Змащування зубчастих, черв'ячних і ланцюгових передач

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Змащування зубчастих передач зменшує їх спрацювання, шум і вібрацію, запобігає зчепленню поверхонь, охолоджує деталі, пом'якшує удари. Через те, що у гвинтових і гіпоїдних передачах спостерігається значення бічне ковзання зубів, вони найбільш схильні до зчеплення (схоплювання контактуючих поверхонь).

Умови виникнення рідинного тертя найкращі у прямозубих колесах, менш сприятливі в косозубих і незадовільні в гвинтових і гіпоїдних. Тому гвинтовим і гіпоїдним передачам потрібне мастило з протизадирними присадками, або гіпоїдна олива.

Чим вищі допустимі навантаження зубчатої передачі, тим більшою повинна бути в'язкість оливи, для вибору якої користуються спеціальними таблицями і номограмами. На вибір сорту оливи впливає також захищеність передачі. В добре закритих і ущільнених конструкціях застосовують оливи з меншою в'язкістю.

Закриті зубчасті передачі при коловій швидкості не вищій 12...15 м/с, як правило, змащуються зануренням у рідке мастило. Рекомендовані значення кінематичної в’язкості мастил подані в табл. 2.

Кількість рідкого мастила вибирається з розрахунку 0,35...0,7 л на 1 кВт потужності, що передається.

У відкритих або недостатньо закритих передачах, наприклад, в металорізальному обладнанні, застосовують оливи індустріальні І-20А,І-30А чи І-40А. У великогабаритних зубчастих передачах при швидкостях менше 4м/с допускається застосування густих мастил.

Таблиця 2

Рекомендовані значення кінематичної в’язкості (сСт) олив для стальних коліс закритих зубчастих передач при температурі 50°С

В черв'ячних і гвинтових передачах можливості рідинного тертя обмежені. Вибір в'язкості олив для них здійснюють за табл. 3.

У ланцюгових передачах мащення зменшує тертя, величину зносу деталей і шум. Шум тим більше зменшується, чим більша в'язкість оливи. Характер роботи ланцюга такий, що змащувальна рідина недостатньо затримується в його ланках і її проникнення до поверхонь тертя обмежене. Таким умовам задовольняють індустріальні оливи І-20А, І-30А, І-45, Автол 10 тощо.

Таблиця 3

Кінематична в’язкість олив для черв’ячних передач

Густе мастило в ланцюгових передачах застосовують при швидкостях до 5 – 7 м/с. При температурі меншій 60°C застосовують солідоли або графітизоване густе мастило, а при більш високих температурах і за відсутності вологи – консталін. Для особливо важких умов роботи може виявитися ефективним дисульфід молібдену. Перед мащенням густе мастило попередньо нагрівають до 50 … 55°С і в нього занурюють ланцюг.

Раціональний вибір способу мащення і мастильних матеріалів суттєво підвищує довговічність і надійність ланцюгових передач, покращує тепловідведення, зменшує рівень шуму.

Для змащування напрямних верстатів і технологічного обладнання використовують в основному індустріальну оливу І-20А, І-30А, І-45А. Для підвищення зносостійкості можна використовувати незначні добавки в оливи колоїдного графіту. Для важконавантажених напрямних застосовують густі мастила, наприклад, солідол.

Для мащення металополімерних пар, в яких одна з деталей неметалева, можуть використовуватись мінеральні оливи, емульсії, мазі і вода. Ефективність дії мащення при різних режимах роботи визначається не тільки характеристика мастильної речовини, але і природою та властивостями неметалевої поверхні.

Для зменшення коефіцієнту тертя вузлів обладнання,відведення зайвого тепла застосовуються поточна i циркуляційна системи змащування.

В поточній системі змащувания (рис. 1) застовуються як рідкі, так i консистентні мастила, які використовуються однократно.

Рис.1. Поточна система змащувания

1 - мастильний шприц; 2 - маслянка; 3 - підшипникова кришка;

4 –підшипник; 5 – корпус обладнання

В циркуляційних системах змащування використовується рідке мастило, яке після відстою в піддоні картера вільної системи змащування (рис. 2), або після очищення фільтром і відстою в примусовій системі змащування (рис. 3) багатократно подається в вузол тертя.

Рис. 2. Вільна циркуляційна система змащування: 1 – вузол тертя, 2 – подавач мастила, 3 – картер

Для забезпечення ремонтних робітмастильними матеріалами необхідно скласти заявку на отримания мастила. Заявка складаеться на підставі розрахунку piчної потреби в мастильних матеріалах формула [1],які підбираються з урахуванням особливостей систем змащування обладнання.

Рис.3. Примусова циркуляційна система змащування

1 - піддон з мастилом; 2 - масляний фільтр; 3 - насос; 4 - маслопровід; 5 – вузол тертя; 6 - головна масляна магістраль.

1. Розрахунок річної потреби в мастилі:

, кг/рік [1]

де - річний фонд робочого часу одиниці обладнання, год;

- річна норма витрат мастила, кг/рік;

- кількість однакових (однотипових) одиниць обладнання, шт;

2000 - річна норма напрацювання одиницею обладнання, год.

2. Річний фонд робочого часу одиниці обладнання:

, год [2]

де 1,15 - коефіцієнт врахування роботи обладнання під час пуску, миття;

- річний плановий випуск продукції (переробки сировини), кг, м³, л;

- паспортна продуктивність машини, кг/год, м³/год, л/год;

-кількість однакових одиниць обладнання.

1. Річний фонд робочого часу одиниці обладнання:

, год [2]

год

де 1,15 - коефіцієнт врахування роботи обладнання під час пуску, миття;

- річний плановий випуск продукції (переробки сировини), кг, м³, л;

- паспортна продуктивність машини, кг/год, м³/год, л/год;

-кількість однакових одиниць обладнання.

2. Розрахунок річної потреби в мастилі:

, кг/рік [1]

кг/рік

де - річний фонд робочого часу одиниці обладнання, год;

- річна норма витрат мастила, кг/рік;

- кількість однакових (однотипових) одиниць обладнання, шт;

2000 - річна норма напрацювання одиницею обладнання, год.

Висновок: для роботи нашого обладнання згідно розрахунку нам потрібно на рік 0,72 кг мастила. Для забезпечення його роботи ми складаємо заявку на директора підприємства.

«Затверджую»

Директор заводу «Ленінського комсомолу»

______________Петренко В.І.

«___» лютого 2012 р.

ЗАЯВКА

на мастильні матеріали для експлуатації технологічного обладнання

Механік цеху № 4 ___________________(_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров