Способи творення слів. Визначення творення слів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

Словотвір – це розділ мовознавства, який вивчає лексичні одиниці за структурою і способами їхнього творення.

Твірна основа – частина слова (слова чи частина слів словосполучення) від якої твориться похідне

заземлити земля

Префіксальний - це спосіб творення слів за допомогою префікса

Казати розказати (преф.)

Суфіксальний – це спосіб творення похідних слів приєднання до твірної основи суфікса.

Зелен еньк ий – зелений / Суф/

Зелений – зелень /перехід з іменника в прикметник/

Префіксально – суфіксальний – спосіб творення слів шляхом одночасного додавання суфікса і префікса до твірної основи.

Підвіконня вікно (преф. – суф.)

Суфіксально – постфіксальний - творить дієслова від іменних і дієслівних основ.

Миюся миєся (постф.) - мити

Гра гралася

Суфіксально – префіксально - постфіксальний.

Каблук викаблучуватися

Рука заручитися

Милостивий змилостивитися

Щедрий розщедритися

Бідний прибіднятися

Двоє роздвоїтися

Дивитися видивлятися

Моргати розморгатися

Танцювати розтанцюватися

Ні рознікатися

Основоскладання – це поєднання кількох основ слів за допомогою інтерфіксів о, е (доброзичливий, працездатний) або без них (всюдихід, триповерховий)

Словоскладання: салон – перукарня;

хата – лабораторія.

Абревіація – (ВККЕП) – спосіб творення слів шляхом усічення основи:

профком, ЗМІ, комбат, спортбаза.

НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СЛІВ

Субстантивація – перехід прикметників і дієприкметників у іменники.

Ад’єктивація – перехід дієприкметників у прикметники.

Прономіналізація – перехід окремих слів з іменників і прикметників у займенники.

Адвербіалізація – перехід змінюваних словоформ у прислівники (незмінювані).

Основні орфограми в префіксах і суфіксах.

Приголосні у кінці префіксів

Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах перед глухими, особливо при швідкій вимові, можуть оглушуватися. На письмі, проте, ці зміни не завжди позначаються: безпека [беспека], зсунути [ссунути], розчин [рошчин].

У кінці префіксів роз-, без, незалежно від вимови, завжди пишеться буква з: безхмарний [бесхмарний], розчистити [рошчистити], розжарити [рожжарити], розписка [росписка].

Так само в кінці префіксів від-, од-, над-, під- завжди пишеться буква д: одкинути, надколоти, відпустити, підпис.

Виняток становить префікс з-, який пишеться перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зсунути [ссунути], зшити [шшити], зжати [жжати].

Але перед к, ф, п, т, ф префікс з- змінюється на с-: спідлоба, сформувати, схил, скинути, стерти.

Чергування приголосних

Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з'являється інший, тобто відбувається чергування звуків.

Найпоширеніші такі чергування приголосних:

У дієслівних основах чергуються, крім того, ще такі приголосні:

По іншому ці приголосні не чергуються: не може, напр., звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т.д.

Проте в деяких словах як виняток ця закономірність порушується- в них замість чн вимовляється і пишеться шн: мірошник, сердешний, рушниця, рушник, двурушник, торішній, хоч ці слова походять відповідно від слів мірка, серце, рука, торік.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Два приголосних звука зливаються в один:

Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ (ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.

Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ (ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.

Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:

Але на письмі ці зміни не позначаються- такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство, туристський.

Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.

Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ (ий) вимовляються м'яко: кінський [к'ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий].

М'який знак перед -ськ (ий) ставиться лише після л, після інших букв перед - ськ (ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський ], але: кінський [кін+ський].

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров