Модернізація індустріального сектору економіки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 19Следующая ⇒

Завдання 5.4.1.1.: Імпортозаміщення та розширення внутрішніх взаємозв’язків суб’єктів ринку.

Основні заходи:

проведення детального продуктового аналізу імпорту в Україну з метою виявлення переліків продуктів які можуть вироблятися в Україні за умов: наявності потужностей, п залучення іноземних інвестицій, залучення внутрішніх інвестицій, тих, що потребують державної підтримки;

сприяння розширенню взаємозв’язків між вітчизняними виробниками, з метою скорочення імпорту товарів, які можуть вироблятися в Україні;

розширення використання економічних інструментів для імпортерів, а саме: ліцензування імпорту, контроль за цінами;

проведення зоннування території країни та запровадження відповідних інвестиційних стимулів за результатами зонування;

допомога вітчизняним виробникам у формуванні кластерних мереж для налагодження конкурентоспроможних виробництв шляхом використання концесійних кредитних схем, пільгових кредитів тощо;

сприяння створенню лізингових компаній, що мають розширити попит на вітчизняну інвестиційну продукцію із орієнтацією на енергозберігаючі технології;

впровадження ефективної систему ринкового нагляду, яка на відміну від контролю за процесом виробництва та відповідністю всієї продукції вимогам державних стандартів щодо технічних параметрів продукції, як це є в Україні, була б сфокусована на управлінні ризиком, контролі за відповідністю готової продукції основним вимогам щодо її безпеки для життя та здоров‘я громадян та навколишнього середовища;

стимулювання інвестицій у виробництво сучасної побутової техніки;

допомога вітчизняним агропромисловим виробникам у створенні кластерів, орієнтованих на виробництва харчових продуктів, які мають бути вищими за якістю проти імпортних аналогів.

Завдання 5.4.1.2.: Посилення експортного потенціалу.

Основні заходи:

визначення місця України у світовому розподілі праці на довгострокову перспективу та пріоритетних позицій у виробництві окремих товарів і можливості розширення присутності вітчизняних виробників на окремих ринках;

посилення гнучкості реагування вітчизняних виробників на зовнішні шоки шляхом диверсифікації продуктів і ринків;

створення системи підтримки експорту, в першу чергу шляхом страхування експортних операцій та гарантування розрахунків за поставлені товари шляхом, створення Експортно-кредитного агентства з метою покращення конкурентних переваг українських виробників на світових ринках порівняно до виробників з інших країн, де такі механізми діють, проведення виставкової діяльності та широкої інформаційної підтримки експортерів; розробки та реалізації програми розвитку інфраструктури для експортерів (транспортування, послуг, пов’язаних з перевезенням, зберіганням, сертифікацією та контролем за якістю товарів тощо) з метою скорочення витрат на здійснення поставки товарів на зовнішні ринки;

гармонізація технічного регулювання до міжнародних стандартів, вказівок та рекомендацій з метою диверсифікації зовнішніх ринків збуту (див. цільовий індикатор “Диверсифікація географічної та товарної структури експорту”);

сприяння гармонізації національних стандартів з європейськими та розвитку інституту добровільної сертифікації виробництва через підвищення відповідальності бізнесу з метою модернізації моделей господарювання, що позитивно впливатиме на конкурентоспроможність вітчизняної продукції;

активізація діяльності торгово-економічних місій України закордоном;

інтенсифікація співпраці з ЄС в рамках підписання угоди про створення зони вільної торгівлі (за поглибленим сценарієм, але з врахуванням динамічних змін, пов’язаних зі світовою економічною кризою) з метою розширення доступу українських товарів на ринки країн об’єднання та збільшення інвестицій в Україну (див. цільовий індикатор “Просування за рамки партнерства до значного рівня інтеграції з ЄС”);

визначення слабких місць та загроз у розвитку торговельних відносин інших держав з Україною та розробка системи заходів по стабілізації ситуації у разі реалізації несприятливих сценаріїв з метою збереження вже існуючих ринків збуту української продукції та їх розширення в майбутньому.

Завдання 5.4.1.3.: Залучення високоефективних інвестицій.

Основні заходи:

створення податкових преференцій для інвестицій які спрямовуються в високі та енергоефективні технології;

запровадити з використанням доступних засобів податкового та адміністративного впливу безвідходний та економний режим функціонування виробництв із наданням відповідної підтримки для створення безвідходних технологій та розвитку суміжних виробництв з утилізації та знешкодження промислових (та побутових) відходів;

сприяння входженню в Україну інвесторів, що мають проекти налагодження виробництва товарів, що заміщуватимуть імпорт;

сприяння притоку екологічних інвестицій.

Завдання 5.4.1.4.: Державна підтримка науково-проектних розробок для вітчизняної індустрії.

Основні заходи

посилення відповідності в попиті на науково-прикладні розробки та їх пропозиції з боку вітчизняної науки;

участь держави у реалізації індустріальних програм в частині фінансування науково-прикладних розробок орієнтованих на створення нових поколінь техніки і технологій в таких напрямах як: інформаційні технології та системи зв’язку; авіа- та ракетно-космічні технології; технології спеціального призначення з освоєнням виробництва продукції цивільного та подвійного використання; функціональні і конструкційні матеріали та вироби з них; хіміко-фармацевтичні технології; медичні діагностичні системи, профілактичні та лікувальні засоби; екологічні технології; біотехнології;

здійснювати пряму державну фінансову підтримку інноваційних ініціатив підприємств щодо проведення ними власної дослідницької та інноваційної діяльності, допомоги у придбанні ліцензій та прогресивних технологій виробництва перспективної продукції, орієнтованої на задоволення потреб внутрішнього споживчого попиту, стимулювати виникненні «точок дотику» між науковими установами та виробничими підприємствами щодо прискорення втілення результатів НДДКР у виробництво;

забезпечити розвиток інститутів інноваційної інфраструктури, які сприяють нарощуванню технологічного потенціалу, зокрема технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів, наукоградів, науково-технологічних центрів, фондів венчурного інвестування, створення Національної ради з питань науки і технологій для вироблення технологічної політики і керівництва національними зусиллями у сфері технологічного розвитку;

переглянути умови фінансування науково-технічної і інноваційної діяльності, забезпечити встановлений законодавством України рівень фінансування науки і техніки та посилення контролю за результатами науково-дослідницьких робіт, виконаних за державний кошт;

розширення державних замовлень на розробку державними та недержавними дослідницькими установами інноваційної продукції, зокрема в рамках реалізації державних програм енергозбереження, інформатизації, екологізації, розвитку біо- та нанотехнологій, нових джерел енергії, нових безвідходних технологій виробництва та інших, що покликані забезпечити переструктуризацію та технічне переоснащення виробництва, випуск наукоємкої високотехнологічної продукції.

Завдання 5.4.1.5.: Державна підтримка інноваційних виробництв.

Основні заходи:

сприяння прискореному упровадженню нової техніки та технологій;

активно запроваджувати кластерну організацію промисловості в межах територіального устрою з числа малих та середніх підприємств;

запровадити практику вирощування усіма доступними засобами державної підтримки «національних чемпіонів» – вітчизняних лідерів виробництва, потужних інтегрованих компаній, здатних протистояти натиску іноземних ТНК;

усунути суперечності між процесом концентрації промислового капіталу і чинною антимонопольною політикою, враховуючи відкритість національного ринку та легкий доступ на нього іноземних виробників;

здійснити заходи (прямого та непрямого впливу) щодо стимулювання реструктуризації підприємств з метою посилення їх спеціалізації, концентрації ресурсів на найбільш перспективних напрямах діяльності, досягненні ефекту економії на масштабі виробництва;

здійснювати інформаційно-консалтингову роботу щодо широкого розповсюдження господарської взаємодії суб’єктів на основі аутсорсінгу та франчайзингу.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии