Міжнародні розрахунки та їх основні форми.

Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:

§ безпосередній (повний розрахунок) – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;

§ розрахунок у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

Типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою:

· торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;

· напряму.

2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):

· торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.

3. Клірингові розрахунки:

· міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань..

4. Золото:

· використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

Види міжнародних розрахунків залежать від:

1. Специфіки суб’єкта:

· між конкретними контрагентами;

· між банками;

· між банком і контрагентом;

· між державою і банком;

· між державами.

2. Взаємодії суб’єктів:

· напряму;

· через посередників.

3. Від об’єкту:

· торговельні операції;

· інвестиційні операції;

· некомерційні операції.

4. Умови розрахунків:

· готівкові;

· з наданням кредиту.

Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):

1. 100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата). Рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках. В Україні – в експортних – післяплата, при імпорті – передоплата.

Авансова оплата

§ Імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується тільки у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів. Але при будь-якому випадку кінцеві розрахунки будуть залежати від перевірки всіх документів банком – імпортера.

2. Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.

Акредитив за формою буває:

· грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред’являються, за курсом на день платежу) – це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;

· товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред’явити для отримання платежу.

В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:

· імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;

· банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;

· банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;

· бенефіціар–експортер, на користь якого відкривається акредитив;

· рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв’язки;

· перевізник та експедитор.

ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВу (А).

1. Укладання угоди між експортером та імпортером.

2. Заява на відкриття А.

3. Відкриття А банком–емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.

4. Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.

5. Відвантаження товару.

6. Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.

7. Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.

8. Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.

9. Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.

10. Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.

АКРЕДИТИВ для імпортера:

1. Висока комісія;

2. Застосовується банківський кредит;

3. Імобілізація та розпилення його капіталу – відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.

АКРЕДИТИВ для експортера:

1. Існує зобов’язання банку оплатити;

2. Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;

3. Швидкість отримання платежу;

4. Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.

Контракт

6. Документи 6. Транспортні

Документи

		Експедитор

Авізуючий банк

6. Документи

Платіж

	Банк, що рамбурсує

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии