Поняття, завдання та значення кримінастичного моделювання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 43Следующая ⇒

Під моделюванням слід розуміти дослідження будь-яких явищ, процесів або систем об’єктів шляхом побудови та вивчення їхніх моделей, тобто таких об’єктів, які є наданими або матеріально реалізованими системами, кожна з яких, відображаючи або відтворюючи об’єкт-оригінал, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.

В криміналістиці моделлю розуміється штучно створена матеріальна або ідеальна система, відтворююча і замінюючи досліджувану подію або окремі ситуації та обставини його вчинення.

Процеси моделювання (функції):

· створення, конструювання моделей шляхом відбору інформації відповідного напряму

· їх використання

· проведення різного роду модельних експериментів;

· формування суджень про досліджуваний реальний об'єкт;

· одержання нового знання.

Криміналістичне моделювання - як метод, який полягає у створенні уявної або матеріальної моделі, (що володіє необхідним для дослідження схожістю і перебувають у сфері кримінального судочинства з оригіналом), а також у наступному дослідженні цієї моделі в якості засобу отримання криміналістично значимої інформації, необхідної для розкриття, розслідування та попередження злочину.

Значення криміналістичного моделювання

Криміналістичне моделювання сприяє: • розпізнання (криміналістичної діагностики) ознак злочину, визначенню видової належності скоєного, наявності в ньому ознак конкретного складу злочину, правильної кримінально-правової кваліфікації діяння;

• обмеження злочинів від інших суспільно небезпечних діянь; • виявлення та встановлення подій, досліджуваних у кримінальному процесі; • виявлення та викриття осіб, що зникли з місця події після вчиненого ними правопорушення; • встановлення особистості по трупу і останкам;

• виявлення потерпілих та свідків, місцезнаходження яких невідоме; • розшуку викраденого майна, предметів, використаних при вчиненні суспільно небезпечних діянь; • встановленню подій, які передували, супроводжували суспільно небезпечного діяння, пішли слідом за ним; • встановлення мети, мотивів, обстановки, механізму злочинного і деяких видів поведінки різних осіб, утворених при цьому слідів; • встановлення походження і зв'язки між фактами, їх тимчасової і просторової характеристики, усунення протиріч між фактами; • визначення напряму пошуково-пізнавальної діяльності, формулювання загальних і приватних тактичних, організаційних, управлінських завдань, визначення засобів, шляхів і методів їх вирішення.

Завдання криміналістичного моделювання

· завдання евристичного та пізнавального порядку: кодування, зберігання (за типовим або індивідуальним ознакою) інформації, необхідної для розслідування злочину; дослідження наявних даних по конкретній події, отримання додатково криміналістично значимої інформації.

· завдання, що ставляться до процесу організації і управління розслідуванням злочину, при вирішенні яких моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну або прогностичну функції.

· завдання науково-дослідницького характеру, покликані в кінцевому підсумку забезпечити розробку і впровадження криміналістичних методик з розслідування окремих видів злочинів.

· завдання дидактичного плану, які вирішуються за допомогою впровадження моделювання як інструмент навчального процесу та методу вироблення оптимального варіанту підготовки фахівця з боротьби зі злочинністю.

По-перше, це завдання евристичного та пізнавального порядку (прикладного характеру), до яких можна віднести:

а) кодування, зберігання (за типовим або індивідуальним ознакою) інформації, необхідної для розслідування злочину;

б) дослідження наявних даних по конкретній кримінальній справі, отримання додатково криміналістично значимої інформації.

По-друге, завдання, що ставляться до процесу організації і управління розслідуванням злочину, при вирішенні яких моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну або прогностичну функції.

По-третє, доцільно виділити завдання науково-дослідницького характеру (узагальнення слідчої, експертної та судової практики), покликані в кінцевому підсумку забезпечити розробку і впровадження криміналістичних методик з розслідування окремих видів преступленій1.

І нарешті, по-четверте, завдання дидактичного плану (навчально-педагогічного характеру), які вирішуються за допомогою впровадження моделювання як інструмент навчального процесу та методу вироблення оптимального варіанту підготовки фахівця з боротьби зі злочинністю.

Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів

Криміналістична прогностика - це самостійне вчення, яке являє собою систему наукових положень про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображають перспективи і напрями розвитку криміналістики та об’єктів її пізнання в майбутньому.

Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розглядати у двох аспектах:

· як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання найефективніших прогностичних методик і спрямовану на побудову прогнозів щодо визначення основних тенденцій, шляхів розвитку криміналістичних об’єктів, їх стану в майбутньому;

· як галузь правового (юридичного) прогнозування, що є різновидом передбачення у сфері боротьби зі злочинністю, де спільною сферою прогностичних досліджень правознавців, процесуалістів та криміналістів є передбачення тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів і засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності.

Значення криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів

Стратегічне прогнозування пов’язане з прогнозуванням перспектив розслідування і судового розгляду у справі в цілому, з моделюванням наслідків процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його висновки є невід’ємною частиною процесу доказування у справі, забезпечуючи планування, визначаючи найприйнятніші форми взаємодії та характеризуючи можливі варіанти розвитку слідчих і судових ситуацій та ін.

Тактичне прогнозування — це прогнозування результативності планованих тактичних операцій, слідчих дій та прийомів з метою вирішення тактичних завдань у конкретних ситуаціях розслідування і судового розгляду, а також наслідків використання одержаних результатів у доказуванні, ступеня тактичного ризику і засобів його мiнiмізації тощо.

Індивідуальне прогнозування спрямоване на розробку прогностичної моделі щодо:

а) можливої поведінки професіональних і непрофесіональних учасників під час досудового слідства та судового розгляду (наприклад, поведінка обвинуваченого на допиті, його реакції, форми протидії та ін.);

б) можливого прояву в невстановленого і незатриманого злочинця та його спільників елементів доказової поведінки;

в) можливого місця і часу вчинення злочину, що готується (наприклад, вивчення і аналіз просторового розташування місць вчинення серійних зґвалтувань і вбивств із зґвалтуванням і розробка на цій підставі моделей для прогнозування ймовірних районів можливих повторних або серійних злочинів даної категорії дають змогу локалізувати межі пошуку можливого злочинця в реальних умовах, оскільки вибір злочинцем місця вчинення задуманого злочину з високим ступенем імовірності пов’язаний із місцем його проживання або з місцем вихідної «бази», із якої він, як правило, діє);

г) варіантів підготовки можливих місць переховування осіб, причетних до вчинення злочину тощо.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману