Методика складання карти умов праці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 12Следующая ⇒

На кожне типове робоче місце складається карта умов праці, в яку заносяться трудові, санітарно-гігієнічні умови і фактори технічної безпеки.

Форма карти встановлена, але для навчальних цілей прий­нятнішою є форма, наведена у табл.2.

Послідовність заповнення карти умов праці:

· За ДСН 3.3.6.042-99 визначається категорія робіт і вста­новлюються оптимальні показники мікроклімату.

· За гігієнічною класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких за нормативними документами встановлюють гранично до­пустимий рівень або граничнодопустиму концентрацію (ГДК, ГДР), які заносяться в гр. 15.

· Для кожного з факторів умов праці проводиться за загаль­ноприйнятими методиками інструментальний замір фактичного значення фактора. Для навчальних цілей фактичні значення факторів умов праці беруться з матеріалів попередньо проведеної паспортизації або з літературних джерел.

Визначається коефіцієнт нормо забезпеченості:

К_н = 1± (А_в - А_н) /А_н (25)

де А_в - виміряне значення факторів умов праці;

А_н - нормативне зна­чення фактора.

Знак «+» ставиться для розрахунку за граничнодопустимим значенням нормативного параметру A_н знак «-» - з мінімально допустимим значенням А_н. Результати розрахунків заносяться в гр. 15 табл. 2.

Гранично допустиме значення коефіцієнта нормозабезпечення повинне дорівнювати одиниці. Якщо воно більше за одиницю, то це означає, що діючий фактор умови праці вищий за гранично допустимий рівень і треба вжити заходів для зниження дії цього фактора, тим самим поліпшити умови праці.

Відповідно до технології виконання процесу встановлю­ється тривалість дії кожного фактора і результати заносяться у гр. 5 і 6 табл. 2.

Визначається коефіцієнт небезпеки К дф від кожного фак­тора умов праці і від усіх діючих факторів К. Результати підрахунків заносяться у гр. 7 і 8 табл. 2. Ці коефіцієнти обчислюються за формулами:

К_дф = К ∙ Т_дф (26)

де К - сумарний коефіцієнт небезпеки від шкідливих факторів умов праці; Кт_т - коефіцієнт травмонебезпеки.

(27)

де Т - тривалість дії фактора; п - кількість факторів умов праці.

За табл. 2. встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова та розрахункова кількість балів X та Хфак. Розрахункова кількість балів Хфак визначається за формулою:

Х_фак =Х ∙Т_дф (28)

Початкова і розрахункова кількість балів заносяться відпо­відно у гр. 9-14 табл.2.

Визначаються фактори технічної небезпеки і результати заносяться у табл.3.

Виявити фактори технічної небезпеки можна методом виби­рання їх з карт контролю механізмів та пристроїв за показника­ми безпеки і контролю техніки.

Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

, (29)

де По - кількість небезпечних факторів; Пф - загальна кількість факторів.

Розраховується коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

К_рм = К + К_т, (30)

Таблиця 3

Фактори технічної небезпеки

Коефіцієнт небезпеки на робочому місці повинен бути мен­шим за одиницю, якщо він більший за одиницю, треба вжити заходів щодо його зниження.

· Визначається сумарна кількість балів за даними табл. 2.

· За даними табл. 4. встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Таблиця 4

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте