Експлуатаційний парк локомотивів та робочий парк вагонів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Завдання

Визначити величину експлуатаційного парку локомотивів та робочого парку вагонів.

Вихідні дані наведено в табл. 4.7. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

Методичні рекомендації

Локомотиви, задіяні на залізниці для виконання перевізного процесу, формують парк локомотивів. Він складається з інвентарного парку даної залізниці (за виключенням локомотивів, що знаходяться у запасі Укрзалізниці, переданих в оренду, відряджених для тимчасової роботи на інші залізниці) та з локомотивів інших залізниць тимчасово відряджених для роботи на дану залізницю.

Таблиця 4.7

Кількісні показники по вантажних перевезеннях

Парк локомотивів, що знаходиться у розпорядженні залізниці поділяється на:

• експлуатаційний парк (), до якого відносяться локомотиви, що беруть участь у перевізному процесі, тобто знаходяться у всіх видах роботи, під технічними операціями (набиранняр палива, води тощо), на технічному обслуговуванні (у межах встановленої норми часу) та в очікуванні роботи на станційних коліях, в основному і оборотному депо;

• не експлуатаційний парк () охоплює несправні локомотиви, локомотиви, що знаходяться у резерві залізниці, тимчасово відставлені у зв’язку з нерівномірністю руху, справні, але в процесі переміщення, прийому та здачі в холодному стані, під обладнанням і модернізацією між плановими видами ремонту.

Потреба в локомотивах визначається за:

• видами тяги (електровозна, тепловозна);

• видами руху (пасажирський, вантажний, господарський, спеціальна маневрова робота).

Методи визначення потреби в експлуатаційному парку локомотивів.

1. По тонно-кілометровій роботі:

, лок.,

де – вантажообіг брутто, т-км брутто;

– продуктивність локомотива, т-км брутто / лок.

2. По лінійному пробігу:

, лок.,

де – лінійний пробіг локомотивів, лок.-км;

– середньодобовий пробіг локомотива, км.

3. По бюджету часу:

, лок.,

де – добовий бюджет часу, лок.-год. за добу, що складається з часу під час руху, часу простою на проміжних станціях, в пунктах основного депо, обороту, зміні локомотивних бригад.

4. По коефіцієнту потреби локомотивів на 1 пару поїздів:

, лок.,

де – коефіцієнт потреби у локомотивах на одну пару поїздів:

,

– середній час обороту локомотива, год.;

– добові розміри руху у парах поїздів.

До робочого парку вагонів () відносяться вагони, що беруть участь в перевізному процесі.

Методи визначення потреби в робочому парку вагонів.

а) як добуток роботи залізниці (суми добового навантаження та прийому вантажних вагонів) та норми обороту вагона;

б) співвідношенням тонно-кілометрів нетто на добову продуктивність вагона та кількість днів у періоді;

в) діленням загального пробігу вагонів на середньодобовий пробіг вагону робочого парку та кількість днів у періоді;

г) розрахунок по витратах вагоно-годин за елементами обороту вагона.

Останній спосіб є найбільш точним у зв’язку з тим, що під час планування оборот, добова продуктивність та середньодобовий пробіг вагону без попереднього розрахунку можуть бути прийняті лише приблизно.

По витратах вагоно-годин за елементами обороту робочий парк вагону розраховується за формулою:

, ваг.,

де – вагоно-години в поїздах на дільницях:

,

, – відповідно навантажений та порожній пробіг вагонів, ваг.-км;

– середня дільнична швидкість, км / год.;

– вагоно-години під вантажними операціями;

– вагоно-години простою на технічних станціях.

Розподіл експлуатаційних витрат і визначення собівартості перевезень

Завдання

Розподілити експлуатаційні витрати залізниці на вантажні й пасажирські перевезення та визначити собівартість за видами перевезень.

Вихідні дані наведено в табл. 4.8 та 4.9. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

Методичні рекомендації

Експлуатаційні витрати залізниці поділяються на групи: основні виробничі, загальновиробничі, адміністративні.

Основні виробничі безпосередньо пов’язані з виконанням експлуатаційної роботи, частина з них напряму відноситься на вантажні або пасажирські перевезення (прямі витрати), частина підлягає розподілу пропорційно до експлуатаційних вимірників (розподілені витрати).

Таблиця 4.8

Експлуатаційні витрати залізниці, тис. грн.

Таблиця 4.9

Обсяги перевезень залізниці

Загальновиробничі витрати виникають в процесі обслуговування перевезень.

Адміністративні витрати – при утриманні апарату управління. Загальновиробничі та адміністративні витрати розподіляються на вантажні й пасажирські перевезення пропорційно загальній сумі розподілених основних виробничих витрат.

Частка основних виробничих витрат розподілених по видах перевезення () визначається шляхом відношення основних виробничих витрат пов’язаних з перевезенням вантажів або пасажирів до загальної суми основних виробничих витрат.

,

де – основні виробничі витрати пов’язані з і -тим видом перевезень, грн.;

– сумарні основні виробничі витрати, грн.

Витрати з обслуговування та утримання апарату управління віднесені на той чи інший вид перевезень дорівнюють добутку визначеної частки та загального розміру загальновиробничих () або адміністративних витрат ().

;

.

Шляхом підсумовування витрат кожної групи віднесених на пасажирський та вантажний рух визначають загальну суму експлуатаційних витрат по видах перевезень.

Розподіл експлуатаційних витрат виконується в табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Розподіл експлуатаційних витрат залізниці за видами перевезень

Собівартість перевезень – величина питомих витрат на одиницю перевезень. Розраховується за вантажними і пасажирськими перевезеннями та в цілому по залізниці.

Залізниця є головним підприємством залізничного транспорту і являє собою територіально-галузеве об’єднання. Управління залізниці керує виробничо-фінансовою діяльністю дирекцій залізничних перевезень та підприємств і організацій дорожнього підпорядкування. Головним показником експлуатаційної роботи залізниці є обсяг вантажо- і пасажирообігу, виконаний у її межах.

Для визначення собівартості перевезень залізниці отриману загальну суму витрат, віднесених на вантажні перевезення, ділять на вантажообіг (для залізниці тарифні тонно-кілометри), суму витрат, віднесених на пасажирські перевезення, – на пасажирообіг (пасажиро-кілометри), та помножують на 10, в результаті одержують собівартість відповідно 10 тарифних тонно-кілометрів () й 10 пасажиро-кілометрів () в цілому по залізниці.

, коп. / 10 тариф. т-км;

, коп. / 10 пас-км,

де , – експлуатаційні витрати відповідно по пасажирських та вантажних перевезеннях, грн.;

– тарифний вантажообіг, тариф. т-км;

– пасажирообіг, пасю-км.

Собівартість 10 приведених тонно-кілометрів визначається діленням всіх експлуатаційних витрат залізниці на приведені тонно-кілометри.

, коп. / 10 прив. т-км,

де – приведений вантажообіг, прив. т-км:

.

Результати розрахунків собівартості за видами перевезень зводяться в табл. 4.11.

Таблиця 4.11.

Собівартість за видами перевезень

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США