Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енерготехнічного обладнання

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Затрати праці на обслуговування і ремонт енерготехнічного обладнання визначають за річним числом умовних технічних обслуговувань, поточних ремонтів, затрат на монтаж і налагодження електрообладнання, що виконується енерготехнічною службою. Системою ППРЕс.-г. установлено періодичність технічного обслуговування і ремонту усіх видів устаткування, застосовуваних у сільському господарстві. Для кожного типу обладнання визначають ремонтний період залежно від місця встановлення, тривалості роботи на добу та умов експлуатації. Умови експлуатації усередині помешкання характеризуються категорією помешкання: сухі, вологі, сирі, особливо сирі з хімічно активним середовищем, пожежо- і вибухонебезпечні.

Розрахунки річних затрат праці зручно вести у таблиці.

Кількість профілактичних заходів на одиницю електрообладнання за рік визначають поділом 12 (місяців) на відповідний норматив ремонтного періоду із врахуванням коефіцієнта сезонності і змінності. Кількість річних профілактичних заходів (N) визначають за формулою

12 К_с

N=-----------, (2)

Т i К_зм

К_зм - коефіцієнт, який враховує час використання електродвигунів; при використанні електродвигунів до 8 годин на добу К_зм = 1,7; понад 16 годин на добу – К_зм = 0,75.

Коефіцієнт сезонності визначають поділом кількості місяців роботи обладнання за рік (М) на 12

М

Кс = --------. (3)

Для електродвигунів маємо

М К_с

N = ----------, (4)

Т К_зм

для решти обладнання

М

N = -------. (5)

Т

З додатку 2 знаходимо періодичність здійснення ТО і ПР (Т).

Результати розрахунків заносимо відповідно в графи 8, 9, 10 таблиці розрахунку затрат праці.

Загальну кількість обслуговувань визначають добутком кількості одиниць електрообладнання на кількість профілактичних заходів.

Для кожного з видів енергетичного обладнання системою ППРЕс.г. передбачені типові обсяги робіт та затрати праці на їх виконання. Ці дані записуються в графи 14, 15, 16. Річні затрати праці по кожному з видів обслуговування визначають множенням кількості обслуговувань за рік на норматив праці і записують у графи 17, 18,19.

5 Розрахунок річної потреби в електроенергії господарства (об’єкта)

У сільськогосподарських підприємствах визначають потребу всього господарства в електроенергії з розподілом за галузями виробництва. Для деяких виробничих процесів і об’єктів норми витрат електроенергії невідомі, тому споживання електроенергії визначають за потужністю та часом його роботи на рік

А_д = , (6)

А_д – споживання електроенергії двигуном, кВт∙год;

Р – потужність електродвигунів, кВт;

К_з – коефіцієнт завантаження, (0,6…0,8);

Т – час роботи на рік, годин;

η – коефіцієнт корисної дії (0,85…0,9).

Час роботи машини на рік визначається за формулою

Т = Д_к* t, (7)

Д_к – кількість календарних днів;

t – час роботи на добу, год.

Витрати електроенергії для світильників А_св. визначаються за формулою

А_св = (Р_лр* n + Р_лл * n) * Т, (8)

де Р_лр – потужність лампи розжарювання (Р_лр = 0,1 кВт);

Р_лл – потужність люмінесцентної лампи (Р_лл = 0,08 кВт),

n – кількість ламп, шт.

Річні витрати електроенергії А_р визначають за формулою

А_р = А_д + А_св . (9)

6 Розрахунок і вибір штатної кількості працівників енергетичної служби господарства (визначення штатної кількості ЕТС та інженерно-технічних працівників)

Електротехнічна служба господарств покликана вирішувати питання експлуатації електрообладнання і впровадження електроенергії в сільськогосподарське виробництво.

Завдання служби експлуатації – впровадження в господарство і чітке виконання системи ППР, тобто своєчасне виконання планових технічних доглядів і поточних ремонтів, ведення відповідної технічної документації. А також усунення несправностей. Які виникають в процесі експлуатації електрообладнання.

Ці роботи виконують електромонтери-експлуатаційники. В групу експлуатації входять електромонтери-ремонтники.

Основна задача сільського електромонтера – забезпечення надійної роботи електрообладнання, а також безпеки персоналу, який обслуговує робочі машини і механізми.

Загальна кількість електромонтерів N у господарстві визначається за обсягом умовних одиниць електрообладнання за формулою

, (10)

Н – навантаження одного електромонтера, 100 у.о.;

Q – обсяг робіт в умовних одиницях.

Дійсний фонд робочого часу визначають за кількістю календарних, вихідних, святкових, відпускних та передсвяткових днів за рік.

Ф_д = (Д_к – Д_вх – Д_с – Д_в) * Т * К1 – Д_пс * Т_пс, (11)

Ф_д - дійсний фонд робочого часу, год.;

Д_к - календарні дні (Д_к = 365);

Д_вх – вихідні дні (Д_вх = 105);

Д_с – святкові дні (Д_с = 10);

Д_в – відпускні дні (Д_в = 24);

Т – тривалість робочого дня (Т = 8 год.);

К1 – коефіцієнт витрати робочого часу (К1 = 0,96);

Д_пс – передсвяткові дні (Д_пс = 5)

Т_пс – скорочення передсвяткових днів (Т_пс = 1 год.)

Кількість електромонтерів, що виконують оперативне (чергове) обслуговування, визначають за кількістю електродвигунів у господарстві, враховуючи віддаленість електрообладнання до пункту технічного обслуговування і ремонту (РТОРЕ).

На чергове обслуговування виділено часу З_ч

З_ч = t * n_дв , (12)

t – затрати часу на чергове обслуговування, год.;

n_дв – кількість електродвигунів, шт.

t = 0,258 * L + 1,8, (13)

де L – середня відстань до ПТОРЕ, км (за формулою 1)

У вільний від оперативного обслуговування час, монтери виконують ремонтні роботи, що визначають за формулою

З^І _{ч =} З^ІІ _ч - З _ч; (14)

де З^ІІ _ч - річний фонд робочого часу (З^ІІ_ч = 2086 год.);

З^І _ч – час на ремонтні роботи, год.

Якщо З¹ _ч < 0,5 * З^ІІ _ч, то черговий персонал не потрібний, а його роботу виконують працівники ремонтних майстерень.

Визначаємо коефіцієнт К, що враховує відстань від виробничих приміщень до ПТОРЕ

К = (0,017 * L + 1) * 1,05; (15)

Кількість електромонтерів, що виконують чергове обслуговування N_ч

N_ч = З_ч / Ф_д. (16)

Кількість електромонтерів, що виконують поточні та капітальні ремонти N_пр

N_{пр = , (17)}

де Т_пр – затрати праці на виконання планових поточних ремонтів електрообладнання, люд.-год.(записати затрати праці враховуючи всі об’єкти);

Т_кр - затрати праці на виконання планових капітальних ремонтів електрообладнання, люд.-год. (записати затрати праці враховуючи всі об’єкти).

Кількість монтерів, що виконують технічне обслуговування на закріплених дільницях N_то

N_{то = ,} (18)

Т_то – затрати праці на планові технічні обслуговування, люд.-год.(записати затрати праці враховуючи всі об’єкти).

Кількість монтерів, що виконують монтажні роботи N_мр

N_{мр = ,} (19)

З_м – кошторисна вартість монтажних робіт, що планується на рік, тис. гривень;

22 – норматив на одного електромонтера, тис. грн.

Додатково вводять посади техніків-електриків N_тр у кількості, що визначається за формулою

N_тр = ^-5 , (20)

де Q – обсяг робіт в умовних одиницях (з таблиці розрахунку умовних одиниць електрообладнання);

x –повний вихід електрообладнання з ладу,% (х = 3...5%);

А_р - витрати електроенергії на виробничі потреби, тис. кВт.·год.(за розрахунками річної потреби в електроенергії господарства).

Число інженерно-технічних працівників визначаємо за типовими штатними нормативами відповідно до розміру електрогосподарства в умовних одиницях та річних витрат електроенергії на виробничі потреби (таблиця 6)

Таблиця 6 - Штатні нормативи керівників електротехнічної служби господарства

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры