Тема 7. Законність та відповідальність у державному управлінні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Ключові слова і терміни: законність, дисципліна, юридична відповідальність, дисциплінарна відповідальність, адміністративна відповідальність, матеріальна відповідальність,

Питання для самостійної роботи

1. Види соціальної відповідальності: політична, юридична та моральна.

2. Види політичної відповідальності: колективна та індивідуальна.

3. Види юридичної відповідальності.

4. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до державного службовця.

5. Відповідальність за службові злочини, передбачені Кримінальним законність в державному управлінні, дисципліна і відповідальність, відповідальність державних службовців.

Методичні вказівки до теми

Законність – це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.

Законність характеризується поєднанням двох ознак:

зовнішньої (формальної) – обов’язком виконувати розпорядження законів і підзаконних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об’єднаннями;

внутрішньої (сутнісної) – наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.

Законність – явище багатоаспектне і може виступати як принцип, метод, режим. Законність є принципом діяльності державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише демократичним державам, оскільки він є антиподом сваволі і беззаконня, припускає пов’язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках і в ім’я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійснюється виключно правовими засобами.

У широкому розумінні законність – це режим суспільно-політичного життя, створюваний:

– державою, яка встановлює порядок видання (зміни, скасування) законів і підзаконних нормативно-правових актів, забезпечує їх відповідність потребам суспільного поступу;

– всіма суб’єктами права (державними органами, посадовими особами, громадськими організаціями, комерційними організаціями, громадянами) у результаті однозначного розуміння і неухильного здійснення ними розпоряджень законів і підзаконних актів.

При режимі законності створюється правова атмосфера дe панують ідеї права, гуманізму, справедливості, свободи і відповідальності; особа захищена від сваволі влади, суспільство – від анархії, хаосу, безладдя і насильства.

Принципи законності – це відправні засади, незаперечні засадничі вимоги, які лежать в основі формування норм права ставляться до поведінки учасників правових відносин. Принципи законності розкривають її сутність як режиму суспільно-політичного життя в демократичній правовій державі.

Вимоги законності відображають її спрямованість, обумовлену змістом норм права.

Вимоги законності в правотворчості:

1) забезпечення відповідності змісту закону потребам життя;

2) забезпечення верховенства закону щодо інших правових актів, тобто додержання субординації в нормативних актах;

3) забезпечення своєчасного створення закону і його скасування з додержанням певної процедури;

4)забезпечення стабільності правових актів, більш тривалого строку їх чинності, за винятком тих, які видаються на певні строки;

5) видання правових актів у тій формі, яка передбачена законом, з усіма необхідними для цього реквізитами.

Вимоги законності у сфері реалізації права:

1) наявність спеціальних і юридичних механізмів, які забезпечують реалізацію права;

2) гарантоване якісне застосування права з урахуванням усіх обставин;

3) правильне тлумачення правових норм;

4) стабільність судової практики та ін.

Гарантії законності – це умови суспільного життя і заходи, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.

Гарантії законності можна поділити на:

– загальносоціальні; – спеціально-соціальні; – юридичні та організаційні.

Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності законодавчих, виконавчих, правоохоронних і судових органів влади, спрямованої на запобігання правопорушенням та їх припинення.

Діяльність законодавчих органів спрямована на видання якісних нормативно-правових актів, якими встановлюється юридична відповідальність за вчинення протиправних дій.

Юридичні гарантії законності за найближчими цілями такі:

1) превентивні (запобіжні) – полягають в запобіганні правопорушенням: відвернення порушень адміністрацією трудових прав громадян, недопущення незаконного звільнення;

2) припиняючі (такі, що кладуть край) – спрямовані на припинення виявлених правопорушень: затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;

3) відновлюючі – виражаються в усуненні або відшкодуванні негативних наслідків правопорушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна із чужого незаконного володіння;

4) каральні, або штрафні, – спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників: покарання особи, винної у вчиненні правопорушення.

Юридичні гарантії законності за суб’єктами застосування можуть бути такими:

– парламентські; – президентські; – судові; – прокурорські; – адміністративні (управлінські); – контрольні; – муніципальні (місцеві).

Громадський порядок – це стан (режим) упорядкованості соціальними нормами (нормами права, моралі, корпоративними

Правопорядок – це законність у дії, якщо поведінка суб’єктів є правомірною. В ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Дисципліна пов’язана з діяльністю (поведінкою) особи. В ній і відбиваються:

1) вимоги суспільства до індивідів і колективів;

2) соціальна оцінка поведінки людини з погляду її відповідності інтересам суспільства, законності, правовій культурі.

Юридична відповідальність – це різновид соціальної відповідальності.

Юридична відповідальність – це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) за знання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її.

Слід розрізняти підстави притягнення до юридичної відповідальності і підстави настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопорушення.

Підстави настання юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність повинною.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:

1) факт здійснення соціально небезпечної поведінки (правопорушення) – фактична підстава;

2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається визначення складу правопорушення) – нормативна підстава;

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права;

4) наявність правозастосовного акта – рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) – процесуальна підстава.

Види дисципліни:

• державна – виконання державними службовцями вимог, що ставляться державою;

• трудова – обов’язкове додержання учасниками трудового процесу встановленого розпорядку;

• військова – додержання військовослужбовцями правил, встановлених законами, військовими статутами, наказами;

• договірна – додержання суб’єктами права договірних зобов’язань;

• фінансова – додержання суб’єктами права бюджетних, податкових та інших фінансових розпоряджень;

• технологічна – додержання технологічних розпоряджень у процесі виробничої діяльності та ін.

Однак між законністю і дисципліною є відмінності у змісті та місці в системі правового регулювання.

З погляду права законність є основою дисципліни, але дисципліна – не тільки правове, а й соціальне явище.

Дисципліна і законність мають різні результати дії. Результат законності – правопорядок. Результат дисципліни – громадський порядок.

Для підвищення ефективності дисципліни важливими є:

• застосування заходів заохочення з метою розвитку спонукальних факторів (оголошення подяки, видача премії, нагородження цінним подарунком, почесною грамотою, подання до нагородження орденами і медалями, званнями, матеріальна винагорода);

• накладення заходів юридичної відповідальності (звільнення, депреміювання, пониження на посаді та ін.).

Слід визнати, що дисципліна залежить не стільки від сили примусу або виховного впливу переконанням, скільки від раціональної системи господарювання і управління, стилю керівництва, орієнтованого на особу, яка реалізує себе в процесі праці.

Питання для самоконтролю

1. Що таке законність та відповідальність в державному управлінні.

2. Назвіть ознаки забезпечення законності державного управління.

3. Яка передумова забезпечення законності і правопорядку в державному управлінні?

4. Контрольні механізми, дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності.

Література: основна [1, 3, 5, 6, 24, 37];

додаткова [29, 31, 32, 39, 43].

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология