Заняття 1. Перетравність поживних речовин

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 12Следующая ⇒

“____”______________201 р.

Мета заняття: освоїти техніку визначення перетравності поживних речовин

кормів і раціонів.

Перетравність – це властивість складних органічних речовин корму (раціону) перетворюватися в травному каналі на прості сполуки.

Перетравлення – це гідролітичне розщеплення білків, жирів і вуглеводів за допомогою ферментів травних соків і мікроорганізмів до простих сполук (амінокислот, моносахаридів, жирних кислот), які легко всмоктуються в травному тракті і надходять у кров і лімфу. Неперетравлена частина поживних речовин з рештками травних соків і епітелію виводиться із організму у вигляді калу. Визначають перетравність органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини і БЕР.

Вміст перетравної поживної речовини (ППР) визначають за різницею між її кількістю у спожитому кормі (ПР) та виділеному калі (ПР калу):

ППР=ПР корму-ПР калу.

Кількість перетравної речовини, виражена у відсотках до кількості спожитої називається коефіцієнтом перетравності (КП). Він характеризує ступінь перетравності речовин і обчислюється за формулою:

Перетравність кормів визначається в спеціальних фізіологічних дослідах, для яких відбирають 3-5 тварин однієї породи і статі, близьких за віком, продуктивністю, живою масою і типом нервової діяльності. Дослід поділяється на 2 періоди: підготовчий (попередній) і основний (обліковий). У підготовчий період у тварин звільняється шлунково-кишковий тракт від попередньо з’їдених кормів і вони привчаються до досліджуваного корму (раціону). Він триває для жуйних, свиней і коней 10-15 діб, птиці –5-7 діб. Протягом облікового періоду, що триває для коней і свиней 6-7, жуйних 7-10, птиці 5-6 діб проводиться щоденний облік спожитих кормів і виділеного калу. Зразки зібрані протягом досліду (корми, не з’їдені рештки, кал) аналізуються в лабораторії.

Існують два основні способи визначення перетравності кормів:

- простий (прямий), коли визначається перетравність поживних речовин раціону в цілому, або окремого корму, якщо він може згодовуватися без додавання інших кормів (трава для жуйних, комбікорм для свиней і птиці), наприклад, якщо корова за добу з’їдала 6 кг сіна, 20 кг силосу та 1 кг дерті, в яких містилося відповідно 9,2; 7,4 і 9,3 % протеїну, то вона споживала

(6 х 92 + 20 х 7,4 + 1 х 93) = 2125 г протеїну за добу.

За добу тварина виділила 20 кг калу, що містив 3 % протеїну, всього з калом виділилося (20 х 30) = 600 г протеїну.

Кількість перетравного протеїну становить 2125 – 600 = 1525, а коефіцієнт його перетравності – (1575: 2125 х 100) = 72%;

- складний, коли визначають перетравність окремого корму, який входить до складу багатокомпонентного раціону. На одних і тих же тваринах проводять послідовно два досліди. У першому досліді визначають перетравність основного раціону, у другому перетравність досліджуваного корму, який в невеликій кількості входив до складу основного раціону.

Розрахунок перетравності проводять аналітично, приймаючи, що перетравність поживних речовин раціону в обидва періоди досліду не змінюється.

Наприклад, необхідно визначити коефіцієнт перетравності протеїну дерті. Протягом другого досліду корові щодоби потрібно додатково згодовувати ще 1 кг цього корму. Тому протеїну споживалося в першому досліді 2125 кг, в другому (2125+93)=2218 г/добу, виділялося в першому досліді 20 кг, а в другому 21 кг калу, який містив як і в першому досліді 3% протеїну. Отже виділилося 21х30=630 г протеїну, а перетравилося в першому досліді: 2125-600=1525 г, в другому – 2218-630=1588 г протеїну. Різниця між першим і другим дослідом у кількості спожитого і перетравленого протеїну буде відповідно 93г і 63 г.

Коефіцієнт перетравності протеїну дерті становитиме: (63:93х100)=68%.

Так само визначають перетравність жиру, клітковини, БЕР.

Перетравність поживних речовин залежить від виду, віку тварин, індивідуальних особливостей, величин кормової даванки, складу раціону, підготовки кормів до згодовування, співвідношення в раціоні протеїну і безазотистих речовин, яке називають протеїновим відношенням (ПВ).

Протеїнове відношення – це число, яке показує скільки частин маси перетравних безазотистих речовин припадає на одну частину перетравного протеїну і визначається за формулою:

ПВ = ,

де ПВ – протеїнове відношення;

пЖ, пКл, пБЕР – кількість відповідно перетравного жиру, клітковини, БЕР, протеїну в кормі (раціоні), г.

Протеїнове відношення називається вузьким для жуйних, коли на 1 частину перетравного протеїну припадає менше шести частин перетравних безазотистих речовин, середнім –6-8, широким – понад 8. У годівлі свиней і птиці слід дотримуватись вузького протеїнового відношення (3,5–4,5:1), для жуйних нормальним вважається широке протеїнове відношення (8–10:1).

Завдання 1 (індивідуальне). Визначити коефіцієнт перетравності та протеїнове відношення в раціоні за такими даними_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Хімічний склад кормів і калу, %

Виконання завдання

Висновок:

Завдання 2. (самостійна робота). Визначити коефіцієнти перетравності та протеїнове відношення в окремому кормі, який згодовується в складі багатокомпонентного раціону.

В першому досліді корова одержувала _________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________

в другому – той же раціон і додатково__________________________________

За вказаний період тварина виділяла в середньому за добу: в першому досліді.....кг, в другому.....кг калу.

Хімічний склад кормів і калу

Виконання завдання

Висновок:

Заняття 2. Визначення матеріальних змін в організмі тварин за балансами азоту і вуглецю

“___” ___________________201 р.

Мета заняття: освоїти методику визначення балансу азоту, вуглецю та розрахунку синтезу в тілі білка і жиру.

Перетравні поживні речовини корму чи раціону перетворюються в процесі обміну на речовини тіла тварини, калу, сечі, газів та виділеної продукції (молоко, яйця). Обмін речовин – це сукупність процесів, пов’язаних з надходженням до організму поживних речовин, їх наступним перетворенням і виділенням кінцевих продуктів цих перетворень.

Вивчають обмін речовин в організмі тварин обліком у спеціальних дослідах певної характерної його ознаки – індикатора обміну, порівнюючи надходження речовин з їх втратою, тобто визначаючи баланс.

Баланс азоту вважається показником (індикатором) обміну протеїну в організмі тварин. Азот надходить в організм тільки з кормом, а виділяється з калом, сечею і продукцією (молоко, яйця) та відкладається в прирості маси тіла. Незначна кількість азоту втрачається з потом, вовною, епітелієм шкіри, але ці втрати при складанні балансу не враховуються.

N корму = N калу + N сечі +N виділеної продукції + N приросту тіла

Баланс N = N корму – (N калу + N сечі +N виділеної продукції)

Баланс вуглецю характеризує обмін всіх органічних речовин. Надходить він з кормом у складі білків, жирів і вуглеводів, а виділяється із організму, крім тих шляхів, що й азот, ще і в процесі дихання та з кишковими газами. Баланс вуглецю визначають у спеціальних герметичних камерах (респіраційних апаратах) для обліку виділених газів:

С корму = С калу +С сечі + С виділеної продукції + С приросту

Баланс С =С корму – (С калу + С сечі + С газів + С виділеної продукції)

Баланс енергії в організмі тварин визначають за кількістю спожитої і виділеної. Надходить енергія в організм з поживними речовинами корму (валова енергія – ВЕ), а виділяється з калом (Ек – енергія калу), сечею (Ес – енергія сечі), метаном (Ем – енергія метану), продукцією (Еп – енергія продукції) і у вигляді тепла (Ет – енергія теплопродукції) та засвоюється в організмі у вигляді потенційної енергії приросту (Е пр. – енергія приросту).

Енергію перетравних поживних речовин визначають за різницею між валовою енергією і енергією калу: ПЕ = ВЕ – Ек.

Частина валової енергії, яка залишилась в організмі і використовується для підтримання життєдіяльності, температури тіла та синтезу речовин називається обмінною (ОЕ). Визначають її за різницею між валовою енергією і втратами енергії в калі, сечі і метані: ОЕ = ВЕ – Ек – Ес – Ем.

Енергія відкладена в прирості маси тіла, виділена в продукції (молоко, яйця) називається чистою: ЧЕ = ОЕ – Ет.

За даними, одержаними під час вивчення балансу азоту, вуглецю і енергії, визначають кількість синтезованого в організмі білка і жиру (білок м’яса містить 16, 67% азоту і 52,54% вуглецю, а жир – 76,5% вуглецю).

Наприклад: в організм корови надійшло з раціоном 257 г азоту і 6393 г вуглецю. Виділилось азоту: з калом – 88, з сечею – 97, з молоком – 67 г; вуглецю: з калом – 2421, сечею – 346, з газами – 2776, з молоком – 825 г.

Баланс азоту (відклалось в тілі) 257 – (88+97+67) = 5 г.

Баланс вуглецю (відклалось в тілі) 6393 – (2421+346+2776+825) = 25.

1. За балансом азоту розраховується кількість синтезованого білка:

100 г білка – 16,67 г азоту

х білка – 5 г азоту х = = 30 г,

2. У синтезованому білку визначається вміст вуглецю:

100 г білка – 52,54 г вуглецю

30 г білка - х г вуглецю х = = 15,76 г,

3. Визначається кількість вуглецю, яка використовується на синтез жиру (це різниця між загальною кількістю відкладеного вуглецю (баланс) та кількістю вуглецю, що міститься в білку:

25 – 15,76 = 9,24 г

4. Розраховується кількість синтезованого жиру (за залишком вуглецю):

100 г жиру – 76,5 г вуглецю

х г жиру – 9,25 г вуглецю х = = 12,1

За даними про рівень утворення білка і жиру та про вміст води в тканинах (м’язовій – 75%, жировій – 5%) можна визначити приріст живої маси тварини:

м’язова тканина – кількість білка х 100 = 30 х 100 = 120 г

100 – 75 25

жирова тканина – кількість жиру х 100 = 12,1 х 100 = 12,7 г

100 – 5 95

Приріст = м’язова + жирова тканина (без урахування балансу мінеральних елементів = 120 + 12,7 = 132,7 г

Завдання 1.

В організм корови надійшло з раціоном 277 г азоту і 6693 г вуглецю. Виділилось азоту: з калом – 100, з сечею – 95, з молоком – 66 г; вуглецю: з калом – 2693, сечею – 333, з газами – 2700, з молоком – 855 г. До організму разом з кормами надійшло 206400кДж енергії, виділилося з калом – 69080кДж, з сечею – 7120, з метаном – 17160 і з молоком – 35690кДж енергії.

Середньодобовий баланс азоту, вуглецю та енергії

Вирахувати за цими даними кількість відкладеного в організмі білка і жиру, чисту і обмінну енергію, добовий приріст живої маси.

Білок м’яса містить 16,67% азоту і 53,54% вуглецю, жир містить 76,5% вуглецю. Калорійність 1г білка дорівнює 23,86 кДж, 1г жиру – 39,77 кДж. В м’язовій тканині міститься 75% води, в жировій – 5%.

Виконання завдання

1. Синтезувалося білка, г

____________________________

____________________________

2. Вміст вуглецю в синтезованому білку, г

____________________________

____________________________

3. Кількість вуглецю, витраченого на синтез жиру, г

____________________________

4. Синтезувалось жиру, г

____________________________

____________________________

5. Відклалось м’язової тканини, г

____________________________

____________________________

6. Відкладалось жирової тканини, г

____________________________

____________________________

7. Добовий приріст маси, г

____________________________

8. Продуктивна (чиста) енергія раціону складає, кДж

____________________________

9. Обмінна енергія раціону складає, кДж

___________________________

10. Відносна величина втрат енергії (в відсотках від валової)

__ в калі ________________________%,

__ в сечі ________________________%,

__ в метані ______________________%,

__ в теплі _______________________%.

Завдання 2 (самостійна робота)

____________________________________________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Споживання кормів, кг на одну голову за добу

Середньодобовий баланс азоту і вуглецю, г на 1 голову

Показник	Досліди
перший	другий
азот	вуглець	азот	вуглець
Надійшло з раціоном
Виділено: з калом
з сечею
з вуглекислотою
з метаном
Баланс (±): відклалось розпалось

Виконання завдання

Перший дослід

1. Синтезувалось білка, г___________________________________________

________________________________________________________________

2. Вміст вуглецю в синтезованому білку, г ___________________________

________________________________________________________________

3. Кількість вуглецю, витраченого на синтез жиру, г ___________________

________________________________________________________________

4. Синтезувалось жиру, г __________________________________________

________________________________________________________________

5. Приріст живої маси, г ____________________________________________

_________________________________________________________________

Другий дослід

1. Синтезувалось білка, г___________________________________________

________________________________________________________________

2. Вміст вуглецю в синтезованому білку, г ___________________________

________________________________________________________________

3. Кількість вуглецю, витраченого на синтез жиру, г ___________________

________________________________________________________________

4. Синтезувалось жиру, г __________________________________________

________________________________________________________________

5. Приріст живої маси, г ____________________________________________

_________________________________________________________________

Висновки:

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману