Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми прояву інфляції та їх класифікація.Содержание книги
Поиск на нашем сайте За можливістю кількісної оцінки інфляцію поділяють на: відкриту – можна вимірювати, аналізувати та зіставляти різні варіанти її приборкання та усунення. приховану - це такий стан в економіці, коли зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту. За критерієм річного темпу загального рівня цін розрізняють такі види відкритої інфляції: помірну – 0<P<10% галопуючу - 10% < P < 100% гіперінфляцію - 100% < P < 8 За можливістю прогнозування розглядають: очікувану інфляцію – та, до якої суб’єкти готувались неочікувану інфляцію – несподівана для економ. суб’єктів. За пропорцією зміни цін інфляцію поділяють на: збалансовану – ціни на товари і послуги зростають на однаковий відсоток; незбалансовану – ціни на товари і послуги зростають на різний відсоток. За причинами виникнення розрізняють: інфляцію попиту – зростання заг. рівня цін внаслідок випередж. зростання сукупного попиту над сукупною пропозицією. інфляцію пропозиції – зростання заг. рівня цін внаслідок зростання витрат виробників на одиницю створеної продукції.
35. Соціально-економічні наслідки інфляції. Соц-ек наслідки інфляції: 1. Знижуються реальні доходи населення. При зростанні цін реальні доходи зменшуються. І навпаки, реальні доходи збільш-ся у тих осіб, у яких номінальна з/п зростає швидше, ніж рівень інф-ції. 2. Знецінюються фін-ві активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скороч-ся також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фін-вих активів. 3. Порушується нормальний розподіл доходів між Дт-рами та Кт-рами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори. Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності гршей, а повертається за іншої, нижчої. 4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі. 5.Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни ТМЦ і нерухомість. Тому домашні госп-ва і підпр-ва намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси ТМЦ та в нерухомість. 6. Інфляція як фактор зайнятості та безробіття. Держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільш-ня вир-ва та зниж безробіття. 7. Знижується мотивація до праці.Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотворення структури і диференціації доходів негативно впливають на мотивацію підприємницької та трудової діяльності. 8. Інфляція підриває управлінський механізм економіки. Дестабілізуючи грош. систему інфляція автоматично знижує ефективність ек-них регуляторів, часом навіть робить недоцільним саме їхнє застосування, підштовхує держ до використання ін методів впливу. 36. Заходи антиінфляційного регулювання. І. Адаптивні заходи – пристосування до інфляції: 1) контроль над з/п та цінами – складання державою політично-цінового регулювання попиту; 2) індексація доходів – зміна з/п, боргових зобов’язань, відсоткових ставок у відповідь на зміну цін. ІІ. Активні заходи – спрямовані на ліквідацію причин інфляції: 1) політика дезінфляції – спрямована на зниження інфляції. Включає такі заходи як: Антиінфляційне фіскальне регулювання:* впорядкування держ.фінансів * скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації. Антиінфляційне монетарне регулювання:* стимулювання грошової емісії * введення в обіг «дорогих» грошей ІІІ. Антиінфляційна стратегія – недопущення галопуючої інфляції у майбутньому, що передбачає: *ефективну монетарну політику; *впорядкування державних фінансів; *раціоналізацію структури нац.. економіки. 37. Особливості інфляції в Україні. І Основні причини гіперінфляції в Україні 1992-1995 рр. 1) перший «вибух» цін; 2) зростання грошової маси для покриття фіскальних зобов’язань (монетизація бюджетного дефіциту); 3) витратність економіки, її монополізм, залежність від імпортних енергоносіїв (ціни на російські нафтопродукти для України у 1992 р. зросли у 300 разів); 4) підтримка високого реального курсу національної валюти; 5) зростання з/п без відповідного зростання продуктивності праці. 38. Механізм функціонування ринку праці. Ринок праці - система економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують відтворення робочої сили і використання праці. Механізм функціонування ринку праці складається з суб'єктів, об'єктів, цілей, інструментів та засобів впливу. Чинники, що визначають попит на працю:*заробітна плата*загальний стан економіки*науково-технічний прогрес. Чинники, що визначають пропозицію праці:*заробітна плата * рівень добробуту*соціальний захист*податки на доходи*рівень освіти Згідно з міжнародними стандартами, розробленими Міжнародною організації праці (МОП), населення можна поділити на три категорії: 1) зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать також ті, хто зайнятий неповний робочий день; 2) безробітні – ті особи, які хочуть і можуть працювати, але не мають робочого місця, активно шукають роботу або чекають, щоб повернутися на попереднє місце роботи. У світі, за даними ООН, налічується майже 900 млн. безробітних (тобто приблизно кожний третій працездатний не має роботи), а їх чисельність щорічно зростає на 80 – 90 млн. осіб. Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активненаселення в даний момент часу. 3) особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення – це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах; до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили,– дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботу (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботу).
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 450; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.006 с.) |