Прогнозування соціально-економічних процесів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

1. Прогнозування це –

- науково-обґрунтоване передбачення найбільш імовірного стану, тенденцій та особливостей розвитку керованого об'єкту в перспективному періоді на основі виявлення і правильної оцінки стійких зв'язків та залежностей між минулим, теперішнім та майбутнім.

- наукове передбачення на рівні загальнотеоретичних висловлень, це - імовірнісне твердження.

- процес, технологія розробки прогнозу, наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події.

- процес розробки прогнозів розвитку соціальної сфери й економіки, заснований на використанні адекватних наукових методів, методах передбачення явищ і економічної прогностики.

2. Під прогнозом розуміють –

- науково-обґрунтоване передбачення можливих станів об'єкту у майбутньому, альтернативних шляхів та строків їх досягнення.

- наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події

- вивчення закономірностей розвитку об'єктів будь-якої природи

- якісну характеристику досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки

3. Процес розроблення прогнозів називають

- прогнозуванням

- прогностуванням

- плануванням

- формуванням гіпотези

4. Прогностика – це

- наукова дисципліна, що покликана вивчати закономірності і способи розроблення прогнозів розвитку об'єктів будь-якої природи, і її складова частина — економічна прогностика

- наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки

- наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події

- наукове передбачення на рівні загальнотеоретичних висловлень, це - імовірнісне твердження

5. Прогнозування соціально-економічних процесів — це

- наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики

- наукова дисципліна, що покликана вивчати закономірності і способи розроблення прогнозів розвитку об'єктів будь-якої природи

- наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціальних явищ

- науково-обґрунтоване передбачення найбільш імовірного стану, тенденцій та особливостей розвитку керованого об'єкту в перспективному

6. Об'єктом соціально-економічного прогнозування є

- сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання

- пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів

- органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації

- окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів

7. Предметом соціально-економічного прогнозування є

- пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів

- сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання

- органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації

- окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів

8. Суб’єктами прогнозування соціально-економічного розвитку є

- органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації, а також окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів

- пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів

- сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання

- процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів

9. Економічні (природні) процеси — це

- процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів, або інтелектуальних продуктів — інформаційних та інноваційних процесів

- процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або придбання та споживання створених продуктів.

- процеси, які формують сферу соціальної економіки, що охоплює соціальні технології та пов’язані із ними політичні й організаційні процеси

- процеси між людиною та природою будь-якого характеру

10. Соціальні (суспільні) процеси — це

- процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або придбання та споживання створених продуктів.

- соціальні технології, а також політичні й організаційні процеси

- процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів

- процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення інтелектуальних продуктів

11. Прогнозування зачіпає

- дескриптивну та прескриптивну форму конкретизації

- теоретичну та практичну форму конкретизації

- динамічну та статичну форму конкретизації

- детерміновану та стохастичну форму конкретизації

12. Відповідно до форм конкретизації прогнозування розрізняють наступні аспекти:

- теоретико-дослідницький та управлінський

- теоретичний та практичний

- організаторський та експериментальний

- адміністративний та дослідницький

13. Які форми передбачення розрізняють залежно від ступеня конкретизації і характеру впливу на хід процесів, що досліджуються:

+ гіпотезу, прогноз і план

- гіпотезу, план і програму

- ідею, припущення і план

- гіпотезу, прогностику і прогноз

14. Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні –

- загальної теорії

- конкретно-прикладної теорії

15. Побудова гіпотези здійснюється на основі

- теоретичних міркувань та закономірностей, а також відкритих на їх основі причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта

- прогнозу розвитку об'єкта

- планової траєкторії розвитку об'єкта

- кількісних характеристиках причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта

16. На рівні гіпотези формується

- якісна характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки

- характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає визначенні закономірності їх поведінки

- кількісна характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки

- характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає закономірності їх поведінки та має конкретний та індикативний характер

17. Прогноз порівняно з гіпотезою є

- більш визначеним, спирається не лише на якісні, але і на кількісні параметри, що дозволяє характеризувати стан об'єкта в майбутньому в кількісних показниках

- менш визначеним, спирається лише на якісні параметри, що дозволяє характеризувати стан об'єкта в майбутньому в якісних показниках

- визначеним, адресним, обов'язковим, конкретним та індикативним,

- носить обов'язковий характер

18. Прогноз виражає передбачення на рівні

- конкретно-прикладної теорії

- загальної теорії

19. План є

- визначеним, адресним, обов'язковим, конкретним та індикативним,

носить обов'язковий характер

- спирається не лише на якісні, але і на кількісні параметри

- спирається лише на якісні параметри

- кількісною характеристикою причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта

20. Метою соціально-економічного прогнозування є

- створення наукових передумов необхідних для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади держави, а також органами місцевого самоврядування

- базовий аналіз тенденцій зміни соціально-економічних процесів, визначення варіанту розвитку соціально-економічних процесів

- оцінювання результатів рішень, які були прийняті

- вибір напрямків розвитку у науково-технічній сфері

21. Завдання соціально-економічного прогнозування полягає у,

- з одного боку – визначенні перспективи найближчого або віддаленішого майбутнього в області, що досліджується, а з іншого — у сприянні оптимізації поточного та перспективного планування і регулювання економічного та соціального розвитку об’єкта, що має ґрунтуватися на пропонованому прогнозі

- базовому аналізі тенденцій зміни соціально-економічних процесів, визначення варіанту розвитку соціально-економічних процесів

- пізнанні можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів

- передбаченні можливих станів об'єкту у майбутньому, альтернативних шляхів та строків їх досягнення

22. Відповідно до функціонального критерію типології всі прогнози поділяються

- на пошукові та цільові

- гіпотетичні та реалістичні

- теоретичні та прикладні

- динамічні та статичні

23. За допомогою пошукового прогнозу

- визначаються можливі стани об'єкту в майбутньому, він дає відповідь на питання як розвиватиметься досліджуваний об'єкт при умові збереження існуючих тенденцій

- визначається єдиний можливий стан об'єкту в майбутньому

- визначаються строки досягнення можливих майбутніх станів об'єкта прогнозування, які визнано за мету

- визначається мета розвитку об'єкта прогнозування

24. Нормативний (цільовий0 прогноз дозволяє досліднику

- визначитись зі шляхами досягнення бажаної мети. Його завданням є визначення шляхів та строків досягнення можливих майбутніх станів об'єкта прогнозування, які визнано за мету

- визначити можливі стани об'єкту в майбутньому

- визначити єдиний можливий стан об'єкту в майбутньому

- визначити мету розвитку об'єкта прогнозування

25. Відповідно до періоду випередження або часовим горизонтом прогнозу (періодом на який складають прогноз)— розрізняють

- оперативніі, короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози

- короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози

- короткострокові, середньострокові, довгострокові

- програмні, короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози

26. Оперативні прогнози здійснюються

- на перспективу, протягом якої не очікується суттєвих кількісних та якісних змін у розвитку досліджуваного об'єкту чи явища, на термін до одного місяця

- період від одного місяця до одного року

- на період від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років

- на період до п'яти років

27. Короткострокове прогнозування припускає можливість зміни лише кількісних характеристик у розвитку об'єкта та здійснюється на період

- від одного місяця до одного року

- від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років

- до п'яти років

- до одного місяця

28. Середньострокові прогнози соціально-економічних процесів складаються на період

- до п'яти років

- від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років

- від одного місяця до одного року

- понад двадцять років

29. Довгострокові прогнози розраховуються на період

- від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років

- до п'яти років

- понад двадцять років

- до одного місяця

30. Часовий горизонт далекоглядних соціально-економічних прогнозів сягає понад двадцять років.

- понад двадцять років

- до п'яти років

- від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років

- від одного місяця до одного року

31. Відповідно до ступеня детермінованості можна виділити

- детерміновані, стохастичні та змішані об'єкти прогнозування

- динамічні, статичні та скінченні об'єкти прогнозування

- детерміновані, невизначенні та скінченні об'єкти прогнозування

- дискретні, не детерміновані та змішані об'єкти прогнозування

32. За характером розвитку в часі розрізняють наступні об'єкти прогнозування

- дискретні (перервні), аперіодичні та циклічні

- динамічні та скінченні

- статичні та циклічні

- періодичні та аперіодичні

33. Основними джерелами інформації при прогнозуванні виступають:

- набутий досвід, екстраполяція існуючих тенденцій, економіко-математичні моделі

- інтуїція, аналогія

- загальна теорія

- телебачення, газети

34. Які взаємодоповнюючі способи прогнозування соціально-економічних процесів та явищ можна виділити?

- експертний, екстраполяції даних та моделювання

- інтуїтивний, метод аналогії

- адаптивних очікувань

- раціональних очікувань

35. Експертний спосіб прогнозування ґрунтується на використанні

- професійного досвіду, знань та інтуїції висококваліфікованих експертів

- математичних підходів до аналізу залежностей розвитку об’єкту

- перенесення закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє

- експериментальних дослідженнях

36. При екстраполяції даних характерним є

- перенесення закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє

- експериментальні дослідження

- використання знань та інтуїції висококваліфікованих експертів

- застосування математичного моделювання залежностей розвитку об’єкту

37. Моделювання соціально-економічних процесів та явищ полягає у

- дослідженні їх пошукових та нормативних моделей з врахуванням очікуваних або визначених змін у майбутньому

- проведенні експериментальних досліджень

- перенесенні закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє

- побудові та дослідженні фізичної моделі об’єкта прогнозування

38. Економіко-математичні моделі поділяють на

- стохастичні і детерміновані, статичні і динамічні, лінійні і нелінійні

- дискретні та невизначенні, генетичні та блокові

39. Принцип системності дозволяє

- поєднати різні методи прогнозування розвитку явищ та процесів різноманітної природи на одній методологічній основі

- виявити та оцінити стійкі тенденції і взаємозалежності у розвитку народного господарства

- дослідити розвиток народного господарства і його окремих елементів по різним траєкторіям

- всестороннє врахувати економічні та інші закони суспільного розвитку

40. Згідно з принципом системності прогнозування його об'єкт потрібно розглядати

- у системі взаємопов'язаних характеристик об'єкту і прогнозного фону відповідно до цілей і задач дослідження

- відокремлено від прогнозного фону

- на всіх можливих траєкторіях розвитку

- враховуючи достатню інформаційну базу

41. Принцип адекватності (відповідності) об'єктивним закономірностям характеризує

- процес виявлення та оцінки стійких тенденцій і взаємозалежностей у розвитку народного господарства,

- створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів

- використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів

- перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє

42. Принцип варіантності (альтернативності) прогнозування пов'язаний

- з можливістю розвитку народного господарства і його окремих елементів по різним траєкторіям

- усестороннім врахуванням економічних та інших законів суспільного розвитку

- з різними співвідношеннями у відповідній економіко-математичній моделі

- з використанням широкої інформаційної бази

43. Суть принципу наукової обґрунтованості розкривається

- при всесторонньому глибокому дослідженні прикладних розробок прогнозів

- при використанні знань та досвіду висококваліфікованих експертів

- при перенесенні тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє

- при виявленні та оцінці стійких тенденцій і взаємозалежностй у розвитку народного господарства

44. Принцип прозорості забезпечує досліднику

- достатню та достовірну інформаційну базу

- створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів

- використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів

- перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє

45. Принцип ціленаправленості відображає

- постановку точно визначеної мети і формулювання шляхів досягнення мети відбиває принципом ціле направленості

- створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів

- використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів

- перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє

46. Принцип єдності політики та економіки зазначає, що

- формування економічних прогнозів всіх рівнів повинно відбуватись з врахуванням сукупності інтересів всіх суб'єктів господарювання держави і, передусім, загальнодержавних

- необхідним є усестороннє врахування економічних та інших законів суспільного розвитку

- потрібно поєднувати різні методи прогнозування розвитку явищ та процесів різноманітної природи на одній методологічній основі

- слід досліджувати розвиток народного по різним траєкторіям

47. До основних функцій прогнозування розвитку соціально-економічних процесів відносять:

• науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів та тенденцій;

• дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних процесів у розвитку народного господарства у конкретних умовах та визначеному періоді;

• оцінка об'єкту прогнозування;

• виявлення альтернативних варіантів соціального та економічного розвитку об'єкту;

• оцінка наслідків управлінських рішень;

• накопичення наукового матеріалу необхідного для подальшого прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

48. Науковий аналіз економічних, соціальних, технологічних процесів та тенденцій здійснюється у етапи —

- ретроспекції, діагнозі, проспекції

- дослідження, аналіз, прогнозування

- вивчення, моделювання, планування

- агрегування, дезагрегування

49. Ретроспекція — це етап прогнозування на якому

- проводиться дослідження історії розвитку об'єкту прогнозування з метою отримання його систематизованого опису

- відбувається дослідження систематизованого опису об'єкту з метою виявлення тенденції його розвитку

- обираються методи і моделі прогнозування

- здійснюється підбір експертів

50. Етап прогнозування на якому відбувається дослідження об'єкту та обираються методи і моделі прогнозування називають

- діагнозом

- ретроспекцією

- проспекцією

- прогностикою

51. На етапі проспекції

- розробляються прогнози розвитку об'єкта в майбутньому

- обираються методи і моделі прогнозування

- здійснюється підбір експертів

- проводиться дослідження історії розвитку об'єкту

52. Скільки методів прогнозування відомо

- Більше 150

- 4

- Не більше 10

- 1

53. Сукупність прийомів та способів мислення, що дозволяють виробити судження з визначеним рівнем достовірності щодо розвитку об’єкта в минулому називають

- методами прогнозування

- завданнями прогнозування

- функціями прогнозування

- видами прогнозування

54. Спеціальні методи прогнозування соціально-економічних процесів можна прокласифікувати відповідно до наступних ознак

- ступеня формалізації, загального принципу дії, способу отримання прогнозної інформації

- періоду прогнозування, ступення визначеності, мети прогнозування

55. Відповідно до ступеня формалізації методи прогнозування поділяють на

+ інтуїтивні та формалізовані

- екстраполяції та моделювання

- теоретичні та практичні

- передбачення та планування

56. До формалізованих методів відносять

- методи екстраполяції та моделювання

- колективні експертні оцінки

- аналітичний метод

- метод «синектика»

57. Інтуїтивні методи прогнозування використовують, коли співвідношення величини горизонту прогнозування та ретроспективного періоду

- не менше за одиницю, τ ≥1

- не більше за одиницю, τ ≤1

- рівне одиниці, τ =1

- рівне нулю, τ =0

58. Методи експертних оцінок поділяють на

- колективні та індивідуальні експертні оцінки

- групові та особисті експертні оцінки

- прогнозної екстраполяції та побудови сценаріїв

- колективної генерації ідей та синоптичні

59. До індивідуальних експертних оцінок відносять

- метод інтерв’ю, метод написання сценаріїв, аналітичний метод

- метод комісій, мозкова атака

- метод комісій, метод Дельфі

- метод керованої генерації ідей, метод «синектика»

60. До колективних експертних оцінок відносять

- мозковий штурм, метод Дельфі, метод «синектика»

- метод інтерв’ю, метод написання сценаріїв

- аналітичний метод, метод плинних середніх

- екстраполяція трендів, авто регресійні моделі

61. При формуванні експертної групи необхідно

- визначити число членів експертної групи та оцінити компетентність експертів

- обговорити проблему за круглим столом

- сформувати базу експертів

- визначити бюджет експертного оцінювання

62. Ступінь придатності спеціаліста до експертизи визначається по

- коефіцієнту компетентності

- коефіцієнту напруженості

- коефіцієнту інформованості

- коефіцієнту кваліфікованості

63. Величина коефіцієнта компетентності експерта може коливатися в межах

- від 0 до 10 балів

- від 5 до 10 балів

- від 0 до 100 балів

- від 0 до 12 балів

64. Метод мозкового штурму полягає у

- обговоренні поставленої проблеми за круглим столом

- поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин

- мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях

- анкетному опитуванні експертів

65. Сутність методу морфологічного аналізу полягає у

- поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин

- обговоренні поставленої проблеми за круглим столом

- мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях

- анкетному опитуванні експертів

66. Метод «синектика» базується на

- мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях

- обговоренні поставленої проблеми за круглим столом

- поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин

- анкетному опитуванні експертів

67. У скільки етапів передбачається проведення опитування методом Дельфі?

- 4

- 12

- 54

- 1

68. Питання анкети, що містить варіанти відповідей на нього, називають

- закритими

- відкритими

- загальними

- спеціальними

69. Питання анкети, що не містить в собі варіанти відповідей на нього, називають

- відкритими

- закритими

- загальними

- спеціальними

70. Які методи використовують для перевірки гіпотези про існування тенденції у динамічному ряді?

- метод перевірки різниці середніх значень ряду та метод Фостера –Стюарта

- методи ланцюгових підстановок

- матричний метод

- методи системного аналізу

71. Для оцінки істотності відмінності між середніми значеннями динамічних рядів використовують

- t-критерій Стьюдента

- критерій Фостера-Стюарта

- критерій Фішера

- критерій Снедекора

72. Який метод перевірки гіпотези про існування тенденції у динамічному ряді є більш чутливим до невеликих рядів?

- метод Фостера –Стюарта

- метод перевірки різниці середніх значень ряду

- вони однаково чутливі

73. В процесі ідентифікації кривих використовують поняття

- скінченні та розділенні різниці

- дельти

- диференціали

- співвідношення рівнів ряду

74. За допомогою лінійної функції описуються

- рівномірні процеси

- прискорене зростання

- прискорене спадання

- спочатку повільне спадання, а потім прискорене зростання

75. Розпізнати квадратичну функцію можна за допомогою скінчених різниць

- другого порядку

- першого порядку

- другого порядку

- логарифмів рівнів ряду

- третього порядку

76. При обернено-пропорційній залежності повинні бути сталими

- Δ 1/ x

- скінченні різниці другого порядку

- різниці логарифмів рівнів ряду

- скінченні різниці третього порядку

77. Логістична функція має вигляд

- .

-

-

-

78. До найбільш поширених кривих в практиці прогнозування відносять функції

- квадратичну, модифіковану експоненту, логістичну, гомперця

- логарифмічну, синусоїдальну, Лагранжа

79. Залежно від збільшення ступеня визначеності економічні категорії "план", "гіпотеза", "прогноз" слід розставити таким чином

- гіпотеза, прогноз, план

- прогноз, гіпотеза, план

- план, гіпотеза, прогноз

- план, прогноз, гіпотеза

80. Матричні економічні моделі використовуються для

- побудови балансу підприємства, регіонального міжгалузевого балансу, міжгалузевого балансу народного господарства

- планування реалізації проекту робіт

- аналізу територіальної організації господарства

- визначення ефективності розміщення підприємства

81. Модель міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції у випадку n галузей, кожна з яких виступає як виробник і як споживач, має такий вигляд:

- ,

-

-

-

82. Перший розділ міжгалузевого балансу характеризує

- міжгалузеві матеріальні потоки, тобто міжгалузевий розподіл засобів виробництва

- галузеву структуру кінцевої продукції

- оцінку впливу зовнішніх і внутрішніх факторів

- коефіцієнти прямих матеріальних затрат

83. У другому розділі міжгалузевого балансу подано

- галузеву структуру кінцевої продукції, яка виходить із сфери виробництва у сферу споживання і нагромадження

- міжгалузеві матеріальні потоки, тобто міжгалузевий розподіл засобів виробництва

- коефіцієнти повних матеріальних затрат

- ринкову вартість продукції, створеної резидентами країни за певний проміжок часу

84. До методів згладжування динамічних рядів належать

- метод плинної середньої

- метод Хольта

- метод Вінтерса

- метод Кобба – Дугласа

85. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

86. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

87. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

88. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

89. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

90. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

91. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

92. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

93. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

- оберненою функцією

94. Динамічний ряд

можна описати

- квадратичною функцією

- модифікованою експонентою

- логістичною функцією

оберненою функцією

95. Перевірку існування тенденції динамічного ряду обчислюючи та здійснюють

+ при використанні методу Фостера-Стюарта

- при використанні методу перевірки різниць середніх рівнів ряду

- таких обчислень не проводять

96. Значення - критерія Стьюдента обчислюють за формулою:

, де

- при використанні методу Фостера-Стюарта

+ при використанні методу перевірки різниць середніх рівнів ряду

- таких обчислень не проводять

! 34 Нелінійне програмування ЗАДАЧІ ЗОРЯНА

№801,0,34,1,1,180

Метод множників Лагранжа застосовується для розв’язування

-задачі управління запасами

-задачі параметричного програмування

+задачі нелінійного програмування

-задачі стохастичного програмування

№802,0,34,1,1,180

Якщо задача нелінійного програмування має n основних обмежень і розглядається у m мірному просторі, то при застосуванні до неї методу Лагранжа множників Лагранжа буде налічуватись

- n-1

+ n

- n+1

- n + m

№803,0,34,1,1,180

Якщо задача нелінійного програмування має m основних обмежень і розглядається у n мірному просторі, то кількість рівнянь системи для пошуку стаціонарних точок, отриманої за методом Лагранжа, становитиме

- n+m-1

- n+m+1

+ m+n

- 2m

№804,0,34,1,1,180

Функція Лагранжа для розв’язку задачі нелінійного програмування має вигляд

-

+

-

-

№805,0,34,1,1,180

Метод множників Лагранжа дає можливість

-знайти оптимальний план задачі нелінійного програмування

+знайти стаціонарні точки задачі нелінійного програмування

-знайти значення мінора Гесіана

-знайти точки неперервності

№806,0,34,1,1,180

Матриця-гесіан використовується

-для дослідження оцінки можливих напрямків розв’язку задачі нелінійного програмування

-для оцінки точки максимуму задачі нелінійного програмування

-для оцінки точки мінімуму задачі нелінійного програмування

+для оцінки стаціонарних точок задачі нелінійного програмування

№807,0,34,1,1,180

Матриця Гессе може бути

-додатньо визначена

-від’ємно визначена

-невизначена

+всі відповіді правильні

№808,1,34,1,1,180

Розв’язування задачі нелінійного програмування без обмежень градієнтним методом закінчується, якщо (де - допустиме відхилення значень цільової функції в сусідніх точках):

+градієнт цільової функції рівний нулю в точці

-

-

- правильної відповіді не наведено

№808,2,34,1,1,180

Задача нелінійного програмування , яка розв’язується градієнтним методом, розв’язана, якщо в точці (де - градієнт до функції мети в точці ; - допустиме відхилення значень цільової функції в сусідніх точках):

+

-

-

-

№808,3,34,1,1,180

Ознакою того, що задачу нелінійного програмування , яка розв’язується градієнтним методом, розв’язано, є виконання умови (де – градієнт до функції мети в точці ; – допустиме відхилення значень цільової функції в сусідніх точках):

-

-