Особливості функціонування членів речення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Присудок переважно має форму теперішнього часу. Поширені пасивні конструкції з дієсловами на –ться (виплати нараховуються).

Частовживані в документах інфінітивні форми дієслів (сприяти, відзначити), наказові форми дієслів у 1-ій особі однини (наказую,пропоную), безособові дієслова (виконано, розпочато).

Рекомендовано не розпочинати кожне речення чи абзац дієприслівниковим зворотом, а натомість вживати підрядне речення (Будучи автором проекту… - Як автор проекту…)

У діловому мовленні надається перевага непрямій мові. Пряме відтворення чужої мови в діловій документації використовується як посилання на прийняті закони, видані розпорядження тощо.

У діловому стилі часто використовують складні речення, зокрема підрядні з’ясувальні, означальні, а також із значенням мети й умови.

Узгодження присудка з підметом

Узгодження – це тип зв’язку, коли залежне слово уподібнюється до головного у роді, числі, відмінку.

Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом:

1. Присудок вживається в однині:

а) якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру (Вісім ділиться на два ічотири).

Вставні слова, словосполучення і речення

Вставним завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне.

Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки.

Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:

Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Отже, вістить легенда, на високій скелі над рікою Кам’янкою лицар заснував поселення і назвав його власним ім’ям (Шевчук). Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Глібов).

Запам’ятайте! Не є вставними такі слова: адже, буквально, все-таки, до того ж, за традицією, майже, між іншим, мовби, ніби, нібито, немовби, наче, неначе, от, навіть, при цьому, тим часом, у кінцевому підсумку, якраз, як-не-як та ін. Вони не виділяються комами.

Питання 2. Складні випадки керування у професійному мовленні.

У діловому мовленні певні труднощі становлять сполучення слів підрядним зв’язком – керування.

Керування – це один із способів поєднання слів у словосполучення, при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова, тобто керує формами іншого слова.

Питання 3. Просте і складне речення.

Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично і інформаційно оформлене як відносно закінчена цілісність. Речення є основною одиницею спілкування. Тільки оформивши слова в речення, ми можемо сказати щось іншій людині.

В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація, На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець – крапка.

Головні члени речення: підмет, присудок – це синтаксичний центр речення, навколо якого об’єднуються всі другорядні члени речення (додаток, означення, обставини).

Наприклад: Усі мовні норми характеризуються системністю, стабільністю, історичною та соціальною обумовленістю.

Простим називається речення, в якому є тільки один синтаксичний центр (підмет, присудок): Інтерес до коренів української мови існував у всі часи.

Види простих речень:

Односкладне Двоскладне

(в реченні є або підмет, (у реченні є і підмет,

або присудок) і присудок)

Поширене Непоширене

(має другорядні (не має другорядних

члени речення) членів речення)

Повне Неповне

(наявні всі структурно (пропущено один або кілька

необхідні елементи: структурно необхідних членів:

Я привітався зі слухачами) Вони – зі мною)

Складне речення складається з двох або кількох простих речень, об’єднаних змістом, інтонацією, граматично.

Види складних речень:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология