Окресліть умови та причини виникнення конфліктів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Дайте характеристику типів мотиваційних теорій.

Тести.

1. Організація – це:

1) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

2) об’єднання людей, яке відбувається в плановому порядку;

3) люди, на яких здійснюється управлінський вплив з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

2. Неформальні організації – це:

1) ті, що діють у межах формальних або функціонують відокремлено від них, не маючи чітко визначеної спільної мети діяльності;

2) комерційні (виробничо-господарські) та некомерційні;

3) громадські, торговельні та господарські організації.

3. Організація – це:

1) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

2) об’єднання людей, яке відбувається в плановому порядку;

3) люди, на яких здійснюється управлінський вплив з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

4. Управління – це:

1) засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів для досягнення цілей організації;

2) цілеспрямований вплив на колективи людей для організації і координації їх діяльності;

3) процес вибору керівного впливу з числа можливих за критерієм ефективності на основі інформації про стан об’єкта і зовнішнього середовища.

5. Система – це:

1) комплекс взаємопов’язаних частин, об’єднаних для досягнення певної мети;

2) упорядкована послідовність елементів, кожний з яких володіє власною поведінкою;

3) сукупність взаємопов’язаних структурних елементів, які виконують різні за своїм характером або обсягом функції.

6. Суб’єкт управління – це:

1) взаємопов’язані частини або компоненти системи управління, в ролі яких можуть виступати елементи як матеріальної, так і концептуальної природи;

2) особа або група людей, які ставлять цілі перед об’єктом цправління, деталізують їх у формі завдань, доводять до виконавців і контролюють їх виконання;

3) особи або органи, які здійснюють наукове дослідження теоретичної проблеми, проектування нової системи, управління розвитком системи, її експлуатацію.

7. Менеджмент як вид діяльності керівництва організаціями охоплює:

1) фунції, які виконують структурні підрозділи і окремі працівники апарату управління в загальному механізмі системи управління;

2) організацію управління, спрямованого на досягнення прибутку (підприємницького доходу); організацію спільної праці людей; процеси прийняття рішень;

3) групи людей, діяльність яких свідомо спрямовується і координується для досягнення загальної мети.

8. Термін „наукове управління” вперше застосував:

1) А. Файоль;

2) Д. Мак-Грегор;

3) Ф. Тейлор.

9. Прихильники „школи наукового управління”:

1) вважали, що використовуючи спостереження, заміри, логіку та аналіз трудових процесів, можна удосконалити багато операцій ручної праці і досягти більш ефективної організації всього трудового процесу;

2) намагалися створити універсальні принципи управління;

3) будували концепції побудови управління організаціями шляхом підвищення ефективності використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці.

10. Причинами виникнення менеджменту були:

1) концентрація виробництва і управління, широкий розвиток ринкових відносин, розмежування функцій володіння і управління капіталом;

2) зростання продуктивності суспільної праці, виділення управлінської діяльності в самостійну сферу застосування людської праці, науково-технічна революція у виробництві;

3) регламентування управлінської праці, організаційно-структурні зміни у виробництві, поділ і кооперація праці в управлінні, кризові явища в економіці більшості країн.

11. Зовнішнє середовище організації поділяється на:

1) середовище прямої і непрямої дії;

2) економічне, технічне, соціальне, політичне, етичне середовище;

3) середовище мікро- та макрорівнів.

12. До складу чинників зовнішнього середовища непрямої дії відносять:

1) постачальників (матеріалів, капіталів. Трудових ресурсів), закони і державні органи споживачів, конкурентів;

2) технологію, стан економіки, соціальні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням;

3) розмір і структура потреб населення, рівень його доходів і нагромаджень, рівень цін, можливість одержування споживчого кредиту, політичну стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародну конкуренцію, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціально і культурні зміни в суспільстві.

13. Функціональний поділ праці в менеджменті – це:

1) спеціалізація працівників, відповідно до п’ятьох великих груп робітників: керівництво організацією; керівництво структурним підрозділом апарату управління; розробка варіантів рішень на основі інформації про здійснення робіт згідно з певною функцією; обробка інформації, яка надходить як від об’єкта управління, так і з інших джерел та створення комплексу документації, необхідної для виконання функцій менеджменту; оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування;

2) закріплення конкретних функцій управління за підрозділами чи конкретними працівниками;

3) поділ праці, згідно якого співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду

В-3

Характеристика внутрішнього середовища організації.

Основні види контролю, їх характеристика.

Тести.

1. Загальна функція менеджменту – це:

1) частина управлінського циклу. Яка характеризується регулярним видом діяльності органів управління і визначає спеціалізацію управлінської праці незалежно від сфери діяльності суб’єкта господарювання;

2) сукупність елементів, які технологічно пов’язані між собою в процесі виробництва;

3) часткове упорядкування елементів та відносин між ними за якою-небудь однією ознакою.

2. Конкретна (часткова) функція – це:

1) частина управлінського циклу, яка характеризується регулярним видом діяльності органів управління і визначає спеціалізацію управлінської праці незалежно від сфери діяльності суб’єкта господарювання;

2) сукупність елементів, які технологічно пов’язані між собою в процесі виробництва;

3) конкретизація загальної функції управління відповідно до специфіки управління певним об’єктом чи елементом виробничо-господарської діяльності.

3. Загальні функції управління повинні:

1) охоплювати усю управлінську діяльність суб’єкта управління, не дублюватися;

2) визначати специфіку управління певною частиною об’єкта;

3) витікати з економічної ролі організації в національній еекономіці, мати цільове призначення.

4. Кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти організація – це:

1) цілі організації;

2) структура організації;

3) завдання організації.

5. Стиль управління – це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів (потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали);

2) гнучка поведінка керівника щодо співпрацівників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт апаратом працівників, які підпорядковані керівнику;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

6. Стиль керівництва – це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів (потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали);

2) гнучка поведінка керівника щодо співпрацівників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт апаратом працівників, які підпорядковані керівнику;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

7. Контролювання як функція менеджменту - це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів;

2) процес визначення якості і корегування роботи, яка виконується підлеглими з тим, щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

8.Процес контролювання складається з наступних етапів:

1) визначення мети, встановлення нормативів, співставлення фактичної діяльності з нормативами;

2) встановлення нормативів, корегування відхилень від планів і нормативів;

3) встановлення нормативів, співставлення фактичної діяльності з нормативами, корегування відхилень від планів і нормативів.

9. Методом називається:

1) засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів для досягнення цілей організації;

2) цілеспрямована дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності;

3) захід (прийом) або сукупність заходів (прийомів) у будь-якій сфері людської діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення будь-якого завдання, виконання певної операції.

10. Методи управління (менеджменту) – це:

1) засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів для досягнення цілей організації;

2) цілеспрямована дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності;

3) захід (прийом) або сукупність заходів (прийомів) у будь-якій сфері людської діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення будь-якого завдання, виконання певної операції.

11. Методи управління поділяються на:

1) фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні;

2) управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні;

3) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.

12. Посадові інструкції працівників належать до:

1) економічних методів управління;

2) організаційно-розпорядчих методів управління;

3) соціальних методів управління.

13. Інструктування працівника при видачі йому службового завдання належить до:

1) економічних методів управління;

2) організаційно-розпорядчих методів управління;

3) соціальних методів управління.

В-2

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры