Методика науково-педагогічного дослідження.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Методика науково-педагогічного дослідження – спосіб дослідження психолог-педагогічних процесів, формування особистості встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Основні елементи науково-педагогічних досліджень.

* Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини, як соціальної істоти.

* Предмет дослідження - в процес практичної діяльності людини, якості і відносини об’єкта, що досліджується певною метою в даних умовах.

* Мета дослідження – ціль, яку поставив перед собою дослідник.

* Гіпотеза дослідження – наукове передбачення його результатів.

* Завдання дослідження – більш детальна, конкретна його мета.

Характеристика методів науково-педагогічних досліджень.

26…27….28…..29….30…

Етапи науково-педагогічного дослідження.

1) Визначення проблеми дослідження.

2) Ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків, спрямоване на з’ясовування позиції автора з досліджуваною проблемою.

3) Вивчення шкільної практики, формулювання гіпотези або наукового припущення.

4) Виконання експериментальної роботи.

5) Вивчення передового педагогічного досвіду.

6) Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

7) Узагальнення результатів.

8) Оформлення результатів дослідження, їх втілення.

Педагогічні погляди В.Сухомлинського.

Характеристика спостереження як методу науково-педагогічного дослідження.

Спостереження – організоване дослідження педагогіки в природних умовах.

Об’єктом спостереження можуть бути:

· Система роботи школи

· Уроки: лабораторні та практичні

· Позакласна робота

· Робота вчителя

Спостереження бувають:

o Прямі – вид спостереження, під час якого дослідник бере участь у дослідженні.

o Опосередковані – не обов’язкова участь дослідника.

o Суцільні – фіксуються ці прояви психічної та педагогічної діяльності учня або групи учнів протягом певного часу.

o Вибіркові – досліджується тільки одна проблема.

Позитивні сторони методу спостереження – природність вияву педагогічних явищ, а недоліки – пасивна позиція дослідження та витрата часу.

Бесіда як метод науково-педагогічного дослідження: сутність, різновиди, вимоги.

Бесіда – це метод безпосереднього спілкування, що дає змогу одержати від співрозмовника інформацію, що цікавить дослідника, за допомогою заздалегідь підготовлених запитань.

Для ефективного проведення бесіди необхідно:

Ø Визначити мету

Ø Розробити запитання

Ø Створити сприятливу, доброзичливу атмосферу для відвертої розмови

Ø Врахувати вікові та індивідуальні особливості дитини

Ø Проявити педагогічну тактику.

Різновид бесіди – інтерв’ю – це метод отримання інформації та усного опитування.

Характеристика анкетування як методу науково-педагогічного дослідження.

Анкетування – метод збору інформації на основі письмового самозвіту, за спеціальною складеною програмою.

За формою анкети бувають:

{ Відкриті – передбачають довільну відповідь на питання

{ Закриті – мають варіанти відповідей з яких можна виграти одну або декілька варіантів відповідей

{ Напіввідкриті – можна вибрати готову відповідь та запропонувати свою

{ Анкети-школи – набір якостей, які слід оцінити з а шкалою.

Вимоги до анкетування:

§ Запитання повинні відповідати програмі дослідження, його завдань.

§ Використовуються закриті і відкриті анкети.

§ Запитання не мають носити підказок та неоднозначного питання.

§ Запитання повинні містити простір для відповідей.

Характеристика експерименту як методу науково-педагогічного дослідження.

Експеримент – це метод пов'язаний зі створенням дослідником специфічних умов і полягають в організації цілеспрямованого спостереження.

Педагогічний експеримент – це науково-поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах.

Розрізняють:

Æ Констатуючий експеримент – вивчаються наявні педагогічні явища.

Æ Формуючий експеримент – здійснюється за допомогою експериментальної моделі розвиваючих впливів на предмет дослідження.

Æ Контрольний експеримент – фіксація показників після закінчення процедури формуючих впливів.

Розрізняють лабораторний і природний експеримент.

Вивчення шкільної документації та учнівських робіт як метод науково-педагогічного дослідження. Особливості використання в початкових класах.

Метод рейтингу – полягає в оцінюванні тих чи інших сторін діяльності учня експертами.

Вивчення шкільної документації:

Особові: справи учнів, класні журнали, характеристики дають дослідникові дані, що характеризують індивідуальні особистості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості умінь та навичок.

Плани роботи школи, протоколи засідань – дають змогу скласти уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі.

Узагальнення незалежних характеристик як метод науково-педагогічних досліджень.

Особливістю цього методу є узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів.

Тестування як метод науково-педагогічного дослідження: сутність, вимоги до тестів, особливості використання.

Передбачає використання спеціально розроблених завдань і проблемних ситуацій з метою випробування учня на певний рівень знань, умінь, загальну інтелектуальну розвиненість. Тестові завдання можуть бути подані у виді:

ü Спеціальних карток

ü Малюнків

ü Задач-шарад

ü Ребусів

ü Кросвордів

ü Запитань

ü Екзаменаційні білети.

Соціометрія як метод вивчення учнівського колективу.

Використовують його з метою вивчення структури і стилю взаємин у колективі (запозичений із соціології). Учневі пропонують відповісти на запитання типу: «З ким би ти хотів сидіти….» Аналіз їх дає змогу з’ясувати місце, роль, статус кожного члена колективу, способи його впливу на учня.

Аналіз результатів діяльності учнів як метод науково-педагогічного дослідження. Особливості використання в початкових класах.

Висновки про старанність, акуратність – уявлення про учня.

Спямованність інтересів і нахилів.

Рейтинг як метод науково-педагогічного дослідження.

Метод рейтингу – полягає в оцінюванні тих чи інших сторін діяльності учня експертами.

Передбачає: визначення позиції учня перед іншими учнями у класі. Потрібно з ясувати його критерій.

Поняття розвитку і формування особистості.

Розвиток людини – це процес становлення і формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед яких цілеспрямоване виховання і навчання відіграє провідну роль.

œ Фізичний розвиток - передбачає ріст організму, певні кількісні та якісні зміни на основі біологічних процесів.

œ Психічний розвиток – характеризується процесами змін і становлення психіки людини.

œ Соціальний розвиток – вирізняється процесом оволодіння людиною соціальним досвідом.

Формування людини – це складний процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, що характеризується завершеністю.

Роль спадковості й середовища в розвитку і формуванні особистості.

Спадковість – це відновлення у нащадків біологічної подібності. У спадковості передаються: тип нервової системи, деякі безумовні рефлекси, конституція тіла, зовнішні ознаки та власне людські задатки.

Середовище – все те, що оточує дитину від народження до кінця життя, починаючи з сім’ї, ближнього оточення.

Середовище – комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і впливають на її розвиток.

{ Природне середовище – це клімат, природні умови, ресурси.

{ Соціальне середовище – це сукупність суспільних і психологічних умов, у яких людина живе: дім, родина, школа, друзі, релігійна організація, ЗМІ.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?