Коригуючі пристрої і способи їх включення в САУ

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Як уже зазначалося, коригуючи пристрої служать для формування такого закону управління, який забезпечив би необхідну якість процесу управління. У тому випадку, коли закон управління відомий і вибирається у вигляді комбінації деяких типових законів, коригуючий пристрій називається регулятором.

Залежно від способу включення коригуючого пристрою у структурі системи управління розрізняють: послідовні, зустрічно-паралельні та паралельні коригуючі пристрої (типові регулятори включають, як правило, тільки послідовно).

Послідовний коригуючий пристрій включають безпосередньо в контур управління після елемента порівняння або (частіше) після попереднього підсилювача (див. рис. 9.2 а). Передаточна функція розімкненої скоригованої системи

, (9-1)

де - передаточна функція некоригованої частини системи; - передаточна функція послідовного коригуючого пристрою.

Зустрічно-паралельний коригуючий пристрій (див. рис. 9.2 б) є, по суті, місцевим зворотним зв'язком (найчастіше негативним), який охоплює один з елементів прямого ланцюга, яким часто буває виконавчий пристрій або вихідний каскад підсилювача потужності. Передаточна функція розімкненої скоригованої системи

, (9-2)

де - передаточна функція частини системи, не охопленої зворотним зв'язком; - передаточна функція частини системи, охопленої зворотним зв'язком; - передаточна функція зустрічно-паралельного коригуючого пристрою.

Застосування зустрічно-паралельної корекції підвищує стабільність характеристик системи в області робочих частот. Це випливає з (9-2), якщо врахувати, що в діапазоні частот, де , частотна передаточна функція скорегованої системи

(9-3)

перестає бути залежною від властивостей ланок, охоплених зворотним зв'язком, а визначається лише властивостями коригую чого пристрою. Ця обставина є важливою перевагою зустрічно-паралельної корекції, особливо якщо ланка є істотно нелінійною і її параметри змінюються у часі. Другою важливою перевагою такого коригуючого пристрою є те, що його вхід підключається до виходу елемента з високим рівнем сигналу, а це знижує вимоги до енергоспоживання коригуючого пристрою.

Зворотні зв'язки корекції діляться на жорсткі і гнучкі. Жорсткий зворотний зв'язок діє у системі як у перехідному, так і в усталеному режимі і реалізується безінерційною або аперіодичною ланкою. Гнучкий зворотний зв'язок діє лише в перехідному режимі і реалізується або диференціювальною, або інерційно-диференціювальною ланкою.

Паралельний (прямий) коригуючий пристрій (див. рис. 9.2 в) застосовується не часто, але інколи дозволяє при меншій складності забезпечити необхідне перетворення сигналу управління. Наприклад, паралельне з'єднання підсилювальної і аперіодичної ланок за умови дотримання малої різниці їх коефіцієнтів передачі дозволяє отримати реальну форсувальну ланку з великою сталою часу.

Формально завжди можна вибрати паралельну (пряму або зворотну) схему включення коригуючого пристрою таку, щоб отримати результат, еквівалентний тому, що може бути отриманий при послідовній корекції. Для цього необхідно прирівняти праві частини, наприклад, рівнянь (9-1) і (9-2) та розв’язати отримане співвідношення стосовно чи .

Корекція за збуренням, при якій коригуюча ланка включається в додатковий прямий ланцюг, показана на структурній схемі рисунка 9.2 г. Така схема корекції не впливає на вільний рух і стійкість замкнутої системи та покращує її якість за рахунок зменшення динамічної помилки, що компенсується за збуренням.

З урахуванням принципу суперпозиції вираз для зображення сигналу неузгодження набуває вигляду

(9-4)

З рівняння (9-4) випливає, що якщо вибрати корегуючий пристрій із передаточною функцією , то можна повністю усунути динамічну помилку системи незалежно від виду збурю вальної дії. Застосування цього методу корекції пов'язане з певними технічними труднощами, передусім із тим, що отримувана передаточна функція корегуючого пристрою може виявитися такою, що практично не реалізується (наприклад, одержуються чисто диференціювальні ланки).

Розглянуті вище способи включення коригуючи пристроїв можуть використовуватися як самостійно, так і в комбінації один з одним. Вибір способу включення є складним інженерним завданням і залежить передусім від технічної складності реалізації отриманої передаточної функції.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии