапани

VII. Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.

Збудливість - здатність тканини збуджуватися.

Провідність -здатність тканини проводити збудження.

Лабільність - здатність тканини збуджуватись певну кількість разів за одиницю часу.

Рефрактерність -здатність тканини не збуджуватись після збудження.

Скоротливість -здатність тканини змінювати свою довжину та ступень напруги.

Автоматизм - здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у

ньому самому. Автоматизм забезпечує специфічна м’язова тканина, що утворює

в серці провідну систему.

Провідна система серця складається з:

1.Синусно- передсердний вузол (Кіса-Флекса) – розміщується в стінці правого передсердя

біля отворів порожнистих вен. В ньому виникає збудження, яке передається на інші

вузли та пучки, завдяки чому цей вузол називається водієм серцевого ритму.

Тому скорочення серця в нормі завжди починається зі скорочення передсердь, за яким

наступає систола шлуночків, чим і забезпечується ритмічне скорочення всього серця.

2.Передсердно-шлуночковий вузол (Ашоф-Тавара) – знаходиться на межі між стінкою правого

передсердя і правого шлуночка.

3.Передсердно-шлуночковий пучок (пучок Гіса) – опускається від вузла вниз по

міжшлуночковій перетинці. Він розгалужується на праву і ліву ніжки, які в ділянці

верхівки серця переходять в сітку серцевих провідних міоцитів -

Волокна Пуркін’є.

VIII. ЕКГ

Діяльність серця можна дослідити спеціальним приладом електрокардіографом, який

спроможний записати електричні потенціали серця.

Електрокардіограма - з апис біопотенціалів серця за допомогою електрокардіографа

Для реєстрації ЕКГ Ейнтховен – 1903 р. запропонував три стандартних відведення:

1. Права рука – ліва рука.

2. Права рука – ліва нога.

3. Ліва рука – ліва нога.

При цьому утворюється майже рівнобічний трикутник, у центрі якого розташоване серце.

На електрокардіограмі розрізняють 5 зубців, які позначаються латинськими буквами

P, Q, R, S, T.

Кожний зубець характеризує електричну активність різних відділів серця.

Зубець P – являє собою алгебраїчну суму потенціалів передсердь.

Зубець T – відображає процес реполяризації шлуночків, висота цього

зубця характеризує стан обмінних процесів, які відбуваються в м’язі

серця.

Комплекс зубців QRS – відображає швидкість розповсюдження збудження в м’язах шлуночків. Тривалість цього комплексу – 0,06-0,1с.

Нині широкого розповсюдження одержала

ангіокардіографія - рентгенографія серця та магістральних судин живої людини після введення в

них контрастної речовини. Цей метод дозволяє об’єктивно оцінювати стан клапанного

апарату, наявність уроджених та набутих вад, побачити окремі камери серця, сосочкові

м’язи, тощо.

Цікавою є рентгенозйомка живого серця в процесі кровообігу.

За допомогою коронарографії можна вивчити прижиттєві стани вінцевого кола серця та їх

анастомози.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров