Поняття про фінансові ресурси

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 11Следующая ⇒

Фінансові ресурси – фонди грошових засобів, що формуються підприємствами, державою та населенням, і використовуються для розширеного виробництва, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб тощо.

Обсяг фінансових ресурсів держави залежить від ступеня розвитку економіки країни, методів господарювання. Головним джерелом фінансових ресурсів є ВВП.

В залежності від рівня, на якому проходить формування і використання фінансових ресурсів, їх поділяють на:

· централiзованi — які утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, об'єднань, міністерств;

· децентралiзованi — створюються окремими підприємствами.

Також фінансові ресурси поділяють на власні і позичені.

Власні фінансові ресурси — це грошові кошти, отримані в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності. До них належать доходи, прибутки, статутний капітал.

Позичені ресурси – це грошові кошти, отримані в результаті кредитів і займів, які набувають характеру заборгованості, а саме банківські кредити, запозичення в міжнародних фінансових організацій, кошти залучені на фондовому ринку тощо.

Фактори, що впливають на величину фінансових ресурсів:

1. Ефективність господарської діяльності (фактори росту – величина прибутку, обсяги реалізації тощо).

2. Частка національного багатства країни, що залучається в господарський оборот (обсяги земельних і лісових угідь, водних ресурсів, основного капіталу тощо).

3. Масштаби перерозподільчої, алокаційної та регламентуючої активності держави, що відображається у ставках податків, відрахувань тощо.

Напрями використання фінансових ресурсів держави:

1. Значна частина загальнодержавних коштів спрямовується на розвиток народного господарства, будівництво нових підприємств, структурну перебудова галузей;

2. Утримання соціально-культурних установ: лікувальних, освітніх, культурних, спортивних і т.п. закладів

3. Соціальний захист населення; виплата пенсій, допомоги у випадках втрати працездатності, інвалідності, при догляді за хворою дитиною, при вагітності та пологах, допомоги малозабезпеченим верствам населення, багатодітним сім'ям, дітям-сиротам тощо.

4. Фінансування міжнародної діяльності передбачає утримання представництв, консульств за кордоном, участь в роботі міжнародних організацій, фондів, союзів тощо, здійснення міжнародного співробітництва, підтримка міжнародних культурних, наукових та інформаційних зв'язків;

5. Видатки держави по охороні навколишнього середовища включають затрати, пов'язані з раціональним використанням водних, лісових, земельних, мінеральних та інших видів ресурсів.

6. Видатки пов'язані із управлінням країною, тобто. утримання державних органів законодавчої, виконавчої і судової влади, апарату Президента України, фінансових, фіскальних, митних та інших органів;

7. Оборона країни; утримання Збройних сил, закупівля озброєння та військової техніки, мобілізаційна підготовка галузей народного господарства та iн.

Напрями використання фінансових ресурсів підприємств:

1. Розширене відтворення i розвиток підприємств: придбання обладнання та інвентаря, капітальне будівництво, ремонт основних фондів, здійснення реконструкції, оновлення виробництва, автоматизація, механізація виробничих процесів тощо;

2. Вирішення соціальних проблем трудового колективу: утримання соціально-культурних об'єктів (баз відпочинку, будинків культури, дитячих садків, профілакторіїв), будівництво житла;

3. Матеріальне стимулювання працюючих за досягнення кращих індивідуальних та колективних результатів: премії, персональні надбавки, компенсації.

Актуальним питанням вдосконалення фінансових відносин є питання про встановлення раціонального співвідношення між централізованими i децентралізованими фінансовими ресурсами. Високий рівень податків та інших обов'язкових внесків приводить до зростання фінансових ресурсів держави і зменшення, відповідно, фінансових ресурсів підприємств, що негативно відображається на результатах їхньої діяльності, підриває матеріальну зацікавленість у досягненні кращих показників, а також сприяє відтоку коштів у тіньовий бізнес.

Специфічним методом фінансових ресурсів є фінансові резерви. Ними є тимчасово вилучені з обороту кошти, які використовуються при настанні непередбачених обставин.

Фінансові резерви формуються як на централізованому так i на децентралізованому рівні.

Методи формування фінансових резервів:

1. Бюджетний – створення при кожному бюджеті відповідних резервів для фінансування видатків, пов’язаних із надзвичайними подіями.

2. Страховий – створення резервів страховими організаціями для відшкодування витрат, пов’язаних з страховими випадками.

3. Господарський – формування фінансових резервів підприємств, банків та іншими установами.

Один з найбільших резервів в Україні є Резервний фонд Кабінету Міністрів України, який формується в розмірі, що не перевищує 2% видаткової частини бюджету.

Поняття фінансової системи

Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці, відповідно до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею. Так, у державі тоталітарного типу фінансова система є спрощеною і дещо примітивною. Не всі її ланки достатньо розвинені.

У державах із ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це торкається насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них є загальна ознака — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.

Фінансова система країни є засобом систематизації фінансових відносин у суспільстві.

Фінансова система є сукупністю відокремлених, але взаємопов'язаних між собою сфер, ланок фінансових відносин, які мають особливості у створенні й використанні фондів фінансових ресурсів, відповідний апарат управління та правове забезпечення.

Фінансову систему розглядають як за внутрішньою будовою, так і за організаційною структурою.

За внутрішньою будовою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП.

Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка — їх відособлену частину.

За рівнем економічної системи до сфер фінансової системи належать:

· сфера державних фінансів;

· сфера фінансів суб'єктів господарювання;

· сфера фінансів населення;

· сфера міжнародних фінансів;

· сфера фінансового ринку.

Виділяють такі ланки фінансової системи:

· фінанси комерційних підприємств;

· фінанси некомерційних установ;

· фінанси громадських організацій і доброчинних фондів;

· зведений бюджет України;

· державні цільові фонди;

· державний кредит;

· страхування.

Організаційна структура фінансової системи — це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.

До організаційного складу фінансової системи входять:

1) Органи управління (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

2) Фінансові інститути (Національний банк та інші банки, небанківські кредитні установи, міжбанківська валютна біржа, фондова біржа, інституційні інвестори).

ТЕМА 2. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии